Справа № 131/206/25
Провадження № 1-кп/131/15/2025
26.02.2025 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене 01.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025025250000002 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
Іллінецьким районним судом 24.07.2017 року ухвалено заочне рішення у справі № 131/792/17 про стягнення з ОСОБА_3 , на користь колишньої дружини ОСОБА_6 , щомісячної плати на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 888 грн. та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 713 грн., починаючи з 19.05.2017 року до досягнення повноліття.
Достовірно знаючи про вказане рішення Іллінецького районного суду та про обов'язковість його виконання ОСОБА_3 будучи обізнаним знаючи про встановлену законом відповідальність, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння, всупереч вимогам ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітніх дітей, сплативши аліменти лише за період з травня 2017 року по квітень 2023 року.
Так, у період часу з травня 2023 року по грудень 2024 року, ОСОБА_3 , грубо порушуючи обов'язки, які покладаються на батьків згідно зі ст. 51 Конституції України та сімейним законодавством, а саме - утримання своїх дітей до їх повноліття, не визнаний в установленому законом порядку інвалідом, будучи працездатним, не маючи жодних обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я, маючи офіційний та неофіційний дохід, аліментну плату на утримання дітей ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 не сплатив та заходів до погашення заборгованості по аліментах, що утворилася, не приймає, обмежуючи їх в праві на повноцінне життя та всебічний фізичний, психічний і соціальний розвиток.
В результаті умисних дій ОСОБА_3 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у сумі 58485,00 грн. з терміном прострочення платежу 20 місяців, що сукупно складає суму більшу ніж за три місяці відповідних платежів.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Судом установлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_3 складену в присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із показів обвинуваченого.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_3 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до характеристики ОСОБА_3 характеризується позитивно. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно вимоги про судимість установлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіт, скільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Керуючись ст.ст. 65-67, 358 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді ста годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя