Справа № 127/30893/24
Іменем України
26 лютого 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024020040000543 від 22.07.2024 року по обвинуваченню: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, військовослужбовця, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
У порушення вимог ст. ст. 3, 27 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 20-22, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, оператор гармати протитанкових гармат А1302 штаб-сержант ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 21.07.2024 близько 20 год. 30 хв., штаб-сержант ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на відкритій ділянці місцевості у Вінницькій області Вінницького району в селі Стадниця по вулиці Д. Франишена, учинив словесний конфлікт із місцевими мешканцями, поміж останніх був присутній ОСОБА_6 .
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення кримінально-протиправних дій щодо порушення громадського порядку та моральності.
Так, 21.07.2024 близько 21 год. 30 хв. останній попрямував до своєї адреси проживання: АДРЕСА_1 , де з метою реалізації своїх протиправних дій, взяв два ножі загального господарсько-побутового призначення.
У подальшому, близько 22 год. 00 хв. 21.07.2024 ОСОБА_5 повернувся до центральної площі села Стадниця, по вулиці Д. Франишена, де продовжив конфлікт та грубо порушуючи громадський порядок, діючи з прямим умислом, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом та з метою продемонструвати свою перевагу над іншими, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виявляючи зневагу до загальноприйнятих норм суспільної моралі, із незначного приводу, використовуючи заздалегідь підготовлений предмет, а саме ніж загально господарсько-побутового призначення, наніс один удар ОСОБА_6 у вигляді легкого тілесного ушкодження, а саме: колотої рани зовнішньої поверхні лівої гомілки, який, внаслідок завданого удару, відчував фізичну біль та упав на землю.
Надалі, після нанесення удару ножем ОСОБА_6 , протиправні дії штаб-сержанта ОСОБА_5 були припиненні місцевими жителями.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Суду показав, що в липні минулого року він перебував на ротації по місцю свого проживання в с. Стадниця Вінницького району. 21.07.2024 року у вечірній час біля магазину між ним та декількома місцевими жителями виник словесний конфлікт з приводу їхнього незадоволення поведінкою працівників ТЦК. Він, як особа, яка більше двох років перебуває на війні, був дуже обурений поведінкою цих ухилянтів, тому погарячкував; побіг додому, взявши з будинку ніж. Повернувшись, наніс один удар ОСОБА_7 в ліву ногу. В подальшому дана бійка була припинена місцевими жителями. Про скоєне він дуже жалкує, оскільки був у стані алкогольного сп'яніння, просить суд його суворо не карати, запевняючи у неповторені подібного, оскільки він бажає знову повернутися на службу до своїх побратимів. Потерпілий ОСОБА_6 до судового засідання надав суду заяву, якою кримінальне провадження просить розглянути у його відсутність, при визначенні міри покарання ОСОБА_5 покладається на розсуд суду, претензій морального чи матеріального характеру до останнього немає.
Враховуючи клопотання учасників судового провадження про недоцільність дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за необхідне обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, зібраних досудовим слідством щодо наявності речових доказів, судових витрат, характеризуючих даних обвинуваченого і при цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфікуються ч.4 ст. 296 КК України, як хуліганство, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосування іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, матеріальний та сімейний стан обвинуваченого, те, що він за місцем проживання та несення служби характеризується негативно, на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, відсутність будь-яких претензій потерпілого до обвинуваченого, його думку щодо міри покарання обвинуваченому, згідно якої він покладався на розсуд суду.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд встановив: визнання вини.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При розгляді даного кримінального провадження, суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Сукупність даних про обставини вчинення кримінального правопорушення та особу винного, дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 потребує ізоляції від суспільства, внаслідок чого йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, що на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням положень ст. 72 КК України.
Призначаючи ОСОБА_5 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого для запобігання вчиненню ним нових злочинів, таким, що відповідає його особі, досягне цілей, передбачених ч.2 ст.50 КК України.
З обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню за проведення судової експертизи, що становлять загальну суму 1 514 грн 56 коп., згідно наданої довідки про витрати на проведення експертизи холодної зброї в кримінальному провадженні.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України, а також підлягає до зняття арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2024 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили не змінюється та залишається попередній у виді - тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 615 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили. Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 22.07.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - «тримання під вартою».
Речові докази, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, а саме: предмет зовні схожий на ніж, який поміщено до паперового конверту - знищити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2024 року (справа № 127/24254/24) на речові докази у кримінальному провадженні № 12024020040000543 від 22.07.2024 року, а саме: на майно, яке було вилучено під час огляду місця подій у період часу з 23:40 год. 21.07.2024 року по 00:50 год. 22.07.2024 року, на відкритій ділянці місцевості по вул. Франишена у с. Стадниця, а саме: - предмет зовні схожий на ніж, який поміщено до паперового конверту.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на суму 1 514 грн 56 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_8