Справа № 132/2703/24
Провадження № 2-а/132/5/25
Рішення
Іменем України
25 лютого 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання дії протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області з адміністративном позовом до Головного управління поліції у Вінницькій області та просить визнати дії інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Пенькового Віталія Володимировича протиправними та скасувати постанову серії ЕНА №2914028 від 26.08.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Позов мотивований тим, що відповідно до постанови серії ЕНА №2914028 від 26.08.2024 його притягнуто да адміністративної відповідальності за «керування водієм ТЗ з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці».
Так, 26.08.2024 він був зупинений екіпажем патрульної поліції в с.Іванів, керуючи транспортним засобом DAF FT CF 85.410 з номерним знаком НОМЕР_1 . Працівники поліції повідомили, що в нього неправильно розташований номерний знак і що він не читається. Перед тим як сісти за кермо автомобіля він оглянув транспортний засіб і номерні знаки на ньому не були забруднені. При цьому, після зупинки автомобіля він пояснив поліцейському, що перед початком руху переконався у правильності роботи усіх світлових приладів, а також номерні знаки на автомобілі не були забруднені. Доказів вини працівники поліції не надали, а також не провели заміри, які б підтверджували, що саме з відстані 20 метрів не можливо чітко визначити символ номерного знаку. Окрім того, поліцейський не роз'яснив йому прав та обов'язків, що підтверджується копією постанови.
Притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 121-3 КУпАП вважає безпідставним та необґрунтованим, дана постанова у справі про адміністративне правопорушення не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів. За вказаних підстав звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 30.08.2024 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а також для подання учасниками справи заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
11.09.2024 на адресу Калинівського районного суду (документ сформований в системі «Електронний суд» 11.09.2024) від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшло клопотання про заміну у справі неналежного відповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на належного - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції.
10.10.2024, відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області, вищевказане клопотання було задоволено та замінено відповідача у адміністративній справі - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на належного - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву за вх. 11225/24 від 19.11.2024 про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, при цьому на адресу суду 06.10.2024 за вх. №9571/24 надійшов відзив, згідно якого представник відповідача Денис Грінченко в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.229 КАС України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, матеріалами справи встановлено, що постановою серії ЕНА №2914028 від 26.08.2024, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Пеньковим В.В., на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді сплати штрафу в розмірі 1190 грн, за «керування водієм 26.08.2024 ТЗ з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці», чим порушив п.2.9. в ПДР.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT CF 85.410 з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці, чим порушив п.2.9. «в» ПДР. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень.
Диспозиція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Згідно з п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, не відповідає вимогам стандартів, закріплений не в установленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, відповідач зазначає, що поліцейський Пеньковий В.В. оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, внаслідок чого виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що поліцейський діяв в порушення вимог п. 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, зокрема не прийняв до уваги пояснень позивача з приводу того, що перед початком руху транспортний засіб був у справному стані, номерний знак був закріплений у встановленому для цього місці та не був забруднений.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження правомірності винесеної постанови відповідач надав відзив на позов, а також доєднав до матеріалів справи оптичний диск із відеозаписом з портативного відеореєстратора №476000.
Із відеозапису чітко вбачається, що працівник поліції, підійшовши до водія транспортного засобу, повідомив йому, що він порушив дорожній знак 4.1. Рух прямо. Однак, згодом, інспектор оголосив про розгляд справи і після ознайомлення водія із правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, зазначив, що позивач притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП. Також з наданого відеозапису видно у якому саме місці закріплений номерний знак на автомобілі.
Натомість, позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви долучено флеш-носій із відеозаписом події, яка мала місце 26.08.2024, на якому чітко зафіксовано транспортний засіб DAF FT CF 85.410, яким керував ОСОБА_1 , та з якого вбачається, що номерний знак НОМЕР_1 закріплений у встановленому для цього місці, не закритий іншими предметами, не забруднений, що дає змогу чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, та протирічить відеозапису, який було долучено представником відповідача до відзиву на позов, а також аргументам, які зазначені у відзиві.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності винесеного рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині скасування постанови.
Крім того, ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено вирішення судом питань про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Пенькового Віталія Володимировича протиправними, задоволенню не підлягають.
Питання розподілу судових витрат, суд вирішує відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 44-3, 222, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 6, 10, 11, 12, 72, 77, 139, 243-244, 246, 250, 262, 286 КАС України, суд-
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА №2914028 від 26.08.2024, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Пеньковим Віталієм Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя