Справа № 128/624/25
25 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» - ОСОБА_4 ,
лікаря ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія №81» про звільнення засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва, рф, мешканця АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 20.02.1986 Київським міським судом за ст. 86-1, ст. 172 КК Укарїни в редакції 1960 року до 14 років позбавлення волі, звільнений 17.06.1994 умовно-достроково на 1 рік 4 місяці;
- 13.09.2001 Апеляційним судом м. Києва за ст. 17, п.п. В, Г, І ст. 93, п.п. Е, Ж, І ст. 93, ст. 42 КК України в редакції 1960 року до довічного позбавлення волі;
від подальшого відбування покарання відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України, -
Начальник ДУ «Стрижавська виправна колонія №81» звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із поданням про звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 84 КК України, мотивуючи його тим, що ОСОБА_6 по даній справі засуджений вироком Апеляційного суду м. Києва від 13.09.2001 за ст. 17, п.п. В, Г, І ст. 93, п.п. Е, Ж, І ст. 93, ст. 42 КК України до довічного позбавлення волі. Початок строку - 26.07.2000; кінець строку - довічне позбавлення волі. 18.02.2025 прибув до Стрижавської багатопрофільної лікарні №81 філії Центру охорони здоров'я ДКВС України у Вінницькій області з ДУ «Вінницька УВП (№1)»
На адресу установи надійшов висновок ЛКК Стрижавської багатопрофільної лікарні №81 філії Центру охорони здоров'я ДКВС України у Вінницькій області про медичний огляд щодо наявності захворювання. Відповідно до вказаного висновку у засудженого ОСОБА_6 встановлено: новоутворення; центральний рак верхньодольового бронха зліва; mts в правий наднирник G2cT3N3сМ1 IV клінічна група; больовий синдром; атеросклеротична хвороба серця; СН І ст. ФК ІІ; гіпертонічна хвороба ІІ ст 2 ст.; ризик ССУ високий з задовільною скоротливою здатністю лівого шлуночку ФБ-60%; OU: факсклероз, факоміонізація, гіпертонічний ангіосклероз сітківок обох очей.
Враховуючи викладене адміністрація ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» просить вирішити питання щодо можливості звільнення засудженого ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України.
Представник ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» ОСОБА_4 підтримав подання та просив його задовольнити. За час відбування покарання засуджений ОСОБА_6 характеризується наступним чином: за час відбування покарання лише 4 рази заохочувався, востаннє 29.12.2009, після цього 11.6.2021 один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, а тому адміністрація установи вважає, що ОСОБА_6 не проявив позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, що є необхідною умовою ресоціалізації. Проте, враховуючи висновок ЛКК, просив подання про звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання за хворобою задоволити.
Лікар ОСОБА_5 підтримала клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання за хворобою та просила його задоволити. Додатково пояснила, що засуджений ОСОБА_6 прибув до установи 18.02.2025. На адресу установи надійшов висновок ЛКК Стрижавської багатопрофільної лікарні №81 філії Центру охорони здоров'я ДКВС України у Вінницькій області у зв'язку із погіршенням стану здоров'я внаслідок ракового новоутворення 4 стадії. Лікарем онкологом прописано лікування в умовах хоспісного догляду та засуджений прибув до Стрижавської лікарні для хоспісного доглялу. Станом на сьогодні ОСОБА_6 проходить лікування симптоматичне. На певний час лікарня забезпечена відповідними ліками та ОСОБА_6 їх отримує. На даний час стан здоров'я засудженого близький до середньої тяжкості, він самостійно пересувається, себе обслуговує. В лікарні наявні 5 хоспісних ліжкомісць, одне із яких займає ОСОБА_6 , а інші, наразі, є вільними. У засудженого в м. Києві проживають мати та рідна сестра, із якими він підтримує зв'язок. В разі звільнення ОСОБА_6 йому буде надаватися хоспісна допомога на дому.
Засуджений ОСОБА_6 просив задоволити клопотання про його звільнення від подальшого відбування покарання.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просила задоволити подання та звільнити засудженого ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання у зв'язку із хворобою. У ОСОБА_6 є родичі та стійкі соціальні зв'язки, тобто, йому є куди повернутися в разі задоволення подання та проходити лікування.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення даного подання, оскільки вважає, що правові підстави для задоволення подання відсутні, так як кримінальний закон вимагає наявності не лише захворювання, передбаченого відповідним переліком, а і обставин, які свідчать про суттєве зниження небезпеки засудженого для суспільства. Натомість з наданих суду матеріалів особової справи, а також характеристики, випливає, що обставини, які б свідчили про втрату ОСОБА_6 суспільної небезпеки, відсутні. Крім того, згідно з матеріалами особової справи, ОСОБА_6 за весь час відбування покарання має чотири заохочення, останнє з яких було застосовано ще 29.12.2009, йому було відмовлено у переведенні із приміщення камерного типу до загального приміщення. На даний час лікарня забезпечена відповідними ліками та він їх отримує.
Вислухавши пояснення учасників розгляду подання, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Стаття 152 КВК України визначає, що підставами звільнення від відбування покарання є хвороба засудженого.
В силу ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8, факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
ОСОБА_6 засуджений вироком апеляційного суду м. Києва від 13.09.2001 за ст. 17, п.п. В, Г, І ст. 93, п.п. Е, Ж, І ст. 93, ст. 42 КК України в редакції 1960 року до довічного позбавлення волі.
Початок строку - 26.07.2000.
З характеристики на засудженого ОСОБА_6 від 20.02.2025 вбачається, що ОСОБА_6 не бере відповідальності за вчинені дії на себе, виправдовується, стверджує, що не вчиняв даних дій, шкодує, що був викритий правоохоронними органами, вважає міру покарання надто суворою, вину у вчиненому не визнає, вважає прийнятними деякі типи асоціальної поведінки. Окрім того, ОСОБА_6 має 4 заохочення, останнє з яких було 29.12.2009, має 1 дисциплінарне стягнення від 11.06.2021. Також засуджений не висловлює стійкого бажання змінити своє життя, ніяких дій для позитивних змін в своєму житті не вчиняє. За час перебування ОСОБА_6 у Стрижавській багатопрофільній лікарні у засудженого не спостерігалися прояви позитивних змін, що створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, що є необхідною умовою для ресоціалізації. Має середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та середній ризик ймовірної небезпеки для суспільства.
Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії №5 від 20.02.2025 у ОСОБА_6 діагностовано: новоутворення; центральний рак верхньодольового бронха зліва; mts в правий наднирник G2cT3N3Cm1 IV клінічна група; больовий синдром; атеросклеротична хвороба серця; СН І ст. ФК ІІ; гіпертонічна хвороба ІІ ст 2 ст.; ризик ССУ високий з задовільною скоротливою здатністю лівого шлуночку ФБ-60%; OU: факсклероз, факоміонізація, гіпертонічний ангіосклероз сітківок обох очей.
За наслідком розгляду комісія вирішила, що наявне у засудженого ОСОБА_6 захворювання входить до переліку захворювань, що є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення його від подальшого відбування покарання за хворобою.
Відповідно до п. IV.1 Розділу Х Додатку 13 «Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання» до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №1348/5/572 від 15.08.2014, новоутворення IV стадії є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання.
Приписи частини другої статті 84 КК є диспозитивними, які надають право суду звільнити від відбування кримінального покарання особу, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання. Зі змісту застережень, які наявні у цій нормі, при вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
З огляду на викладене, враховуючи думку учасників розгляду подання, дослідженні матеріали подання та матеріали особової справи засудженного у їх сукупності, а також враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу засудженого, його ставлення до вчиненого, проходження засудженим лікування Стрижавської багатопрофільної лікарні №81, суд дійшов висновку, що підстави для ухвалення відповідного рішення про доцільність звільнення ОСОБА_6 від подальшого відбування призначеного йому покарання у виді довічного позбавлення волі відсутні, а тому подання про звільнення ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання у зв'язку із хворобою задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 84 КК України, ст. 537 ч. 1 п. 9, ст. 539 ч. 4 КПК України, суд -
В задоволенні подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія №81» відносно засудженого ОСОБА_6 про звільнення від подальшого відбування покарання відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1