Справа № 750/2493/25
Провадження № 2/750/1260/25
25 лютого 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, лікаря Лікувально-профілактичного закладу обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Чернігівської обласної ради Мархай Ігоря Миколайовича, дільничного інспектора Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Новосельця Вадим Петровича про визнання неправомірних дій та відшкодування моральної шкоди,
у лютому 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, лікаря Лікувально-профілактичного закладу обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Чернігівської обласної ради Мархай Ігоря Миколайовича, дільничного інспектора Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Новосельця Вадим Петровича про визнання неправомірних дій та відшкодування моральної шкоди.
Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Проте, подана позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки у прохальній частині позивачем не зазначено в чому полягають неправомірні дії відповідачів та у відшкодування якої шкоди просить стягнути 1900 грн.
Також, частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Щодо моральної шкоди, то відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно п.10 вказаної постанови, у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожного з них. Однак в позовній заяві не зазначено ступеня вини кожного з відповідачів та не вказано, з яких міркувань позивачка виходила, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання позову майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та оплатити судовий збір на користь держави за вимогу стягнення моральної шкоди, надавши суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.177,185, 193,194, 258-260, 353 ЦПК України суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, лікаря Лікувально-профілактичного закладу обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Чернігівської обласної ради Мархай Ігоря Миколайовича, дільничного інспектора Чернігівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Новосельця Вадим Петровича про визнання неправомірних дій та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя