Справа № 196/41/25
№ провадження 2-о/196/16/2025
25 лютого 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
представників заявника: Дружка В.В., Смоляги О.Г.,
заінтересованої особи: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою, -
Могилівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області звернулася із заявою про визнання спадщини відумерлою, у якій просить визнати спадщину - нерухоме майно, а саме: житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Могилівською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області 07.02.1995. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 проживала в КЗ "Могилівський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради за адресою: АДРЕСА_2 .
За життя 29.11.1994 р. ОСОБА_2 склала заповіт, яким належний їй житловий будинок заповіла на користь колгоспу "Прогрес", який в 1995 році було реорганізовано в КСП "Прогрес", а в 2000 році реорганізовано в СВК "Могилівський", який в 2002 році було ліквідовано та всі документи передані до архівного сектору Царичанської райдержадміністрації, правонаступником якої є Дніпровська районна державна адміністрація.
Вище зазначений житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами до цього часу є власністю ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_1 з дозволу посадових осіб КСП "Прогрес" разом зі своєю сім'єю проживає у вище зазначеному домогосподарстві. Протягом двадцяти років родина ОСОБА_1 не тільки утримувала будинок у належному стані, а також здійснила низку перепланувань та добудов, як самого будинку, так і підсобних приміщень. Наразі в будинку наявний водогін та індивідуальна система опалення, замінені вікна та двері, частково дах, присадибна ділянка упорядкована, посаджений фруктовий садок.
Станом на 07.01.2025 титульним власником даного домогосподарства продовжує рахуватися ОСОБА_2 .
16.09.2024 від ОСОБА_1 до виконавчого комітету Могилівської сільської ради надійшло повідомлення з пакетом документів: рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27.08.2021 по справі №196/1006/20; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , технічний паспорт на житловий будинок, довідка виконавчого комітету Могилівської сільської ради №882 від 31.10.2008, копія інформаційного листа КП "Царичанське БТІ" №374 від 02.09.2020, копія заповіту ОСОБА_2 від 29.11.1994, довідка виконавчого комітету Могилівської сільської ради №54 від 21.01.1997, копія заяви ОСОБА_2 від 30.11.1993.
Спадкоємців за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 немає. Таким чином відповідно до ст.1277 ЦК України, майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , в тому числі і житловий будинок, має бути визнано відумерлою спадщиною і перейти у власність Могилівської територіальної громади.
Представники заявника - Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Дружко В.В. та Смоляга О.Г. в судовому засіданні заяву підтримали та прохали її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судовому засіданні просила задовольнити заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, суд встановив наступні факти та обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Могилівською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області 07.02.1995р. (а.с.19).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки КП "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" від 18.10.2024 №628, станом на 31.12.2012 об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 згідно Дублікату свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 04 липня 1990 року, виданого виконкомом Царичанської районної ради на підставі рішення виконкому Царичанської районної ради народних депутатів №163/4 від 29 травня 1990 року, зареєстровано Царичанським БТІ 11 лютого 1997 року в книзі №6, за номером запису 1660 (а.с.43).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №399054711 від 14.10.2024, об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ні за ким не зареєстрований (а.с.38).
За життя 29 листопада 1994 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого належний їй житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла КСП "Прогрес", заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Могилівської сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за №219 (а.с.17).
Відповідно до довідки виконкому Могилівської сільської ради народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області від 21.01.1997р. №54, гр-ка ОСОБА_2 проживала у будинку для пристарілих КСП "Прогрес", померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала на території ради житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , заборони на будинок немає (а.с.16).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Могилівської сільської ради від 31.10.2008 №882, в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , проживають без реєстрації ОСОБА_3 , 1974 р.н., дружина ОСОБА_1 , 1974 р.н., син ОСОБА_3 , 1993 р.н., син ОСОБА_4 , 1995 р.н. (а.с.11).
Відповідно до листа завідувача Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. від 10.02.2025 №41/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, інформація надана згідно архівних даних Царичанської ДНК та надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №80040325 від 10.02.2025 (а.с.50, 51).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області? ? від 27 серпня 2021 року по справі №196/1006/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено. Рішення набрало законної сили 28.09.2021 (а.с.20-26).
Відповідно до Акту обстеження нерухомого майна від 17.09.2024, постійно діючою комісією з питань виявлення, обліку та набуття у комунальну власність територіальної громади Могилівської сільської ради майна відумерлої спадщини та безхазяйного майна встановлено, що на території Могилівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться майно потенційної відумерлої спадщини, а саме: житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, власник - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на даний час знаходиться у користуванні родини ОСОБА_5 (а.с.27, 28).
Як встановлено з Протоколу №4 від 18.09.2024, на засіданні постійно діючою комісією з питань виявлення, обліку та набуття у комунальну власність територіальної громади Могилівської сільської ради майна відумерлої спадщини та безхазяйного майна вирішено включити житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до Переліку потенційних об'єктів, яке може бути визнане судом відумерлою спадщини та до Реєстру майна, що може бути визнане відумерлою спадщиною та безхазяйним нерухомим майном (а.с.29-32).
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є розуміння відкриття спадщини як настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина третя статті 5 ЦК України).
Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року (абзац 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення статті 5 та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв'язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ними чинності абзацом 2 пункту 5 Прикінцевих пунктом передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов'язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина перша та друга статті 1277 ЦК України).
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (частини перша та друга статті 548 ЦК УРСР).
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частини перша та друга статті 549 ЦК УРСР).
Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК УРСР свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.
Спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави (частини перша-третя статті 555 ЦК УРСР).
Системне тлумачення частини другої статті 549, частини першої статті 555 ЦК УРСР та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що:
- в ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися;
- оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою.
Таким чином, з урахуванням того, що в частині першій статті 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абзац 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому однорічний строк, який встановлений частиною другою статті 1277 ЦК України та в абзаці 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.
Аналогічні правові висновки викладено постановах Верховного Суду, зокрема: у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження № 61-39068св18), від 31 жовтня 2019 року у справі № 671/1072/18 (провадження № 61-570св19), від 11 листопада 2019 року у справі № 671/24/19, (провадження № 61-8643св19), від 26 березня 2020 року у справі № 671/1152/18 (провадження № 61-6220св19); у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/1153/18-ц (провадження № 61-5353св19), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/23/19 (провадження № 61-7584св19), від 04 грудня 2019 року у справі № 671/1558/18 (провадження № 61-15487св19); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17 (провадження № 61-5099св18), від 13 січня 2020 року у справі №671/1090/18 (провадження № 61-1383св19), від 27 травня 2020 року у справі № 391/767/17 (провадження № 61-39069св18); у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі №671/22/19 (провадження №61-9511сво19).
Як встановлено в судовому засіданні спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року, а тому до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню норми законодавства чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР 1963 року, якими не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою.
Крім того, оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.
Таким чином, заява Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.524-555 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), ст.1277 ЦК України, ст.ст.3, 13, 81, 263-265, 334-338, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
? ? Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: Могилівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: вул.Панікахи, буд.3, с.Могилів, Дніпровського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338138.
Заінтересована особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Маївка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 1261 10.01.2020, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складено 25.02.2025 року.
? ? ? Суддя: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков? ? ? ?