"26" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 914/2862/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
справу № 916/2862/24
за позовом: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070,
м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 127 680 грн.,
19.11.2024 Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 127 680,00 грн., яка станом на 23.10.2024 складається з 116 580 грн. - заборгованості за сумою кредиту (тілом) (в тому числі прострочена заборгованість в розмірі - 16 654,30 грн. та строкова заборгованість в розмірі - 99 925,70 грн.) та 11 100 грн - простроченої заборгованості за комісією.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 710808923022 від 19.04.2024 року. При цьому, позивач зазначає, що Договір укладено з фізичною особою-підприємцем, однак 03.06.2024 відповідач відмовився від статусу фізичної особи - підприємця, а тому стороною відповідача у даній справі є ОСОБА_1 як фізична особа.
Разом з тим, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №915183 від 20.11.2024, здійсненої на запит господарського суду Львівської області вбачається, що адресою місця реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 05.07.2022 №36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)» відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.1 ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", враховуючи неможливість здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розташованими на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ (окрім кримінальних проваджень) Господарського суду Автономної Республіки Крим, Господарського суду м. Севастополя на Господарський суд Одеської області.
За таких обставин, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.11.2024 відповідно до ст.ст. 27, 31 ГПК України справу № 914/2862/24 за за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 127 680 грн передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.12.2024 позовну заяву по справі № 914/2862/24 розподілено судді Господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2024 у складі судді Мостепаненко Ю.І. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2862/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 була надіслана позивачу та його представнику до їх електронних кабінетів, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів від 27.12.2024.
Відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідю з Єдиного державного демографічного реєстру № 979570 від 20.12.2024, сформованої на запит суду.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004), вся територія Автономної Республіки Крим з 20.02.2014 перебуває в тимчасовій окупації російської федерації (п. 1 розділу ІІ Переліку).
Відповідно до п. 21 розділу ХІ “Перехідні положення» ГПК України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції";
Згідно ч.1 ст. 121 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Господарським судом з метою повідомлення Буций О.Є. про прийняття позовної заяви АТ «Перший український міжнародний банк» до розгляду та відкриття провадження у справі № 914/2862/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження було розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України ухвали суду від 23.12.2024 за посиланням -https://reyestr.court.gov.ua/Review/124019043.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду, в силу положень ст.121 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
19.04.2024 між АТ “Перший Український Міжнародний Банк» (банк) та ФОП Буций Олексієм Євгеновичем (позичальник) був укладений кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808923022 за допомогою системи «Інтерент Банкінг», відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:
- сума кредиту - 120 000 грн (п. 1.1.1 договору)
- валюта кредитування - гривня (UAH) (п. 1.1.2 договору).
- строк кредитування - до 19.04.2027 року включно (п. 1.1.3 договору).
- комісійна винагорода за надання кредиту - 1 % (п. 1.1.4.1 договору).
- комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,9% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2. Типових умов, та сплачуються щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. Договору (п. 1.1.4.2 договору).
- процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2 Типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. Договору (п. 1.1.4.3 договору).
- процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних. Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2 Типових умов (п. 1.1.4.4 договору).
- поточний рахунок позичальника - НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» (п. 1.1.5 договору).
- рахунок для погашення боргових зобов'язань - НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» (п. 1.1.6 договору).
Відповідно до п. 1.1.7 договору, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 договору.
Згідно п. 1.1.8 договору, типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит всеБізнес», укладеного в системі «Інтернет-банкінг ПУМБ digital business» Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», що розміщуються на Інтернет-сайті банка та є невід'ємною частиною договору.
В п. 1.4 договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені у наведеному графіку платежів, за яким, починаючи з 19.05.2024 кожного 19 числа місяця сума платежу за кредитом щомісячно складає 5 613,33 грн, з яких платіж за основною сумою кредиту 3333,33 грн, комісійна винагорода за обслуговування кредиту 2280 грн.
Відповідно до п. 1.5 договору, повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Згідно п. 2.3 договору, позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми Комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п 1.1.4.1 договору на користь банку, згідно з п. 6.3.1 Типових умов.
В п. 5.1 договору визначено, що цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку.
Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладання КЕП/УЕП Позичальника та КЕП Уповноваженого представника Банку та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (п. 5.4 договору).
19.04.2024 року сторони підписали договір шляхом накладання кваліфікаційного електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, за результатами перевірки якого підтверджено вірність ЕЦП уповноваженого представника АТ “Перший Український Міжнародний Банк» та ФОП Буций О.Є.
Також, до матеріалів справи позивачем долучено типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (діють з 08 лютого 2023 року, які визначають, зокрема, такі умови кредитування.
- надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1. договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору, в строки, зазначені в п.2.2. Договору (з урахуванням умов п.2.3. Договору) (пункт 3.5);
- кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема, (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальниклм будь-яких інших обов'язків за договором та/або іншими договорами укладеними між сторонами (пункт 4.1);
- у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги (пункт 4.2);
- позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в ст. 1 Договору (пункт 5.1);
- проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі, визначеному в п. 1.1.4.3. Договору (пункт 6.2.1);
- проценти нараховуються щоденно та розраховуються виходячи з залишку заборгованості за Кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з Графіком платежів, зазначеним в п.1.4. Договору, та виходячи з із розрахунку 365 днів у році та фактичної кількості днів у кожному розрахунковому періоді, протягом всього строку користування Кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включаючи день надання У цьому пункті Типових умов під розрахунковим періодом, мається на увазі період, який визначається від Кредиту) по день фактичного повного повернення заборгованості за Кредитом (не враховуючи цей день). У цьому пункті Типових умов під розрахунковим періодом, мається на увазі період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів, зазначеним в п.1.4. Договору, а першим розрахунковим періодом є період з дати надання Кредиту до дати першого платежу згідно з Графіком платежів (пункт 6.2.2);
- у разі порушення позичальником строку повернення кредиту/частини кредиту, позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 6.2.1 Типових умов та п. 1.1.4.3. договору, сплачувати на користь банку за весь час прострочення, проценти на прострочену суму кредиту за ставкою у розмірі, визначеному п. 1.1.4.4. Договору, з першого дня прострочення повернення суми Кредиту частини Кредиту до тієї дати коли сума кредиту бдуде повернута банку в повному обсязі. Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час прострочення повернення Кредиту із розрахунку 365 днів на рік. Закінчення зазначеного у договорі строку кредитування не звільняє позичальника від обов'язку сплачувати відповідно до умов договору на користь банку проценти на прострочену суму кредиту (пункт 6.2.3);
- позичальник зобов'язаний сплатити банку комісійну винагороду за надання кредиту, яка розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за надання кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.1. договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1. Договору. Комісійна винагорода сплачується за рахунок кредитних коштів в день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Даним пунктом Типових умов позичальник уповноважує банк здійснювати переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до цього пункту Типових умов та п.1.1.4.1. договору, на користь банку (пункт 6.3.1);
- позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати Банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісії розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору на розмір суми кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, відповідний розрахунковий період повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів (пункт 6.3.2);
- банк має право призупинити надання Позичальнику кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених договором, Типовими умовами та/або законодавством України (пункт 8.2.1);
- позичальник зобов'язаний невідкладно повідомляти банк про зміни в документах та інформації, що були надані позичальником при укладенні договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також будь-якої несприятливої події, про відкриття провадження у справі про банкрутство відносно позивача або про скасування державної реєстрації позичальника; таке повідомлення разом із оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане позичальником в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту настання відповідної події (пункт 8.3.1);
- будь-які повідомлення та/або документи, що направляються сторонами одна одній у зв'язку з договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін (за виключенням електронних документів (зокрема, Договору, додаткових угод) та електронних повідомлень, порядок надсилання яких передбачений іншими пунктами Договору та Типових умов). Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією стороною іншій за адресою, зазначеною в договорі. Сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої Сторони, виключно у разі укладання Сторонами відповідного договору про внесення змін та доповнень /додаткової угоди до Договору. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Позичальником на 7 календарний день з дати реєстрації банком рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку (при цьому позичальник несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення позичальнику, зазначений в повідомленнях та/або документах (пункт 12.1).
19.04.2024 року на підставі укладеного між сторонами кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808923022 від 19.04.2024 банк зарахував на рахунок відповідача кредитні кошти у загальному розмірі 120 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № TR.78962956.148849.29514, TR.78962956.148851.29514 від 19.04.2024 р.
Згідно наданої позивачем виписки з рахунку для погашення боргових зобов'язань АТ «ПУМБ» за період з 19.04.2024 року по 23.10.2024 року вбачається, що з поточного рахунку позичальника було здійснено списання коштів на погашення заборгованості у загальному розмірі 3420 грн. (3333,33грн.+86,67грн.)
В зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808923022, 20.08.2024 позивачем на поштову адресу відповідача направлено вимогу вих. №5405 від 16.08.2024, в якій банк повідомив відповідача про наявність у останнього заборгованості станом на 16.08.2024 у розмірі 122 899,12 грн (сума для повного погашення кредиту) та вимагав негайно погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів за договором в сумі 10 921,72 грн, що підтверджується списком згрупованих відправлень, описом вкладання та квитанцією від 20.08.2024.
Разом з тим, зазначена вимога не була виконана відповідачем.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 710808923022 від 19.04.2024 - станом на 23.10.2024 - у відповідача рахується заборгованость зі сплати кредиту у розмірі 127 680 грн, з яких:
- 16 654, 30 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 11 100 грн - прострочена заборгованість за комісією;
- 99 925,70 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту.
Між тим, як з'ясовано судом, відповідачем була припинена господарська діяльність 03.06.2024, про що був внесений відповідний запис № 2010350060001482611 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) визначено, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, припинення підприємницької діяльності ФОП Буций О.Є. не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо господарського договору, який укладений між суб'єктами господарської діяльності.
Тобто, стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі її підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов'язанні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №760/13915/18 від 26.06.2019р.
Все вищезазначене і стало підставою для звернення Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до суду із даним позовом до Буций Олексія Євгеновича про стягнення 127 680 грн., з яких: 116 580 грн. заборгованість за сумою кредиту (тілом) (в тому числі прострочена заборгованість в розмірі 16 654,30 грн. та строкова заборгованість в розмірі 99 925,70 грн.) та 11 100 грн прострочена заборгованість за комісією - за кредитним договором № 710808923022 від 19.04.2024 року станом на 23.10.2024р
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; засіб електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;
Згідно з ч.4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2024 між АТ “Перший Український Міжнародний Банк» (банк) та ФОП Буций О.Є. (позичальник) був укладений кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808923022 за допомогою системи «Інтерент Банкінг», відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 120 000грн., а позичальник зобов'язався здійснювати погашення Кредиту та сплачувати комісію за обслуговування кредиту в розмірах та строки, які визначені в графіку платежів.
Підписання зазначеного договору сторонами шляхом накладання кваліфікаційного електронного підпису підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.11.2024 (а.с. 16).
При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений між сторонами кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808923022, як правочин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Судом встановлено, що АТ “Перший Український Міжнародний Банк» виконав приняті на себе зобов'язання за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808923022 від 19.04.2024, надавши відповідачу кредит у сумі 120 000 грн. При цьому, згідно укладеного договору позичальник зобов'язався повернути кредит у строк до 19.04.2027 шляхом здійснення щомісячних платежів на користь банку, починаючи з 19.05.2024 у розмірі 5 613,33 грн, з яких платіж за основною сумою кредиту 3333,33 грн, комісійна винагорода за обслуговування кредиту 2280 грн.
Як вбачається з виписки по рахунку для погашення боргових зобов'язань АТ «ПУМБ» (а.с.28), на виконання умов договору № 710808923022 від 19.04.2024, - з поточного рахунку позичальника в період з 19.05.2024. по 19.06.2024 здійснювалось погашення суми отриманого кредиту та сум комісійної винагороди шляхом автоматичного списання коштів. Так, всього за кредитом - 3420грн, за комісією - 2580грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконував, з огляду на що, 20.08.2024 позивачем на поштову адресу відповідача направлено вимогу вих. №5405 від 16.08.2024, в якій банк повідомив відповідача про наявність у останнього заборгованості станом на 16.08.2024 у розмірі 122 899,12 грн (сума для повного погашення кредиту) та вимагав негайно погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів за договором в сумі 10 921,72 грн, що підтверджується списком згрупованих відправлень, описом вкладання та квитанцією від 20.08.2024.
Враховуючи, що зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання, банк звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача 127 680 грн. заборгованості за кредитним договором (строк оплати по якій настав) станом на 23.10.2024, яка складається з 16 654, 30 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 11 100 грн. - простроченої заборгованість за комісією, 99 925,70 грн. - строкової заборгованість за сумою кредиту.
В цій частині суд зазначає, що з урахуванням заявлених позивачем вимог, банком, крім стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту та комісії, також заявлено вимогу про дострокове повернення відповідачем всієї суми кредиту.
Надаючи оцінку таким вимогам позивача, суд звертає увагу на наступне.
Частиною першою ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).
Згідно ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Суд звертає увагу на те, що уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу, а позичальник, у свою чергу, розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом. Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.
При цьому, оскільки звернення особи до суду з позовною заявою полягає у реалізації права заявника на захист своїх вже порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, позивач, як особа яка звертається до суду, має довести, що станом на час такого звернення, його права у конкретних спірних правовідносинах були порушені, не визнані чи оспорювані.
Як встановлено судом, порядок реалізації права банку на зміну умов договору шляхом заявлення вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту передбачено пунктом 4.2. Типових умов (а.с.23), які є невід'ємною частиною договору, передбачено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1.3., п.1.4. договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника.
Статтями 6 і 627 ЦК України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов'язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Господарський кодекс України передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб'єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати безперечне виконання договірних зобов'язань. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
А тому, аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, зокрема, Типових умов, суд дійшов висновку про те, що сторони узгодили між собою порядок зміни істотної умови договору - строку повернення позичальником кредитних коштів, який фактично регламентує по-перше: право банку вимагати дострокового погашення кредитних зобов'язань, і по-друге: передумови для такої зміни строку погашення, пов'язані з обов'язком банку направити позичальнику відповідне повідомлення.
Іншими словами, сторони договору не визнали безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов'язання саме виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а визнали саме направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, з огляду на що, така зміна умов договору не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту без направлення боржнику відповідного повідомлення.
У даному випадку вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитом є не просто звичайними заходами досудового врегулювання спору, додержання яких є неообов'язковими для сторін до звернення до суду, а є умовами укладеного договору, відповідно до яких у сторін виникають інші зобов'язання з іншими строками виконання та наслідками, і недоведеність позивачем дотримання ним таких умов договору є підставою для відмови у його позовних вимогах.
Разом з цим, звертаючись з вимогою до відповідача, позивач лише повідомив відповідача про наявність заборгованість з отриманого кредиту, при цьому, АТ “Перший Український Міжнародний Банк» вимагав від відповідача сплатити лише прострочену заборгованість за кредитом, яка станом на день пред'явлення вимоги (16.08.2024), за розрахунком банку, становила 10 921,72 грн.
Таким чином, суд зазначає, що банком на адресу позичальника не надсилалося повідомлення саме з вимогою дострокового погашення кредиту у повному обсязі або повідомлення про зміну умов Договору.
При цьому, за загальним правилом, визначеним ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, не довів суду, що станом на день подання позову зобов'язання відповідача з дострокового повернення усієї суми кредиту настали, а терміни виконання цього зобов'язання є порушеними.
Приймаючи до уваги автоматичне списання банком коштів за рахунку позичальника на підставі умов договору - у загальній сумі 3420грн, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача простроченої заборгованості за кредитним договором (строк оплати по якій настав) станом на 23.10.2024 у розмірі 16654,30грн., з огляду на що позовні вимоги банку про стягнення простроченої заборгованості у зазначеному розмірі є обґрунтованими та доведеними.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується обставина прострочення відповідачем сплати платежів за комісією у розмірі 11100 грн, а отже в цій частині вимоги банку також є доведеними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача 16654,30 грн. заборгованості за сумою кредиту та 11 100 грн. заборгованості за комісією - за кредитним договором № 710808923022 від 19.04.2024 року станом на 23.10.2024р.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Буций Олексія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) 16 654 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 30 коп. - заборгованості за сумою кредиту, 11100 (одинадцять тисяч сто) грн. -заборгованості за комісією та 526 (п'ятсот двадцять шість) грн. 38 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко