Справа № 137/1743/24
"20" лютого 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Голота О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частку спільного сумісного майна,
До суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частку спільного сумісного майна, в якому зазначає, що 24.08.1985 року вона уклала шлюб з ОСОБА_7 . За час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей - сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.09.2005 року у справі №2-961 шлюб між нею та ОСОБА_7 був розірваний. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, після його смерті відкрилася спадщина та до складу спадкового майна увійшли - земельна ділянка, кадастровий номер 0522455100:00:002:0301 загальною площею 0,1500 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, земельна ділянка, кадастровий номер 0522455100:00:002:0302 загальною площею 0,0087 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та завершене будівництво житлового будинку з прибудованими господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 . Позов мотивує тим, що вона зверталася до нотаріальної контори для оформлення спадщини, проте у видачі свідоцтва її було відмовлено, оскільки вказане майно не належить до спільного майна подружжя, а набуте у власність її колишнім чоловіком. Під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , йому було передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,0015 га по АДРЕСА_1 , на якій фактично знаходився розпочатий житловий будинок. В подальшому, ними було повністю завершено його будівництво, проведено комунікації, та їх сім'я там стала проживати. Місце проживання спадкодавця у спірному будинку було зареєстровано 13.03.2000 року. Проте правовстановлюючі документи на нього виготовлені не були. Спадкодавець лише оформив земельні ділянки.
За таких підстав, змушена звернутися до суду з вказаним позовом, бажаючи захистити та належним чином оформити своє право власності на частку вказаного нерухомого майна.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Законний представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.9) 24.08.1985 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 ». Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.12) та ОСОБА_3 (а.с.16) їх батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Відповідно до копії домової книги для прописки громадян, які проживають буд. АДРЕСА_1 (а.с.17-20) ОСОБА_7 13.03.2000 року зареєстрований за вказаною адресою. Копія довідки виконавчого комітету Літинської селищної ради за №95 від 11.01.2005 (а.с.21) свідчить що до складу сім'ї ОСОБА_7 входить дружина ОСОБА_1 , 1963 р.н., син ОСОБА_3 , 1992 р.н., які проживають за адресою АДРЕСА_1 . Земельна ділянка 0,15 га. Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.09.2005 р. (а.с.22) шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розірваний. Даний факт підтверджується також свідоцтвом про розірвання шдюбу (а.с.23).
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.24) ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до рішення Літинської селищної ради Літинського району Вінницької області 1 сесії 23 скликання від 14.04.1998 р. (а.с.25) ОСОБА_7 надано у постійне користування земельну ділянку площею 1500 кв.м. по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарчих споруд. Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №945985 (а.с.26) ОСОБА_7 є власником земельної ділянки 0,0087 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №945984 (а.с.27) ОСОБА_7 є власником земельної ділянки 0,1500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарчих споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 . Відповідно до копії будівельного паспорту на забудову садиби ОСОБА_7 (а.с.28-31) та копії технічного паспорту на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 зазначається технічна характеристики житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Відповідно до копії листа АТ "Вінницяобленерго" за №СО-54-992 від 18.09.2024 (а.с.36) судом встановлено, що договірні відносини за адресою АДРЕСА_2 ) укладено з ОСОБА_7 з 1997 року, о/р НОМЕР_1 . Підключення до діючих електричних мереж здійснено згідно Технічних умов на обладнання 3-х фазного вводу №66 від 16.05.1997 р. Розрахунки за спожиту електричну енергію проводилися щомісячно в повному обсязі, згідно виставлених рахунків АТ "Вінниця обленерго". Факт проплати підтверджується копіями квитанцій (а.с.43-44)
Відповідно до листа Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області за №1182/02-14 від 04.12.2024 (а.с.45) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя, оскільки відсутні документи, які підтверджують право спільної сумісної власності як колишнього подружжя. Також в судовому засіданні досліджено копію спадкової справи №146/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (а.с.123-144). Таким чином, матеріалами справи, підтверджуються обставини про те, що земельні ділянки та завершене будівництво житлового будинку з прибудованими господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 були набуті спадкодавцем ОСОБА_7 , в період шлюбу з позивачем ОСОБА_1 .
За змістом статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спiльною сумiсною власнiстю, якщо iнше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, і кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України). Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві власності на майно, можливе лише за його згодою. Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 23 Постанови Пленума Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14), ч. З ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2,3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц. Такий же правовий висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17. Спірне нерухоме майно було придбано під час шлюбу, а тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Відповідач належних та допустимих доказів, які б спростували вказане не надав та матеріали справи таких доказів не містять. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК УКраїни, до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що земельні ділянки та завершене будівництво житлового будинку з прибудованими господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки сторін у праві власності є рівними, за недоведеністю зворотнього. Тому, право позивача підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності по 1/2 частці спірного нерухомого майна, без її реального поділу. Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69-71 СК України, ст. 325, 368, 372 ЦК України, ст. 13, 77-79, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на частку:
- земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0522455100:00:002:0301 загальною площею 0,1500 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, право власності на яку за Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯБ №945984 зареєстровано за ОСОБА_7 ;
- земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0522455100:00:002:0302 загальною площею 0,0087 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку за Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯБ №945985 зареєстровано за ОСОБА_7 ; - завершеного будівництвом житлового будинку з прибудованими господарськими будівлями та спорудами, що побудований на земельній ділянці АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.