1-кс/130/114/2025
130/408/25
Іменем України
26.02.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жуківці Жмеринського району Вінницької області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 16.07.2020 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 2 роки; 23.11.2021 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном 2 роки 2 місяці, із зміною вироку 24.01.2022 Вінницьким апеляційним судом за ч. 1 ст. 309, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 3 роки,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020130000064 від 10.02.2025,
Слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, погодженим з прокурором Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Клопотання мотивує тим, що 09.02.2025 близько 21:00 год, ОСОБА_4 , через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу, через незачинені ворота, проник в гаражне приміщення, де помітив мопед марки «Suzuki Let's 4», без державних номерних знаків, 2008 року випуску, блакитного кольору, № рами: НОМЕР_1 , з об'ємом двигуна 49,5 см. куб., з ключем в замку запалювання. Після цього, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що власником вказаного мопеду являється ОСОБА_7 та не отримавши будь-якого дозволу від нього, вирішив протиправно заволодіти вищезазначеним мопедом.
В подальшому, ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи таємно, умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи без дозволу та відома власника, не приводячи у дію двигун, виштовхав мопед марки «Suzuki Let's 4» на вулицю Шевченка в селі Жуківці Жмеринського району Вінницької області. Після чого, за допомогою ключа, який знаходився в замку запалювання, привів в дію двигун, та сівши за кермо мопеда, поїхав ним до місця проживання свого знайомого ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 , де заховав мопед на території вказаного домоволодіння.
В подальшому, 10.02.2025 близько 05:00 год., ОСОБА_4 , вирішив переховати вищевказаний мопед, тому виштовхав його на вулицю Шевченка в селі Жуківці Жмеринського району Вінницької області та сівши за кермо, поїхав по вказаній вилиці до місцевого кладовища, де залишив мопед на польовій дорозі.
Згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-25/3275-АВ від 12.02.2025, ринкова вартість мопеда марки «Suzuki Let's 4», 2008 року випуску, станом на 09.02.2025 становить 17 203 (сімнадцять тисяч двісті три) гривні.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням до іншого сховища.
17.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального злочину.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, він офіційно не працевлаштований, у нього відсутнє постійне місце роботи; може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи експертів, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 востаннє засуджений 16.07.2020 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 2 роки та 24.01.2022 Вінницьким апеляційним судом за ч. 1 ст. 309, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 3 роки, звільненого 23.01.2024 звільненому по відбуттю строку покарання, відбувши яке за нетривалий проміжок часу вчинив новий умисний злочин, що характеризує останнього як такого, що не бажає ставати на шлях виправлення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи чи навчання, утриманців, законних джерел існування, а тому в ОСОБА_4 відсутні будь-які перепони щодо вчинення нових злочинів.
В клопотанні слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних громадян та покладанням обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання і просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив.
Заслухавши всіх учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтована органом досудового слідства, приведеними у клопотанні слідчого доказами, зокрема: рапортом інспектора-чергового ЧЧ СМ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, протоколом огляду місця події, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, протоколом огляду предмету, протоколом допиту свідка, потерпілого, висновком експерта від 12.02.2025.
Викладені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України є вірогідною і достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів, оскільки вказані вище докази з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а питання про оцінку вищенаведених доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального злочину не входить до компетенції суду на даному етапі провадження.
В судовому засіданні встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_4 відсутнє постійне місце проживання, законне джерело доходу, постійне місце роботи, навчання, згідно характеристики за місцем проживання ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок, також раніше судимий, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, знову підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яким передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, що характеризує його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризику вчинення інших злочинів, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відтак, під час судового розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний може вчинювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, слідчий суддя вважає що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26 квітня 2025 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Керуючись ст.ст. 176,178,186,193,194,196,197,202,203,205,309,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, взявши його під варту в залі суду негайно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з часу затримання з 12 години 20 хвилин 26 лютого 2025 року до 12 години 20 хвилин 26 квітня 2025 року.
Визначити розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних громадян - 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.
Підозрюваний/заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя