Справа № 128/4561/24
25 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, маючого неповну середню освіту, неодруженого, засудженого вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2023 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі,
про перегляд статті 185 КК України, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» щодо засудженого ОСОБА_4 про перегляд ст. 185 КК України та приведення вироку у відповідність чинному кримінальному закону, у зв'язку з набранням законної сили Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Представник ДУ «Стрижавська ВК (№81)» та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, відповідно до яких судове засідання просять проводити у їх відсутність.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив подання задовольнити, враховуючи вартість викраденого майна на час вчинення злочинів.
Вивчивши подання установи виконання покарань, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києві від 22.06.2023, яким за ч. 4 ст. 185 КК України засуджений до 5 років 6 місяців позбавлення волі. За цим вироком і за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України визначено ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворим покарання менш суворе у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі. ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309, ч. 2 15, ч. 4 185 КК України і призначно йому покарання: за ч. 2 ст.309 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09.01.2023 за ч. 4 ст.186 КК України та за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023 за ч. 1 ст.309 КК України, та остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Зазначеним вироком в частині застосування ст. 185 КК України встановлено, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, 14.01.2023 - на суму 6460 грн., 22.02.2023 - на суму 607,14 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111865338).
Законом України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року (далі по тексту Закон України № 3886-ІХ), до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна», яке вчинене шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0, 5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0, 5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Тобто крадіжка майна, вартість якого не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з 09.08.2024 не є кримінальним правопорушенням.
Згідно п. 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, сума податкової соціальної пільги встановлена в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на 01.01.2023 становив 2684,00, в зв'язку з чим відповідальність за дії ОСОБА_7 на суму 607,14 грн. у 2023 році, на час розгляду подання передбачена ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07.10.2024, справа № 128/1566/21, зроблено правовий висновок, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Оскільки відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2023 ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, яким завдано матеріальної шкоди на суму 607,14 грн. у 2023 році, що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку, враховуючи Закон України № 3886-ІХ, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання за епізодом від 22.02.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Звільнення від відбування покарання на підставі частини другої статті 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи, незалежно від того відбуває вона покарання, чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України чи виконання вироку відстрочене статтею 536 КПК України). При цьому, законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за частиною другою статті 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Отже, судом встановлено, що згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2023 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на суму, що перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на час вчинення відповідного злочину; визнано винуватим у вчиненні кримінальногох правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на суму, що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на час вчинення відповідного злочину та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням за цим вироком менш суворого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023, визначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Також, ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309, ч. 2 15, ч. 4 185 КК України і призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09.01.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України та за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, та остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, тому, відповідно до ст. 5 КК України, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та на підставі частини другої статті 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2023 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід звільнити від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 слід вважати таким, що засуджений та відбуває покарання за вироком Денсняського районного суду від 22.06.20234 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням за цим вироком менш суворого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, визначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст.309 КК України у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09.01.2023 року за ч. 4 ст.186 КК України та за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023 року за ч. 1 ст.309 КК України, та остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, без застосування положень ст. 70 КК України.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 5, 74 КК України, суд -
Подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» - задовольнити.
На підставі частини другої статті 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2022 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, у зв'язку із усуненням законом караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2022 24 та відбуває покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання за цим вироком менш суворого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, визначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09.01.2023 року за ч. 4 ст. 186 КК України та за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30.01.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України, та остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, без застосування положень ст. 70 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1