Справа № 129/702/25
про залишення позовної заяви без руху
26.02.2025 року місто Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником позивача, - адвокатом Мунтяну Ігорем Івановичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Встановив:
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючого по даній адміністративній справі призначено суддю Дєдова С.М.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення п.2) ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не вказано найменування належного відповідача у даній категорії справ, а також не вказано відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету.
Відповідно до ч.4 ст. 160 КАС України суд надає роз'яснення щодо належного відповідача у даній категорії справ.
Оскаржувана Постанова була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року, а саме п.3 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Вищевказане знаходить своє підтвердження також і у Висновках Верховного Суду України, які він зазначив у своїй Постанові по справі № 344/6751/22 від 27 березня 2024 року, а саме відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21 (провадження № К/990/20744/22).
Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України, Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Відповідно до ст. 96 ЦКУ Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Отже, враховуючи вищенаведене, відповідачем у справі має бути ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п.3, ст. 288 КУпАП Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
За таких обставин заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків шляхом виконання зазначених вище приписів закону, для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення згідно зі ст. 242 КАС України.
Окрім того, згідно із п.1) ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Також, згідно із ч.1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
За таких обставин, з урахуванням вимог п.1) ч.1 ст. 20, ч.1 ст. 25 КАС України, у разі залучення належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказаний позов не відноситемиться до територіальної юрисдикції Гайсинського районного суду Вінницької області.
Позовна заява всупереч п.6) ч.5 ст. 160 КАС України не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
За таких обставин заява на підставі ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 169 КАС України,
Постановив:
Залишити без руху для виправлення недоліків позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником позивача, - адвокатом Мунтяну Ігорем Івановичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Роз'яснити позивачу та представнику позивача, що невиконання чи неналежне виконання вимог цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання її копії спричинить повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: