Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2275/24
Провадження № 2/542/42/25
26 лютого 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
16.12.2024 року до суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №1377726 від 10.02.2020 року в сумі 29200 грн., вирішити питання судових витрат.
В позовній заяві посилався на те, що 10.02.2020 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №1377726, тим самим уклала Договір про споживчий кредит №1377726 від 10.02.2020 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перерахрвані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн.
20 серпня 2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №02/08, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
В подальшому, 24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» було укладено договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» відступило позивачу права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» становить 29200 грн., з яких 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18000 грн. - заборгованість за відсотками, 1200 грн. - заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.58).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.64).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с.67, 74), надавши заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позов просив задовольнити в повному обсязі (а.с.64-65).
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с.68-69, 72-73) і не повідомила суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року встановлено заочний розгляд справи.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10.02.2020 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ОСОБА_1 подала Заявку на отримання кредиту №1377726, тим самим уклала Кредитний договір №1377726 від 10.02.2020 з ТОВ «Мілоан» (а.с.10, 20-22).
Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору №1377726, відповідачка отримала кредит у розмірі 10000 грн терміном на 30 днів, зі сплатою відсотків (а.с.20-22).
Проценти за користування кредитом: 6000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6).
Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора про що свідчить розділ 6 договору кредиту.
Позичальник також вказав свої паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу місця проживання, номер мобільного телефону та адресу електронної пошти.
10.02.2020 року ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на банківську картку VISA НОМЕР_1 , кошти у сумі 10000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №15053105 від 10.02.2020 року (а.с.37).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не надано.
Так, відповідачка у судове засідання не з'явилася, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У зв'язку порушеннями зобов'язань за кредитним договором №1377726 відповідачка має заборгованість в сумі 29200 грн., яка складається з наступного: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18000 грн. заборгованість за відсотками; 1200 грн. заборгованість за комісією (а.с.14-15).
Відповідачка заперечень щодо правильності наданого розрахунку сум заборгованості не заявляла; належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, не надала; власний розрахунок не надавала.
Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Так, судом встановлено, що 20 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №02/08, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.24-27).
Як вбачається із Витягу з додатку до договору факторингу №02/08 від 20.08.2020 року, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №1377726 від 10.02.2020 року в сумі 29200 грн., яка складається з: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18000 грн - заборгованість за відсотками, 1200 грн - заборгованість за комісією (а.с.13).
24 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу №1/15, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.31-33).
Як вбачається із Витягу з додатку до договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 року, до ТОВ «ФК «Пінг-Понг» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №1377726 від 10.02.2020 року в сумі 29200 грн., яка складається з: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18000 грн - заборгованість за відсотками, 1200 грн - заборгованість за комісією (а.с.12).
02 вересня 2024 року за вих. №1377726-АВ ТОВ «ФК «Пінг-Понг» направило на адресу відповідачки досудову вимогу про погашення нею кредитної заборгованості за кредитним договором №1377726 від 10.02.2020 року в розмірі 29200 грн з вказівкою про реквізити для сплати (а.с.39).
Таким чином, оскільки відповідач не виконує умов кредитного договору, добровільно та в визначені строки не сплачує визначені договором платежі, а позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, позовні вимоги підлягають задоволенню та з неї підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 29200 грн, яка складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18000,00 грн - заборгованість за відсотками, 1200,00 грн - заборгованість за комісією.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу було надано: договір №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024 року (а.с.17-19), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Пінг-Понг» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.16), додаткова угода №1377726 до Договору №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024 року (а.с.35), акт про підтвердження факту надання привничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2024 року (а.с.9).
Відповідно до п. 4.2 розліду 4 Договору №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024 року передбачено, що оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку.
При цьому суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20).
Крім того, в даному випадку слід врахувати правову позицію, викладену у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 року, згідно якої: «Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
Так, суд враховує, що представником позивача адвокатом Білецьким Б.М., виходячи з наданого акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 11.11.2024 року (а.с.9), вчинені такі дії: написання позовної заяви. Докази вчинення будь-яких інших процесуальний дій надані не були. При цьому розгляд справи відбувався без участі предстаника позивача.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд бере до уваги нескладність самої справи, оскільки вона не є великою за фабулою та предметом доказування; підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль; враховує, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, а також тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, її розгляд в суді без участі представника позивача, суд доходить висновку про наявність достатність правових підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 6000 грн. до 3000 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позов задоволено в повному обсязі, тому судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі. З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за кредитним договором №1377726 від 10.02.2020 в розмірі 29200 (двадцять дев'ять тисяч двісті) грн 00 коп., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту - 10000,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 18000,00 грн. та суми заборгованості за комісією - 1200,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», місцезнаходження: вул.Рибальська, буд.22, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 43657029;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 26 лютого 2025 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва