Справа № 126/152/23
Провадження № 2/126/28/2025
"24" лютого 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретаря Кучанської В.М.,
первісного позивача ОСОБА_1
представника первісного позивача адвоката Дудіна Л.В.
первісного відповідача ОСОБА_2
представника первісного відповідача адвоката Новака Д.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-
В провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
02.12.2024 до суду надійшла заява представника відповідача - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначає, що Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької від 31.07.2024 року по даній справізобов'язано відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 надати доступ до об'єктів дослідження: пральної машинки LG 6 motion DD, ємністю 6 кг; умивальника зі змішувачем та тумбочкою під нього (розмір 40x60x90), дзеркалом та полицею (для ванної кімнати); холодильника SNAIGE RF53SM-S5RB2F; кухонного гарнітура «Батерфляй» довжиною 3,5 м та висотою 2,4 м; газової плити з духовою шафою ARISTON; телевізора GRUNHELM GT9FHFL43, з діагоналлю 43 дюйма; телевізора SATELІT 32H9000ST, з діагоналлю 32 дюйма; тумби під телевізор; мікрохвильової печі SAMSUNG; м'яких меблів (шкіряний м'який куток з кріслом); меблевої бар-стійки (ширина 0,4 м, довжина 1 м, висота 2 м); дивану дитячого; столу та чотирьох стільців (дерево дуб); килима розміром 2x4 метра; пилососа SAMSUNG VC3100; матраца розміром 1,6x2 метра; доріжки розміром 1,5x4 метра; двох аналогічних доріжок розміром 1,5x2,5 метра.
З метою отримання доступу до вказаного майна ОСОБА_2 неодноразово звертався до ОСОБА_1 , усно, письмово (шляхом поштового відправлення заяви про реалізацію клопотання експертів), а також через месенджер Вайбер з проханням повідомити місце зберігання спірного майна та коли можливо буде його оглянути експертам.
Однак, ОСОБА_1 не надала такого доступу до спірного майна, а фактично стала чинити перешкоди у реалізації клопотання експертів про надання їм доступу до майна, яке підлягає оцінці. Таким чином, ОСОБА_1 не виконала процесуальних обов'язків, покладених на неї судом, ухилившись від них. Така бездіяльність ОСОБА_1 свідчить про зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству.
Просить вжити заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з ОСОБА_1 штрафу у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Попередити її про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення за ст. 382 КК України. В якості судового контролю, повторно зобов'язати ОСОБА_1 , надати доступ до об'єктів дослідження експертів.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , та відповідач - позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , підтримали заявлене клопотання та наполягали на його задоволенні. Вважають, що ОСОБА_2 вивезла вказане майно з будинку в с. Поташня де тепер проживає ОСОБА_2 з дітьми і десь його переховує.
Представник позивача - відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 та позивач - відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 заперечували щодо задоволення клопотання адвоката Новака Д.М., вважаючи його необґрунтованим, просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування процесуального примусу, зазначивши, що ОСОБА_1 немала жодної можливості сприяти доступу експерта до вказаного майна, оскільки, не має до нього доступу та не знає де воно перебуває.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не явилася.
Заслухавши пояснення учасників справи, ознайомившись із клопотанням позивача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
У відповідності до положень ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст.148 ЦПК України).
Отже, підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісного виконання процесуальних обов'язків учасником судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.
Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.
Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.
Також судом враховано, що відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення дні вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами висновками експертів.
Сприяння в отриманні доказів полягає в добросовісному виконанні сторонами своїх процесуальних обов'язків. У разі ухилення стороною від виконання своїх процесуальних обов'язків, главою - ЦПК України передбачено заходи процесуального примусу з метою усунення таких порушень.
Ухвалою Бершадського районного суду від 31.07.2024 у даній справі призначено судову товарознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта № КСЕ-19/102-24/15745 від 13.09.2024 зазначено, що неможливо надати висновок за товарознавчим напрямком, оскільки оплата експертних послуг на адресу Вінницького НДЕКЦ МВС не надходила, та об'єкти для огляду надані небули.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що немала можливості сприяти доступу експерта до спільного майна, оскільки, не має до нього доступу.
Представник відповідача - позивача за зустрічним позовом Новак Д.М. та відповідач - позивач за зустрічним позовом Кравчук М.С., зазначили, що ОСОБА_1 вивезла спільне майно з будинку і десь його переховує, проте жодних доказів на такі твердження не надали.
Тобто в даному випадку відомості про не виконання Кравчук Н.В. вимог п.1 ч.1 ст.148 ЦПК України ЦПК України у матеріалах справи відсутні, що не дає підстав для однозначного ствердження про невиконання нею процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
За наведених обставин, суд вважає, що на теперішній час відсутні правові підстави застосування до ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.143, 146, 260 ЦПК України, суд,-
В задоволені клопотання представника первісного відповідача адвоката Новака Дениса Миколайовича про вжиття заходів процесуального примусу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Г. Рудь