Справа № 750/17842/24
Провадження № 2/750/748/25
26 лютого 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Веремій А.С.,
за участю представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
17 грудня 2024 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.10.2019 у розмірі 84 931, 44 грн станом на 25.10.2024 та судові витрати в розмірі 3 028 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.10.2019 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді поновлювального кредитного ліміту, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів або здійснення безготівкових розрахунків. Кошти надаються клієнту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 84 931, 44 грн.
Ухвалою суду від 26.12.2024 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 24.01.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Через електронний кабінет користувача в підсистемі «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. 14.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву.
Позивач 20.01.2025 надіслав до суду відповідь на відзив.
У відповіді на позов представник відповідача проти задоволення позову заперечив, вказав, що у поданій відповідачем заяві-анкеті зазначено, що він згоден з тим, що ця заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З посиланням на ст. 1048 ЦК України представник відповідача стверджує, що в даному випадку проценти за користування позиченими коштами мали бути визначені в самому договорі. Натомість в анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за анкетою-заявою, посилався на Умови, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід'ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Надані позивачем Умови, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів, пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. За таких обставин, нарахування заборгованості в частині відсотків здійснювалось банком неправомірно, а отже не підлягає стягненню, а кошти, автоматично списані в рахунок відсотків з карткового рахунку слід вираховувати при визначенні загального розміру заборгованості. Таким чином, згідно розрахунку заборгованості за договором, який наданий позивачем в обгрунтування вимог до позовної заяви - сума витрат є значно меншою суми зарахувань. За таких обставин сума неправомірно списаних з відповідача неузгоджених платежів за користування кредитом перевищує загальний залишок заборгованості за кредитом, заявленим банком та відповідно позовні вимоги банку є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Позивач надав відповідь на відзив, у якому не погодився з доводами представника відповідача, наведеними у відзиві. Указав, що особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Інформація розміщена на сайті https://www.monobank.ua/temis відображає часовий період, містить вказівку на документи на підставі яких були затверджені правила. Своїм підписом на Анкеті- Заяві 21.10.2019 клієнт беззастережно підтвердив, що на момент укладення відповідного Договору ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов, порядком випуску та обслуговування платіжних карток, паспортом споживчого кредиту, та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним. Правила в редакції від 09.10.2019 обмежені часовим діапазоном, в даному випадку з 10.10.2019 по 07.11.2019, тобто були дійсними на момент укладення Договору. Усі Правила за всі періоди були легко доступні на сайті https://www.monobank.ua/temis 24 години на добу. Також у відповіді на відзив позивач не погодився із посиланням представника відповідача на правові позиції у ряді рішень Верховного Суду, зазначивши, що ці рішення стосувалися кредитних умов, що встановлювалися у договорах ТА КБ «Приватбанк», які за правовою природою та низкою специфічних ознак відрізняються від договору monobank. Позивач вказує, що згідно з вимогами ст. ст. 2, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється. Також позивач зазначає, що ним підтверджено розмір нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, зокрема Випискою по особовому рахунку відповідача, який є належним доказом згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 18.06.2003 № 254 та низки постанов Верховного Суду. Також представник відповідача, заперечуючи розрахунок позивача, жодних доказів, у т.ч. власного контрозрахунку не надає.
Представник позивача в судове засідання 24.01.2025 не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. 23.01.2025 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки заперечення на відповідь на відзив, яку надав позивач.
Судом задоволено клопотання, проведення судового засідання відкладено на 19.02.2025. Також судом задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. про проведення засідання за його участі в режимі відеоконференції.
19 лютого 2025 за клопотанням представника відповідача у судовому засіданні було зроблено перерву до 26.02.2026.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
21 жовтня 2019 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноручно підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. (а.с. 6).
Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Згідно з п. 6 анкети-заяви відповідач погодився вважати наведений зразок свого власноручного підпису або його аналоги (у тому чилі електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Засвідчую генерацію ключовоїї пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Пунктом 11 анкети-заяви встановлено, що усе листування щодо цього Договору здійснюється через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
До позовної заяви позивач додав витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток «monobank» - додаток № 95 до розпорядження протокол № 49 від 22.08.2013 (далі - Умови) (а.с. 7-23).
Також до позову додано два документи під назвою «Чорна картка monobank» від 12.08.2020 та від 21.10.2024, які у додатку до позову вказані як «Тарифи Чорної картки monobank» (далі Тарифи» (а.с. 24-26).
Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).
Відповідно до п. п. 2. 1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору, в тому числі платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Згідно із п. п. 2.2. п. 2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит. Відповідно до п. 2.3 Умов, своїм підписом в анкету-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов.
Відповідно до п. п. 5.3 та 5.8.1 Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. У підпунктах 2.1, 2.4, 2.5 пункту 2 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту картку (далі - Картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису Клієнта.
Пунктом 4.11 розділу ІІ Умов визначено, що клієнт зобов'язаний сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в терміни, зазначені у мобільному додатку.
Згідно з тарифами: пільговий період за карткою становить 62 дні, пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних. Розмір обов'язкового щомісячного платежу - 4% заборгованості, але не менше 100 грн та не більше залишку заборгованості. Базова відсоткова ставка: з 21.10.2019 по 31.08.2020 -3,2% на місяць, з 01.09.2020 по - 3,1%. На період з 01.04.2022 по 31.07.2022 - 1,6%. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості- з 21.10.2019 по 31.08.2020 - 6,4% на місяць. З 01.09.2020 - 6,2%.
Згідно з п. п. 4.15 п. 4 Розділу II Умов за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків.
Підпункт 4.16 передбачає, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
При цьому у разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов'язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу) (п.4.18).
Згідно з п. 4.19 у випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 4.18., кредит стає у формі «на вимогу», а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій.
Відповідно п. 4.23. п. 4 Розділу II Умов кредит збільшується на суму заборгованості за Договором но відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії із встановленим кредитним лімітом та зарахуванням коштів на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка відповідача.
У відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п. п. 4.16 п. 4 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором (а.с. 27-29 зворот) станом на 25.10.2024 заборгованість боржника на час проведення розрахунку за тілом кредиту становить 84 931,44 грн, уся по тілу кредиту.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами заяви по суті справи та надані ними докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Факт виникнення фінансово-кредитних відносин між позивачем та відповідачем встановлено на підставі аналізу та оцінки поданих позивачем належних та допустимих доказів.
Надана позивачем виписка з особового рахунку позичальника про рух коштів за період з 21.10.2019 по 25.10.2024 (а.с. 30-76) свідчить про те, що відповідач дійсно отримував кредитні кошти в банку, користувався ними в межах кредитного ліміту та здійснював часткове їх погашення.
За приписами п. п. 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. При цьому, п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 18.06.2003 № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З огляду на це, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту у сукупності з іншими доказами. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 по справі №200/5647/18 від 28.08.2023 у справі № 206/3009/15, від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 та ін.
Отже суд доходить висновку, що факт отримання відповідачем та використання кредитних коштів підтверджений належними та допустимими доказами.
У відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Ураховуючи вищевикладене, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд доходить висновку, що право позивача на повернення фактично отриманих боржником коштів має бути судом захищене.
Банком заявлена до стягнення заборгованість за Договором, що утворилася станом на 25.10.2024, у розмірі 84 931,44 грн та яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості (а.с. 27-29 зворот) вбачається, що до тіла кредиту включені нараховані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом у розмірі 27 871 грн. Указані відсотки, відповідно до виписки з особового рахунку позичальника про рух коштів за період з 21.10.2019 по 25.10.2024 відображалися позивачем на дебетному рахунку відповідача, тобто фактично збільшувалася сума його кредитних зобов'язань перед банком (тіло кредиту).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, які безпідставно у позовній заяві та розрахунку вказав складовою частиною тіла кредиту, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, як на невід'ємні частини спірного договору.
Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, дійсно визначені, в тому числі: нарахування процентів, обов'язки клієнта (позичальника) та порядок і строки їх сплати.
Поруч з тим, подані позивачем документи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо процентів та відповідальність за прострочення грошового зобов'язання у заявлених позивачем до стягнення розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (05.05.2019) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (грудень 2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Посилання позивача на ознайомлення відповідачем із вказаними банківськими документами та погодження із їх змістом шляхом їх підписання цифровим підписом у мобільному додатку, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку. При цьому, відсутність вказаних доказів, які позивач мав можливість та був зобов'язаний в силу ст. 81 ЦПК України подати суду, позбавляє суд можливості встановити стверджувані позивачем факти ознайомлення із умовами надання кредитних послуг та їх підписання.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та сплату процентів, відповідальність за прострочення грошового зобов'язання, надані банком Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 висловила таку правову позицію.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд звертає увагу, що єдиним документом, з наданих позивачем до суду, який містить підпис відповідача, є Заява-анкета про надання банківських послуг від 21.10.2019, у якій взагалі не згадується про обов'язок відповідача сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Обов'язок доведення обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень відповідними доказами, згідно зі ст. ст. 12, 81, 83 ЦПК України покладено на сторони. Указані докази повинні відповідати критеріям, визначеним ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обгрунтованості нарахування Відповідачу процентів за користування кредитними коштами, Позивачем до суду не надано.
Разом з тим, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а тому підлягають стягненню з позивача у розмірі простроченої заборгованості за тілом кредиту, без урахування відсотків, нарахованих позивачу за відсутності доказів узгодження з ним порядку та розміру такого нарахування.
При обрахуванні розміру такого стягнення, суд приймає до уваги, самостійно визначений позивачем у розрахунку та підтверджений випискою по особовому рахунку відповідача, залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом у розмірі становить 84931,44 грн від якого необхідно відняти 27 871 грн безпідставно нарахованих процентів, а також 52 631,24 грн сплачених відповідачем в рахунок погашення кредиту, що становитиме - 4 429,2 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково (5,22%), тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 158,06 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04082, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 21 жовтня 2019 року станом на 25 жовтня 2024 року у розмірі 4 429 (чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 158 (сто п'ятдесят вісім) гривень 06 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Олег КОСЕНКО