2/130/361/2025
127/34963/24
"26" лютого 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Тараненка Артема Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі - ТОВ «Юніт Капітал») Тараненко А.І. звернувся в суд з цим позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 971534445 від 29.04.2021 у розмірі 28545 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 971534445, який було підписано електронним підписом позичальника. Крім того, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим як погоджувати заявку на кредитування здійснило перевірку особистих даних відповідача та платіжну картку з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. За умовами укладеного кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 9250 грн шляхом перерахування грошових коштів на його банківську картку.
На підставі договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткової угоди № 19 від 28.11.2019, додаткової угоди № 26 від 31.12.2020, додаткової угоди № 27 від 31.12.2021, додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 та додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до вказаного договору, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 971534445 на загальну суму 20618,25 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, та в подальшому було укладено ряд додаткових угод № 2 від 03.08.2021, додаткову угоду № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно. Всі інші умови залишились без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 3.08.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 28545 грн.
В подальшому, 30.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 971534445 на загальну суму 28545 грн. У зв'язку з тим, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, позивач звернувся в суд з даним позовом
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позов відповідач не подавав.
ІСТОРІЯ СПАРАВИ.
23.10.2024 до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою звернулось ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.10.2024 передано дану справу за підсудністю на розгляд до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (а.с. 75).
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 22.11.2024 (а.с. 81).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
26.11.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача за довіреністю Тараненко А.І. в позовній заяві просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до позовної заяви та відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію позовної заяви позивачем було направлено відповідачу поштовим зв'язком Укрпошта стандарт 18.10. 2024 (а.с. 71 зворот, 72).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с. 74).
Однак, 09.01.2025 на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням «УКПОШТА» № 0610213611154 (а.с.84).
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
29.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 971534445, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV55R9N. Згідно умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 9250 грн, на умовах строковості, зворотності, платності строком на 29 днів.
Згідно з пунктом 1.4.2 договору, за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах пункту 1.3. договору, з наступного дня закінчення вказаного в пункті 1.2 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,70 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідно до пункту 1.4.3 договору у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою у розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70% у день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Згідно з пунктом 2 додатку № 1 до договору, орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною процентною ставкою складає 13810, 25 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 4560,25 грн та суму кредиту в розмірі 9250 грн.
Згідно з пунктом 6 додатку № 1 до договору у разі настання передбаченої п. 1.4.2 договору відкладальної обставини, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений у п. 1.2 договору строк, у розмірі що розрахований за базовою процентною ставкою орієнтовна загальна вартість кредиту складає 13810,25 грн і буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4560,25 грн і суму кредиту в розмірі 9250 гривень (а.с.13 на звороті- 15).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 971534445 від 29.04.2021, сторони погодили усі істотні умови кредитування (а.с. 12 на звороті -13).
Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 29.04.2021 ОСОБА_1 заповнив бланк заяви, вказавши свої персональні дані, бажану суму кредиту та номер банківської карки на яку здійснити переказ коштів (а.с. 22).
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 29.04.2021 о 23:22:54 год підписав договір одноразовим ідентифікатором MNV55R9N (а.с. 22 на звороті -23). Суд звертає увагу, що дій з метою продовження дисконтного періоду зі сторони відповідача ОСОБА_1 вчинено не було.
Згідно з копією платіжного доручення від 29.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів ОСОБА_1 згідно з договором № 971534445 від 29.04.2021 в розмірі 9250 гривень (а.с. 31 на звороті).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №971534445 станом на 29.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 20618,25 грн (а.с.62-62 на звороті). Однак, суд зазначає, що нарахування суми заборгованості по відсоткам за період 29.04.2021по 29.06.2021 розмірі 20618,25 грн є не зрозумілим та не відповідає умовам укладеного договору, а надані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» докази на підтвердження заборгованості, не можуть бути перевірені судом на правильність нарахування такої заборгованості, а тому є неналежними та не приймаються судом.
На підставі договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткової угоди № 19 від 28.11.2019, додаткової угоди № 26 від 31.12.2020, додаткової угоди № 27 від 31.12.2021, додаткової угоди № 31 від 31.12.2022, додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 та реєстру прав вимоги № 140 від 29.06.2021 до вказаного договору, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 971534445 у розмірі 20618,25 грн, що складається із: 9250 грн заборгованість по основному боргу та 11368,25 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 34 на звороті - 47).
У рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 971534445 від 29.04.2021 на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_1 грошові кошти не сплачено, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 63). Крім того, ТОВ «Таліон Плюс» після набуття права вимоги до боржника, з 29.06.2021 по 31.08.2023 здійснювало нарахування відсотків по кредиту № 971534445 та станом на 31.08.2023 ОСОБА_1 нараховано заборгованість по кредиту у загальній сумі 28545 грн, яка складається з тіла кредиту в сумі 9250 грн та відсотків за користування кредитом в сумі 19295 грн.
Відповідно до умов договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрах прав вимоги (а.с.47 на звороті -51), а також додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 сторони домовились продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року (а.с. 52 на звороті).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.07.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 28454 грн, з яких: 9250 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 19295 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.53-53 на звороті).
30.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №3009/24, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрах боржників (а.с.55-59).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 28545 грн, з яких: 9250 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 19295 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 62-62 на звороті).
Суд вважає за необхідним зауважити, що відповідно до Договору кредитної лінії № 971534445 від 29.04.2021 визначено строк надання кредиту на 29 днів, а саме до 28.05.2021. Дій, з метою продовження дисконтного періоду ОСОБА_1 вчинено не було. Саме тому, ТОВ «Юніт Капітал» має право на стягнення процентів за користування кредитом за 29 днів. Нарахування та стягнення із ОСОБА_1 процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вищевказаним вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду. З огляду на зазначене нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення терміну кредитування є неправомірним.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти. Вказані обставини підтверджуються наданими суду представником позивача доказами.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 1383/2010).
Оскільки у матеріалах справи не міститься доказів щодо визнання недійсним договору про надання кредиту останній повинен виконуватись сторонами у повному обсязі.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З огляду на те, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку ні первісному кредитору, ні позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів.
У постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 2.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Матеріалами справи підтверджено, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала відповідачу суму кредиту, яку відповідач зобов'язувався повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування 29 днів від дати отримання кредиту. Таким чином, позикодавець відповідно до статті 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 29 днів, тобто до 28.05.2021. Після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 971534445 від 29.04.2021 ОСОБА_1 жодних коштів на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не сплатив (а.с. 62). Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 971534445 від 29.04.2021 в розмірі 13810,25 (9250 грн тіло кредиту + 4560,25 грн сума відсотків за 29 днів з відсотковою ставкою 1,70 %).
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог Кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов'язання як перед первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» , так і перед фактором ТОВ «Юнінг Капітал, до якого перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, а тому виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с.12) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (48,54 %) в сумі 1175,83 грн.
Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідачки витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 6000 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.1 та 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представником позивача подано копію договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01.10.2024 (а.с.64 на звороті-66), копію додаткової угоди № 12 до договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01.10.2024 (а.с. 66 на звороті -68), копію акту прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 6000 грн (а.с. 68 на звороті), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 69 ).
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, саме тому витрати на професійну правничу допомогу 6000 грн підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», на підставі ст. 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, Суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 971534445 від 29.04.2021 в розмірі 13810,25 грн та судові витрати, що складається з судового збору в сумі 1175,83 грн та витрат понесених на правову допомогу у сумі 6000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ