справа № 492/1639/24
провадження № 2/492/384/25
Іменем України
26 лютого 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
встановив:
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 74474,84 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 26 травня 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2001599185901, відповідно до якого банк видав позичальнику картку з кредитним лімітом в розмірі 22000,00 грн., 25 серпня 2020 року було укладено кредитний договір № 1001667484301, відповідно до якого банк видав позичальнику картку з кредитним лімітом в розмірі 40000,00 грн., 03 квітня 2021 року було укладено кредитний договір № 1010061732, відповідно до якого банк видав позичальнику картку з кредитним лімітом в розмірі 7900,00 грн. Відповідач зобов'язався повернути суму кредитів та сплатити відсотки у порядку та строки, визначені кредитними договорами. Банк виконав свої обов'язки за кредитними договорами, однак всупереч умов кредитних договорів відповідач, не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості за кредитами і процентами, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання. У зв'язку з цим банк направляв відповідачу вимогу щодо усунення порушень договорів та повернення кредитних коштів, проте відповідач ухиляється від добровільного погашення заборгованості, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представниця позивача про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, однак у судове засідання не з'явилася, але у позовній заяві просила суд про розгляд справи за її відсутності, у разу повторної неявки в судове засідання відповідача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (а.с. 8), відповідач у справі, 26 травня 2020 року підписав заяву № 2001599185901, 25 серпня 2020 року підписав заяву № 1001667484301, 03 квітня 2021 року підписав заяву № 1010061732 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням якої підтвердив, що прийняв Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті Договору, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені договором послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами 26 травня 2020 року, розмір кредитного ліміту становив 10000,00 грн., строк кредитування становить 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності будь-якої із сторін, процентна ставка відсотків річних складає 47,88 %, реальна річна процентна ставка відсотків річних, які мав сплачувати відповідач - 47,88 %. У подальшому розмір вказаного кредитного ліміту було збільшено з 10000,00 грн. до 22000,00 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами 25 серпня 2020 року, розмір кредитного ліміту становив 40000,00 грн., строк кредитування становив 24 місяці, процентна ставка відсотків річних складає 0,01 %, реальна річна процентна ставка відсотків річних, які мав сплачувати відповідач - 76,9153 %.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами 03 квітня 2021 року, розмір кредитного ліміту становив 7900,00 грн., строк кредитування становив 24 місяці, процентна ставка відсотків річних складає 0,01 %, реальна річна процентна ставка відсотків річних, які мав сплачувати відповідач - 76,739 %.
Позивачем на підтвердження своїх вимог було також надано Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (редакція діє 12 червня 2019 року, 12 серпня 2020 року, з 15 березня 2021 року), виписки по рахункам з 25 серпня 2020 року по 09 вересня 2024 року, з 03 квітня 2021 року по 09 вересня 2024 року, з 26 травня 2020 року по 09 вересня 2024 року.
АТ «ПУМБ» свої зобов'язання за Договорами виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами та в межах встановлених кредитних лімітів. Відповідач, в свою чергу, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, внаслідок чого станом на 04 червня 2024 року у нього виникла заборгованість:
- за кредитним договором № 2001599185901 від 26 травня 2020 року у розмірі 33833,21 грн., яка складається з: 21157,19 грн. - заборгованість за кредитом; 12676,02 грн. - заборгованість процентами;
- за кредитним договору № 1001667484301 від 25 серпня 2020 року у розмірі 30231,36 грн., яка складається з: 15501,41 грн. - заборгованість за кредитом; 3.09 грн. - заборгованість процентами; 14726,86 грн. - заборгованість за комісією;
- за кредитним договором № 1010061732 від 03 квітня 2021 року у розмірі 10410,27 грн., яка складається з: 6912,57 грн. - заборгованість за кредитом; 1,88 грн. - заборгованість процентами; 3495,82 грн. - заборгованість за комісією.
Позивачем на адресу відповідача були надіслані письмові вимогу (повідомлення) від 09 вересня 2024 року про наявну заборгованість в розмірі 74474,84 грн. та про добровільне виконання зобов'язань, які залишені відповідачем без реагування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов'язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші.
Тобто положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договорів споживчого кредиту № 2001599185901 від 26 травня 2020 року,№ 1001667484301 від 25 серпня 2020 року, № 1010061732 від 03 квітня 2021 року. Зазначені договори недійсними не визнані.
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договорів кредиту № 2001599185901 від 26 травня 2020 року,№ 1001667484301 від 25 серпня 2020 року, № 1010061732 від 03 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ», оскільки банком за допомогою належних доказів доведені обставин, які підтверджують укладення з відповідачем ОСОБА_1 договорів-приєднання з погодженням усіх суттєвих умов, які ним підписані у заявах-приєднанні, зокрема, суми кредиту, процентів та умов повернення кредитних коштів лише з можливістю договірного списання. Стосовно інших умов договорів комплексного банківського обслуговування, в тому числі наслідків несвоєчасного виконання кредитних зобов'язань, позичальником зазначено лише про ознайомлення з ними та їх розуміння.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що між ПАТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 , відповідачем у справі, укладені договори комплексного банківського обслуговування, у рамках яких банк надав відповідачу кредити у вигляді кредитних лімітів на платіжні картки. Заява № НОМЕР_1 ,№ 1001667484301, № 1010061732 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 26 травня 2020 року,від 25 серпня 2020 року, від 03 квітня 2021 року підписані працівниками банку і позичальником ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договорів у письмовій формі. Ці заяви містять умови щодо розміру кредитних лімітів та реальних процентів.
ОСОБА_1 , відповідач у справі не виконує зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1001667484301 від 25 серпня 2020 року станом на 09 вересня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 30231,36 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 15501,41 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 3,09 грн.; заборгованості по комісії у розмірі 14726,86 грн.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1010061732 від 03 квітня 2021 року станом на 09 вересня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 10410,27 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 6912,57 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 1,88 грн.; заборгованості по комісії у розмірі 3495,82 грн.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2001599185901 від 26 травня 2020 року станом на 09 вересня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 33833,21 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 21157,19 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 12676,02 грн.
Загальна сума заборгованості за кредитними договорами, згідно наданих баком розрахунків, становить 74474,84 грн.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведені позивачем розрахунки заборгованості за вказаними кредитними договорами, відповідачем до суду не надано.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором, відповідач належним чином не виконав умови кредитних договорів, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які б спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 74474,84 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі статей 11, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість:
- за кредитним договором № 1001667484301 від 25 серпня 2020 року у розмірі 30231 (тридцять тисяч двісті тридцять одна) гривня 36 копійок, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 15501 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот одна) гривня 41 копійка, заборгованість за відсотками у розмірі 3 (три) гривні 09 копійок, заборгованість по комісії у розмірі 14726 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 86 копійок;
- за кредитним договором № 1010061732 від 03 квітня 2021 року у розмірі 10410 (десять тисяч чотириста десять) гривень 27 копійок, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 6912 (шість тисяч дев'ятсот дванадцять) гривень 57 копійок, заборгованість за відсотками у розмірі 1 (одна) гривня 88 копійок, заборгованість по комісії у розмірі 3495 (три тисячі чотириста дев'яносто п'ять) гривень 82 копійки;
- за кредитним договором № 2001599185901 від 26 травня 2020 року у розмірі 33833 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 21 копійка, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 21157 (двадцять одна тисяча сто п'ятдесят сім) гривень 19 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 12676 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок,
а всього 74474 (сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні 84 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.