ЄУН 193/2145/24
Провадження № 3/193/12/25
іменем України
25 лютого 2025 року сел.Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В., захисника Гузєва І.Г., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, реєстраційний номер платника податків не відомо , за ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП,
В провадженні Софіївського районного суду Дніпропетровської області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП.
26 листопада 2024 року о 16:00 год. в с.Любимівка Криворізького району Дніпропетровській області, дорога Н11 Софіївська ОТГ 35 км. 900 м. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови). Від проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність встановлена ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім цього, 26 листопада 2024 року о 16:00 год. в с.Любимівка Криворізького району Дніпропетровській області, дорога Н11 Софіївська ОТГ 35 км. 900 м. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не зреагував на її зміну, не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу та змінюючи напрямок руху, не впорався з керуванням транспортного засобу та допустив наїзд на перешкоду у вигляді відбійника. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків у тому числі балансоутримувачу відбійника, а саме Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Дніпропетровській області, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність встановлена ст.124 КУпАП.
Відповідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП розглядаються одночасно, суд вважає за необхідне об'єднати дані справи в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Захисник Гузєв І.Г. просив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи взагалі не містять доказів на підтвердження причетності ОСОБА_1 до ДТП, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсутній, так як перебував в автомобілі в якості пасажира. Відеозапис відсутній. Захисник пояснив, що під час складання протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, що за кермом був його близький родич, якого він назвати не може відповідно до ст. 63 Конституції України. В судовому засіданні адвокат 24.02.2025 року заявлено клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_2 . В судове засідання 25.02.2025 року свідок не з'явився, захисник пояснив, що свідчення ОСОБА_3 надавати не буде.
Суддя, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм адміністративного законодавства відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
У справі «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) Європейський Суд зазначив, що у справах про адміністративні правопорушення суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за даним протоколом, суд керується наступним.
Так, згідно протоколу серії ЕПР1 №182656 дії ОСОБА_1 було кваліфіковано як порушення п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відповідно до диспозиції вказаної статті обставинами, які підлягають перевірці при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, є факт відмови особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та факт керування вказаною особою транспортним засобом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При складанні протоколу за ст. 130 КУпАП, у разі порушення водієм п. 2.5 ПДР, працівниками поліції мають бути надані докази щодо: 1/ керування особою транспортним засобом та законності підстав зупинки транспортного засобу; 2/ наявності ознак сп'яніння; 3/ позитивний результат огляду на стан сп'яніння. Відсутність доказів щодо сукупності вказаних ознак, може слугувати підставою до закриття адміністративного провадження.
У якості доказів провини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП до матеріалів справи, окрім самого адміністративного протоколу, додано оптичний диск.
Як було встановлено в судовому засіданні, оптичний диск, який був доданий працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №182656 від 26.11.2024 року, не містить жодного запису та є пустим.
У відповідь на запит суду від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції надійшла відповідь 21 лютого 2025 року, згідно якої повідомлено, що в ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП відеоматеріали, відзняті патрульними за допомогою портативних нагрудних відеореєстраторів 26.11.2024 року, не збереглися. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Розділу 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 строк зберігання відеозаписів портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,-30 діб. Після закінчення терміну зберігання -30 діб, відеозаписи видаляються з серверу автоматично.
Протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП, рапорт поліцейського, що містяться в матеріалах справи, не є належним доказом ухилення особи від огляду на визначення стану сп'яніння.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Слід зауважити, що в деяких справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі Гурепка проти України(№ 2) та такі адміністративні провадження слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
З огляду на міркування, викладені вище, суддя не може покласти в основу обвинувачення вказані матеріали, оскільки вони зібрані та оформлені не належним чином.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даними статтями.
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за даним протоколом, суд керується наступним.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Разом із тим, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №182700 від 26 листопада 2024 року, схему місця ДТП, фототаблицю.
Суддя не бере до уваги пояснення захисника щодо не підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки заявлений свідок, який нібито керував транспортним засобом в судове засідання не з'явився і сторона захисту не наполягала на його допиті. Також, суд бере до уваги, що транспортний засіб належить ЗСУ, а ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що надає йому повноваження на керування даним транспортним засобом. Суддя розцінює дані пояснення, як такі, що відповідають обраному способу захисту та надані з метою ухилення від адміністративної відповідальності.
Дослідивши обставини справи, вважаю, що вина останнього у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 зазначених вище вимог ПДР, що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягання до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи викладене, вважаю за доцільне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124, ч. 1 ст.130, ст. ст.245,251,254,256,268, п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст.280,283-285 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення ЄУН 193/2145/24 провадження №3/193/12/25 за ч. 1ст.130 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення ЄУН 193/2184/24 провадження №3/193/16/25 за ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - об'єднати в одне провадження, присвоївши справі єдиний унікальний номер 193/2145/24 провадження №3/193/12/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл../Дн-ка об/21081300, розрахунковий рахунок UA758999980313020149000004001, код ЄДРПОУ одержувача 37988155, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Н.О.Кравченко