25 лютого 2025 року смт.Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретареві судових засідань ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42023040000000262 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України -
І. Рух кримінального провадження.
02 липня 2024 року на розгляд судді надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023040000000262 від 17 квітня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2024 року було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
ІІ. Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Крім того, прокурор просив прийняти до розгляду цивільний позов, поданий прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Будь-яких інших заяв, клопотань не надав.
Захисник адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Щодо заявленого прокурором цивільного позову, прохав суд залишити його без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, про що подав письмові заперечення. Будь-яких інших заяв, клопотань не надав.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області.
Обвинувальний акт відносно обвинуваченого складений у відповідності з вимогами КПК України, порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді в межах даного кримінального провадження, слід визначити наступним: обвинувачений, захисник, прокурор.
Обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на момент призначення обвинувального акту до судового розгляду не обирався. Учасники судового засідання не заявляли клопотань про обрання запобіжного заходу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
ІІІ. Щодо поданого прокурором цивільного позову.
Під час підготовчого судового засідання прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.
В обґрунтування позовної заяви прокурор зазначив, що органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій №290 від 27.07.2020 призначений на посаду начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій наказом від 04.08.2022 № 267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» визначила аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області службою державного замовника у сфері оборони та уповноважила його на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
У подальшому 05.12.2022 наказом ДСНС України №НГ- 470 внесено зміни до наказу ДСНС №267 від 04.08.2022 та визначено, що аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області зобов'язаний здійснити закупівлю «Автомобіля евакуаційного MAN 8x8 або еквівалент», орієнтовною ціною 27 115 200 грн.
Начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , будучи службовою особою, на виконання наказу ДСНС від 04.08.2022 № 267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель», зі змінами, внесеними наказом ДСНС України від 05.12.2022 № НГ-470 «Про внесення змін до наказу ДСНС від 04.08.2022 № 267», 08.12.2022 надав вказівку уповноваженій особі аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 організувати та провести закупівлю автомобіля евакуаційного MAN 8x8 або еквівалент за найвигіднішою ціною.
На виконання зазначених наказів 12.12.2022 ОСОБА_4 підписано запити про надання комерційних пропозицій щодо придбання автомобіля евакуаційного (шасі типу MAN 8x8 еквівалент) до ТОВ «Валідус Спецавто», ТОВ «Політек Імпекс» та ТОВ «ТД «Будшляхмаш».
На підставі отриманих пропозицій уповноваженою особою з закупівель аварійно рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_7 складено протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №86 від 20.12.2022, відповідно до якого вирішено укласти договір на закупівлю автомобіля евакуаційного з ТОВ «Політек Імпекс» на суму 27 115 200 грн. та передано проект договору з додатками на погодження та підпис ОСОБА_4 .
У подальшому 23.12.2022, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у приміщенні аварійно- рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська с/р, комплекс будівель та споруд №42 М, буд. 42-М, начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , будучи службовою особою, у зв'язку з неналежним виконанням своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, у порушення вимог, статуту аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській не забезпечив належний контроль за правильним і економним витраченням бюджетних коштів, не перевірив законність та обґрунтованість включення до планової калькуляції, яка є додатком до Договору, рентабельності в розмірі 8,7% від суми договору та підписав договір «Про закупівлю товарів за державні кошти» №193 на придбання автомобіля евакуаційного EMPL, EH/W 200 BISON MAN TGS41.480 8x8 (згідно ДК 021:2015 код 34140000-0 «Великовантажні мототраспортні засоби») УКТ ЗЕД 8705 90 80 90, вартістю 27 115 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 519 200,00 тис. грн.). Термін дії договору до 17.02.2023 року.
Відповідно п.2.2 Договору аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 30.12.2022 здійснив оплату постачальнику в розмірі 100% суми договору, а саме 27 115 200,00 грн.
Таким чином, в порушення пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», із врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України № 309 від 17.03.2021, п. 6.2, п. 6.3 статуту аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій №358 від 06.07.2015), зі змінами, начальником аварійно рятувального спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , проведено зайву виплату бюджетних коштів внаслідок завищення виконавцем державного контракту вартості (ціни) придбаних товарів оборонного призначення через включення до калькуляції суми прибутку (рентабельності) в сумі 1 808 511 грн.
Внаслідок нарахування виконавцем державного контракту ТОВ «Політек Імпекс» суми ПДВ на вартість придбаних товарів оборонного призначення, в тому числі на суму прибутку (рентабельності), аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області зайво сплачено ПДВ на загальну суму 532999,59 грн. Таким чином, в результаті неналежного виконання свої службових обов'язків через несумлінне ставлення до них державному бюджету в особі аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області завдано матеріальної шкоди (збитки) на загальну суму 2 341 510, 59 грн., що призвело до настання тяжких наслідків.
11.06.2024 року начальнику аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України.
З урахуванням вищевикладеного, прокурор просив прийняти цивільний позов до розгляду в межах даного кримінального провадження, а під час постановлення вироку стягнути з ОСОБА_4 грошові кошти за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 2 341 510 грн. 59 коп. (два мільйона триста сорок одна тисяча п'ятсот десять гривень та п'ятдесят дев'ять копійок).
Захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , під час підготовчого судового засідання висловив заперечення проти поданого прокурором цивільного позову, просив залишити його без розгляду. Свої заперечення захисник обґрунтував наступними доводами.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. У свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд повинен перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Як слідує з заперечень захисника, наведені прокурором обґрунтування щодо наявності підстав для такого представництва, а саме бездіяльність позивача не є достатньою підставою для звернення в суд в інтересах держави саме прокурора. Загін здійснює свої повноваження самостійно. Оскільки існує орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, прокурором фактично пред'явлено позов в Загону. Тому у такому випадку дотримання вимог щодо підтвердження підстав для представництва, передбачених ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» є обов'язковим, чого прокурором не було зроблено.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заперечення захисника, просив поданий прокурором цивільний позов залишити без розгляду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши поданий прокурором цивільний позов, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
У ч. 1 ст. 128 КПК України зазначається, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України встановлено, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
У постановах ВП ВС від 7 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц було зроблено висновки, що в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор - у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб'єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.
Тому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Вказаний нормативний припис підкреслює висновки щодо субсидіарної ролі прокурора в аспекті захисту інтересів держави, що не стосується здійснення кримінального переслідування особи за фактом вчинення останньою кримінального правопорушення, а також свідчить про виключність участі прокурора у відносинах, що мають цивільно-правове забарвлення, зокрема, відносинах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Зважаючи на те, що положеннями КПК України не врегульовано підстави та порядок звернення прокурора в інтересах держави до суду з цивільним позовом, то суд приходить до висновку про необхідність застосування відповідних положень ЦПК України у сукупності з положеннями ЗУ «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 цього ж Закону - наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналіз наведених положень дає можливість зробити висновок, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Поняття «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному окремому випадку повинен визначити з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Підставою для звернення до суду з цивільним позовом прокурором було визначено порушення інтересів держави, що полягало у завданні територіальній громаді значної шкоди у вигляді збитків на суму 2 341 510 грн. 59 коп. (два мільйона триста сорок одна тисяча п'ятсот десять гривень та п'ятдесят дев'ять копійок), що є наслідком вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
У п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 було зазначено, що для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що державні інтереси з безумовністю не зводяться та не стосуються лише державно-правового сектору, а можуть стосуватися окремих аспектів розвитку та функціонування місцевого самоврядування. Наведене свідчить, що держава може бути зацікавлена у забезпеченні правопорядку та законності у процесі функціонування місцевого самоврядування, зокрема, в питаннях, що пов'язані з захистом, охороною, збереженням комунальної власності, яка виступає основною незалежності та самостійного місцевого самоврядування, як однієї з основних ознак демократичних та правових держав.
Як слідує зі змісту позовної заяви, суб'єктом владних повноважень, який уповноважений у даному випадку здійснювати захист інтересів держави, прокурором було визначено Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області. Таким чином, з урахуванням вищевикладених висновків, однією з умов представництва прокурором інтересів держави в межах даної справи може бути бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області або неналежне виконання останньою своїх повноважень щодо здійснення захисту інтересів держави.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області є підрозділом територіального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби.
Загін є юридичною особою. Загін має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби України. Загін є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів держаного бюджет.
За організаційно-правовою формою господарювання Загін є державною організацією і заснований на державній власності. Загін е бюджетною організацією. Діяльність Загону здійснюється на некомерційній основі, не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку.
Загін має право, у тому числі - укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в судах.
Загін - є підрозділом територіального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби, який утворено з метою запобігання, реагування та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні відповідальності, проведення випробувальних та дослідних робіт, дослідження пожеж та надзвичайних ситуацій, пов'язаних з ними, а також здійснення відповідно до вимог законодавства первинної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів.
Аналіз вищезазначених положень дає можливість зробити висновок, що всі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження власністю, суб'єктом права якої виступає Загін, від імені та в інтересах останнього здійснює Загін самостійно. Оскільки право захисту власності є невід'ємною складовою права власності як такого, то ОСОБА_8 в особі своїх відповідних представників виступає також і уповноваженими суб'єктами захисту права власності Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України.
Стороною обвинувачення, з метою захисту державних інтересів, вживались усі можливі заходи щодо залучення в якості представника потерпілого уповноважених осіб до аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, у зв'язку з чим до зазначених організацій та установ направлялись відповідні листи з вимогами щодо направлення представника потерпілого для участі у кримінальному провадженні. Але, під час досудового розслідування від зазначених органів, у т.ч. аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, до органу досудового розслідування не надходили заяви щодо бажання захищати інтереси держави та визнання їх представниками потерпілого
У той же час дослідження поданого прокурором цивільного позову дає можливість зробити висновок, що на обґрунтування наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави прокурор обмежився лише викладом фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, що були встановлені органом досудового розслідування, посиланням на норм матеріального та процесуального законодавства без конкретної їх прив'язки до обставин даної справи, а також розрахунком шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.
Поданий прокурором цивільний позов не містить конкретних обставин, фактів та посилання на те, що Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області як уповноваженим суб'єктом владних повноважень не здійснювалися або неналежним чином здійснювалися повноваження щодо захисту своїх інтересів, а відповідно захисту інтересів держави. Таким чином, поданий прокурором цивільний позов не містить обґрунтування того, що захист інтересів держави не здійснюється або неналежним чином здійснюється уповноваженим органом влади.
Поданий прокурором цивільний позов не містить будь-якого підтвердження та посилання на те, що прокурором у встановленому законодавством порядку було здійснено звернення до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області з метою реагування останнього на факт порушення інтересів держави.
Отже, поданий цивільний позов в інтересах держави з урахуванням вищевикладеного містить лише виклад фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, перелік норм матеріального та процесуального законодавства, розрахунок завданої шкоди, однак не містить обґрунтування, посилання та доведення того факту, що мало місце порушення інтересів держави, у чому конкретно виявилося таке порушення, не доведено, що орган влади, уповноважений на захист інтересів держави, не здійснював або неналежним чином здійснював свої обов'язки щодо захисту інтересів держави, а також відсутні відомості та докази того, що прокурором додержано вимоги ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» шляхом звернення до міської ради з повідомленням про порушення інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України крім цього, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви прокурору.
Керуючись статтями 128, 314-316 КПК України, ст. 185 ЦПК України, суд -
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №42023040000000262 від 17 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на 04 березня 2025 року о 11 год. 00 хв., резервним днем визначити: 24 березня 2025 року о 14.00 годині.
Викликати для участі у судовому засіданні обвинуваченого, захисника, прокурора.
Цивільний позов поданий прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди повернути прокурору на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб в частині повернення цивільного позову прокурору до Дніпровського апеляційного суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1