Справа №766/898/25
Пров. №2/766/7582/25
26 лютого 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що сімейне життя не склалось, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, спільне господарство не ведеться, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, внаслідок чого подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не має, примирення не можливе. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей. У зв'язку з наведеним просила шлюб розірвати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Сторони в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи у відсутність, відповідач позов визнав.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяви сторін про розгляд справи у їх відсутність, ухвалив: розглядати справу у відсутність сторін.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26 серпня 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Херсонського обласного управління юстиції, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.08.2006 року.
Судом встановлено, що шлюбні стосунки між подружжям припинені, подружжя проживають окремо, ведуть окреме господарство, не мають наміру на подальше збереження сім'ї. За таких обставин збереження сім'ї між подружжям неможливо. Майнового спору на час розгляду справи судом немає.
Від подружніх відносин сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено відповідними свідоцтвами про народження.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 21.12.2007 року № 11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Суд, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані в силу вимог статті 80 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін та збереження їх сім'ї неможливе і суперечить їх інтересам, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі жінки, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право за статтею 113 СК України після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Сторонами не заявлено про зміну їх прізвищ, а тому суд вважає можливим залишити без змін після розірвання шлюбу прізвища сторін.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає необхідним повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову; іншу частину слід стягнути з відповідача на користь позивачки.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 26 лютого 2025 року.
На підставі викладеного, ст. 6-13, 81, 210, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26 серпня 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Херсонського обласного управління юстиції, актовий запис 702, що мають неповнолітніх дітей розірвати.
Після розірвання шлюбу, прізвища сторін залишити без змін.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого через АТ "Універсал Банк" (в сумі 968,96 грн.) в розмірі 484,48 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус