Справа № 128/3208/24
26 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
представника потерпілої особи - військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_8 ,
розглянувши в порядку підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому 04.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024022420000075, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому 04.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024022420000075, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.
У підготовче судове засідання з'явились прокурор ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , їх захисники - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представник потерпілої особи - військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_8 ..
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає. Розгляд справи просив проводити у відкритому судовому засіданні з участю обвинувачених, їх захисників, представника потерпілої особи. Окрім того, просив прийняти до розгляду поданий прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі військовї частини НОМЕР_1 , яка є потерпілою особою у даному кримінальному провадження, до цивільних відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в порядку ст. 128 КПК України.
Також, в підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подані ним клопотання про обрання відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 190 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладення на обвинувачених певних обов'язків. Дані клопотання обгрунтовані таим, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час залишаються та не зменшилися. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому під загрозою застосування суворої міри покарання можуть здійснити спроби переховуватися від суду. Окрім того, існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть впливати на інших учасників кримінального провадження, спонукати їх до зміни показів або відмови давати покази з метою затягнути розгляд справи та уникнення відповідальності. Також обвинувачені мають можливість залишити територію України. Інший більш м'який запобіжних захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених. Саме застава буде достатнім та необхідним запобіжним заходом на протязі тривалого судового розгляду. Проси врахувати, що обвинувачені, які на даний час не є військовослужбовцями, з метою уникнення покарання, можуть переховуватися від суду та залишити територію України.
Представник потерпілої особи військовї частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 підтримала заявлені прокурором клопотання та просила їх задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні підтримали подані захисником письмові заперечення на клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до яких ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.03.2024 відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в подальшому неодноразово продовжувався та 04.08.2024 сплив строк його застосування і прокурор не звертався з клопотанням про його продовження, а лише через деякий час було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Таким чином, є незрозумілим, які обставини, які не існували станом на 04.08.2024 та виникли згодом слугували підставами для звернення з цим клопотанням. Окрім того, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом ОСОБА_4 не порушував покладені на нього процесуальні обов'язки. На даний час, вже більше трьох місяців відносно ОСОБА_4 немає ніякого запобіжного заходу та незважаючи на це він не вчиняв жодних дій спрямованих на ухилення від явки до суду/прокурора, не впливав на інших учасників справи, не вчиняв будь-яких інших дій, які давали б підстави для висновків про необхідність застосування відносно ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу. Твердження прокурора про можливість ОСОБА_4 залишити територію України є безпідставними та необгрунтованими, адже якби ОСОБА_4 мав намір це зробити, то ніщо йому не стало б на перешкоді. Проте, ОСОБА_4 таких дій не вчиняв. Окрім того, ОСОБА_4 04.11.2024 було звільнено з військової служби. Таким чином, жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не існує. ОСОБА_4 перебуває в офіційному шлюбі, має 4 малолітніх дітей, має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває дружина та діти. Також на його утриманні перебуває дитина від першого шлюбу 16.10.2009 року народження, на утримання якої з ОСОБА_4 стягуються аліменти. Окрім того, ОСОБА_4 має батька ОСОБА_10 , 1960 року народження, який є пенсіонером та потребує допомоги сина. Отже дані обставини є стримуючим та стимулюючим фактором належної процесуцальної поведінки ОСОБА_4 .. Також зазначає, що розмір застави, яку просить прокурор застосувати становить 575320,00 грн. засобом для ув'язнення ОСОБА_4 до СІЗО, адже дохід ОСОБА_4 за останні вісім місяців 40536,67 грн. (приблизно 5000,00 грн. на місяць), що не дає можливості ОСОБА_4 внести заставу у визначеному прокурором обсязі. Таким чиним, немаючи змоги внести запропоновану прокурором суму застави, ОСОБА_4 може бути змінено запобіжних захід на більш суворий. Також, в клопотанні прокурора містяться лише припущення про ризики та не зазначено жодних доказів цих ризиків. Просив також врахувати, що на разі ОСОБА_4 є працевлаштованим. Таким чином, вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави є необгрутованим та не доведеним жодним доказом, а тому просить в задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави відмовити. В разі, якщо суд дійде переконання про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , то обрати його у вигляді особистого зобов'язання.
Також, обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 підтримали подане захисником клопотання захисника про повернення прокурору цивільного позову, оскільки вважає, що прокурором не підтверджено підстав для представництва інтерсів держави в особі військової частини.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримали подані захисником письмові заперечення на клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до яких 04.03.2024 було внесено відомості до ЄРДР та командування в/ч повідомило ОСОБА_5 про його причетність до вчиненого кримінального праввопорушення. 08.03.2024 в присутності всього особового складу в/ч НОМЕР_1 було затримано ОСОБА_4 .. Саме з дати внесення відомостей до ЄРДР ОСОБА_5 розумів про можливі наслідки його кримінального переслідуваня та обвинувачення, однак жодним чином не вживав будь-яких дій, які підпадають під ознаки ризиків та підстав застосування запобіжних заходів. Наведені прокурором ризики не доведені. Разом із тим, визначений прокурором розмір застави це навмисний спосіб для подальшого ув'язнення ОСОБА_5 під варту, адже такий розмір застави є непомірним. Крім того, просив взяти до уваги, що ОСОБА_5 є єдинним доглядачем свого батька, який перебуває на лікуванні в стаціонарному відділенні в важкому стані. Враховуючи всі ці обставини, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави. В разі, якщо суд дійде переконання про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , то обрати його у вигляді домашнього арешту в період з 00-00 год. до 05-00 год.
Також обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 підтримали клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вважають, що овбинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме не містить кваліфікації діянь обвинувачених, як попередня змова групи осіб. Поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб закріплено у ч. 2 ст. 28 КК України. Однак такі обставини домовленостей не відображено у обвинувальному акті, оскільки вони не доведені поза розумним сумнівом та не підтверджено жодним доказом. Тобто попередня змова групи осіб є вимислом сторони обвинувачнення. Також, за обвинувальним актом не вбачається, що обвинувачені будь-яким чином мали відношення до викрадення військового майна, яким чином воно було викрадено. Також вважає, що дії обвинувачених слід було кваліфікувати як продовжуваний злочин, не перелічено викрадене майно, не зазначено його вартості. Таким чином, вважає, що обвинувачення сформульовано не конкретно. Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісність і повний її захист і, як наслідок, має бути беззапречною підставою для скасування вироку. Розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а виненсене рішення буде вважатися незаконним. На підставі викладеного просить повернути прокурору обвинувальний акт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотань сторони захисту про повернення цивільного позову та обвинувального акту, оскільки вважажє, що цивільний позов було подано відповідно до законодавства та у прокурора в даному випадку є всі необхідні на те повноваження та потерпіла сторона не заперечувала проти подання позову. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а питання доведеності вини обвинувачених здійснюється під час судового розгляду кримінального провадження із урахуванням принципу змагальності сторін, що закріплено в КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисники підтримали клопотання один одного та просили їх задоволити.
Представник потерпілої особи військовї частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 при розгляді даних клопотань підтримала позицію прокурора.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження з приводу заявлених клопотань, суд приходить до такого висновку.
Суд зазначає, що статтею 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, серед яких: рівність перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів. Також, частиною першою статті 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. 3. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
З частини третьої статті 314 КПК України випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Дослідивши обвинувальний акт, суд доходить висновку, що він повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК Укпаїни, а тому, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено. Перешкоди для призначення судового розгляду відсутні. А зазначені в клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 підстави для його повернення, є питаннями доведеності вини обвинувачених під час розгляду кримінального провадження по суті пред'явленого обвинувачення, яке судом на стадії підготовчого засіданя не вирішується. Тобто, дане клопотання не підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Кримінальне провадження підсудне Вінницькому районному суду Вінницької області.
Підстави для прийняття рішення про проведення закритого судового розгляду, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України відсутні.
Не вбачається підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, а тому підстави для його повернення відсутні.
З метою підготовки справи до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового розгляду на 11 год. 00 хв. 03 березня 2025 року в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області з участю прокурора, обвинувачених, їх захисників, представника потерпілого.
Відсутні клопотання сторін та учасників кримінального провадження про витребування певних речей чи документів.
Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді зазстави, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до чч. 1, 3, 4 . ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до положень, викладених в ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»).
Разом з тим, суд враховує, що для вирішення питання щодо можливої причетності обвинувачених до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень здійснюється саме на виконання вимог пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 91 КПК, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого потребує дослідження доказів у їх сукупності. Натомість, на даній стадії судового процесу (підготовче судове засідання) з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами не здійснюється, а тому вирішення зазначеного питання є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК, суд враховує, що ЄСПЛ звернуто увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 статті 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, судом встановлено що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.03.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався до 04.08.2024. З 04.08.2024 відносно овбинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не продовжувався та не обирався. Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у даному кримінальному провадження взагалі не обирався.
З наданих стороною захисту копій документів вбачається наступне.
Обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у зареєстрвоаному шлюбі, є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; має статус багатодітної сім'ї; також є батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання якого сплачує аліменти за судовим наказом виданим Вінницьким міським судом Вінницької області від 21.11.2022. На разі є працевлаштованим та має постійний дохід.
Обвинувачений ОСОБА_5 проживає та здійснює догляд за батьком ОСОБА_15 , який має другу групу інвалідності та потребує постійного стороннього догляду на непрофісійні основі; на його утриманні перебуває син ОСОБА_16 , який є студентом Вінницького торгівельно-економічного уституту Державного торгівельно-економічного університету; розмір його доходу за 2024 рік склав 297805,06 грн..
Отже, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинувачених, а також те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування не було обрано запобіжного заходу, а дія запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчилася 04.08.2024, проте, з того часу обвинуваченими не допускалося порушення їх процесуальних обов'язків.
Разом із тим, суд враховує наведений прокурором ризик того, що обвинувачені, які на даний час не є військовослужбовцями, з метою уникнення покарання, можуть переховуватися від суду та залишити територію України, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу, та не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З огляду на це суд вважає необхідним застосувати до обвинувачених більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на обвинувачених такі обов'язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вирішуючи питання щодо поданого прокурором в інтересах держави цивільного позову, суд враховує таке.
Відповідно до частини четвертої статті 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Частиною п'ятою статті 128 КПК України регламентовано, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вимоги до позовної заяви містяться у частині третій статті 175 Цивільного процесуального кодексу України. Зазначеним вимогам поданий позов відповідає, крім того, як вже суд зазначив вище, частина п'ята статті 128 КПК України містить застереження, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими саме КПК України, і лише у разі коли, процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Поданий прокурором цивільний позов відповідає вказаним вимогам закону, містить обгрунтування звернення саме прокурора із даним позовом до суду, а тому суд доходить висновку про необхідність його прийняття, а відтак, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про повернення цивільного позову прокурору не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 176-179, 181, 183, 194, 202, 314-316 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці, тобто до 26 квітня 2025 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці, тобто до 26 квітня 2025 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди - прийняти до розгляду.
Визначити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на цивільний позов.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що у зазначений строк вони мають право надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам встановленим ст. 178 ЦПК України, та крім того його копія та доданих до нього документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем) повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, а до самого відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про повернення позовної заяви прокурору - відмовити.
В задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України у відкритому судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 03 березня 2025 року в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області, суддею одноособово з викликом обвинувачених, їх захисників, представника потерпілого та повідомленням прокурора.
Контроль за виконанням ухвали в частині обраного обвинуваченим запобіжного заходу покласти на прокурора ОСОБА_3 ..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1