Дата документу 25.02.2025Справа № 545/779/22
Провадження № 2/554/1252/2025
25 лютого 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частини квартири, придбаної за спільні кошти
До Октябрського районного суду міста Полтави надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частини квартири, придбаної за спільні кошти.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.05.2022 р. відкрито провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частину квартири.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.05.2023 р. зупинено провадження по справі.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10.10.2023 р. ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 24 травня 2023року про зупинення провадження у справі скасовано, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.10.2024 р. закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частини квартири, придбаної за спільні кошти.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказав, що вони разом спільно проживали, мали спільного сина, що позивач утримував відповідача та дитину, що після того, як він припинив спільно проживати з відповідачем вона придбала спірну квартиру за їх спільні кошти.
Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі, та пояснила, що спірна квартира була придбана нею за власні кошти більш чим через рік після припинення спільного проживання з позивачем.
11.06.2024 року позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , як майно придбане за спільні кошти за період спільного проживання як чоловіка та дружини з вересня 2012 року по серпень 2018 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лучко Т.І. до суду не з'явилися, представник направила до суду заяву, про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача адвокат Говорова С.Л. направила до суду заяву, в якій у задоволенні позову просила відмовити, позиція відповідача зазначена у відзиві на позовну заяву.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Заявляючи про порушення свого права з боку відповідача, позивач відповідних обставин суду не довів. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 визнають ті обставини, що вони спільно проживали разом з вересня 2012 року по серпень 2018 р.
Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України : «Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.»
Згідно ч.1 ст. 74 СК України : «Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.»
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що для визнання майна спільною власністю на підставі статті 74 СК України, потрібно підтвердити факт проживання осіб однією сім'єю без шлюбу - у той період, коли було придбане спірне майно. Для цього важливе підтвердження фактів ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, а також придбання іншого майна в інтересах сім'ї.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом даної справи, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 24.09.2019 року. На даний період часу позивач та відповідач не проживали разом з серпня 2018 року.
Згідно п.2 договору купівлі-продажу від 24.09.2019 р. спірна квартира була придбана за 779600 грн., що є еквівалентом 32000 дол. США .
ОСОБА_1 вважає, що спірна квартира придбана за спільні кошти позивача та відповідача, але не надав належних та допустимих доказів на підтвердження даних обставин.
Відповідач ОСОБА_2 мала банківський вклад, що підтверджується договором «Вклад Депозит плюс строковий на 12 місяців» від 02.10.2015 р., який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» згідно якого відповідач надала банку 5000 доларів США з відсотковою ставкою 13 % річних; декларації про доходи ОСОБА_2 за 2017 -2019 роки.
Згідно декларацій ОСОБА_2 , вона мала грошові активи в розмірі 28 000 дол. США , а також відповідач отримувала заробітну плату.
В матеріалах справи є докази, які свідчать про ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 мала власний дохід та мала можливість придбати спірну квартиру.
Відповідач придбала спірну квартиру за свої власні кошти та на момент укладення договору спільно не проживала з позивачем, тому до даних правовідносин не можуть застосовуватися вимоги ст.ст. 69,70,74 СК України.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України : «1.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 3.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до положень статей 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач не надав докази того, що він вклав власні кошти в купівлю спірної квартири.
Якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.4 стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).
Позивач ОСОБА_1 не набув право власності у відповідності до вимог діючого цивільного законодавства, так як не проживав з ОСОБА_2 на момент придбання спірної квартири та не надав доказів, що спірне майно є спільною сумісною власністю позивача та відповідача.
Керуючись ст.ст. 10,11,57,64,209,212-215,218 ЦПК України, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частини квартири, придбаної за спільні кошти - відмовити в повному обсязі.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області як суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Материнко М.О.