Справа № 138/12/25
Провадження №:3/138/42/25
26 лютого 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Ясінського Ю.А., за участі секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області матеріали, які надійшли з ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бандишівка Могилів-Подільського району, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого вантажником у магазині «Фора», паспорт НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 ухилився від покладених на нього згідно ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків по вихованню свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 06.12.2024 близько 21 год. 00 хв. в центрі с. Бандишівка Могилів-Подільського району Вінницької області завдав декількох ударів в область голови ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково, пояснивши, що син захищався від провокативних дій ОСОБА_3 , вихованням займається належним чином
Неповнолітній свідок ОСОБА_2 в присутності свого батька ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 06.12.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав чіплятись до свідка, через те, що ніби-то останній обізвав його сестру. ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 удар в голову, а свідок йому у відповідь. Потім дорогою ОСОБА_4 почав знову ображати свідка та його сім'ю. Останній рознервувався і почав його бити. Дана подія відбувалась на очах у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Дівчат під час побиття ОСОБА_5 не було. З сестрою ОСОБА_5 у ОСОБА_1 був конфлікт ще за рік до даної події. Зазначив, що вживав того дня пиво та напій «Гараж» з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . З ОСОБА_11 не бився, а лише жартома боролись.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 06.12.2024 був біля клубу з другом ОСОБА_11 , де ОСОБА_2 пропонував розпивати алкогольні напої, але свідок відмовився, хоча до цього вже вживав алкоголь. Щодо його сестри з ОСОБА_6 того вечора не спілкувався. Згодом, йдучи додому відчув як ОСОБА_2 ззаду наніс йому чимось один удар і наносив удари далі. При цьому поруч нікого не було. Зазначив, що ОСОБА_6 того вечора не бив, а лише закривав обличчя руками. Перед тим як ОСОБА_2 пропонував вживати алкоголь, то вже встиг поборотись з ОСОБА_11 через невідому причину. Чому ОСОБА_6 почав битися не знає. Зазначив, що останній був дуже п'яний, кричав, що вб'є його. Пояснення від 07.12.2024 підписав не читаючи в лікарні і в судовому засіданні заперечив факт конфлікту через сестру.
Неповнолітній свідок ОСОБА_12 в присутності своєї матері ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 06.12.2024 була з подругами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 біля клубу. В клубі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 бились. До того у свідка були словесні конфлікти з ОСОБА_2 і вона скаржилась про це брату ОСОБА_3 , який потім мав розмову з ОСОБА_6 , але саме 06.12.2024 між братом та ОСОБА_2 розмови щодо неї не було. ОСОБА_2 того вечора пив за клубом алкоголь, як і ОСОБА_3 , але окремо один від одного. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_12 не спілкувались. Зазначила, що 06.12.2024 додому пішла раніше і не бачила бійки між братом та ОСОБА_6 .
Неповнолітній свідок ОСОБА_18 в присутності своєї матері ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що 06.12.2024 був біля клубу з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , потім прийшов ОСОБА_4 і почав сваритись з ОСОБА_19 через свою сестру, яка вже на той час пішла додому. В ході суперечки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 нанесли по одному удару один одному. Вони обоє були випивші. Перед цим ОСОБА_6 і ОСОБА_17 боролися жартома. Йшовши додому разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , почули як ОСОБА_4 крикнув щось образливо про сім'ю ОСОБА_6 . ОСОБА_16 з ОСОБА_20 одразу побігли до ОСОБА_5 , а свідок пішов додому і що було далі вже не бачив.
Неповнолітній свідок ОСОБА_21 в присутності своєї матері ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що 06.12.2024 був в клубі з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , куди згодом прийшов п'яний ОСОБА_4 та почав чіплятись до ОСОБА_6 через сестру, вдаривши того ліктем у голову, а ОСОБА_16 дав здачу. Свідок їх розбороняв. ОСОБА_23 всі в різні боки, але ОСОБА_5 крикнув в слід ОСОБА_6 щось образливе про його сім'ю. ОСОБА_21 та ОСОБА_18 пішли по своїх домівках різними дорогами, а ОСОБА_2 , залишився з ОСОБА_3 і що було між ними не бачив. ОСОБА_6 того вечора пив пиво, а свідок не пив. Підтвердив той факт, що ОСОБА_17 та ОСОБА_16 боролись жартома. ОСОБА_17 та ОСОБА_5 теж пили алкогольні напої.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що живе навпроти клубу і 06.12.2024 близько 22 год. 00 хв. чула крики, але бійки не бачила. В цей час до її сина зателефонувала ОСОБА_25 і повідомила, що ОСОБА_16 побив ОСОБА_26 . ОСОБА_24 набрала ОСОБА_27 і пішла до клубу, де зустріла ОСОБА_28 , який повідомив, що розбороняв хлопців, але потім приїхав батько ОСОБА_29 . Свідок бачила лише, як автомобіль ОСОБА_1 від'їхав з вулиці. Всі шукали ОСОБА_5 , але не знайшли. Близько 24 год. ОСОБА_13 зателефонувала і попросила її відвезти на авто ОСОБА_5 до лікарні, де остання його і залишила. ОСОБА_5 дорогою розповідав, що заступався за сестру і розмовляв з ОСОБА_6 , але той його вдарив перший. Зазначила, що від ОСОБА_5 було чути запах алкоголю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 12 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_2 , суд дійшов переконання в тому, що його вина у вказаному правопорушенні доведена, крім описаних пояснень, матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 306668 від 17.12.2024, в якому зазначено обставини правопорушення; копією рапорту інспектора-чергового Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.12.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне, оскільки з сукупності досліджених доказів випливає, що неповнолітній ОСОБА_16 вживав алкоголь та брав участь і бійках, що є неприпустимим, а його батько зобов'язаний належним чином виховувати останнього, аби не допускати таких протиправних вчинків сина.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винуватим за ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 працює, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, обставин, що обтяжують чи пом'якшують його відповідальність судом не встановлено, і вважає, що для його виправлення та перевиховання доцільно застосувати стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 26, 40-1, 184 ч. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (стягувач - ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, що знаходиться по вул. Свободи, 120 м. Ямпіль Вінницької області, 24500).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, 050, призначення платежу - «судовий збір»).
Роз'яснити, що відповідно до положень ч.1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю. А. Ясінський