іменем України
Справа № 210/1085/25
Провадження № 1-кс/210/389/25
26 лютого 2025 року
Слідча суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , за участі слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 25 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041710000210,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпро, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх чи інших осіб не має, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації та проживання, раніше судимого:
- 16.03.2021 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;
- 08.07.2021 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Умовно-достроково звільнився 05.12.2023 з Криворізького УВК Дніпропетровської області (№3), невідбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 6 днів,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,
Слідчій судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 26 лютого 2025 року надійшло вищевказане клопотання в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25 лютого 2025 року за № 12025041710000210 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити. Зазначає, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_4 , оскільки метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечує запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий підтримав подане клопотання.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , клопотав про обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт.
Виклад обставин та правова кваліфікація
В провадженні слідчого відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2025 року за № 12025041710000210, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.02.2025 близько 22:00 години перебуваючи в раи?оні ЗМТ «1-а дільниця», що розташована по вулиці Криворіжсталі, Металургіи?ногораи?ону, міста Кривого Рогу, де біля під'і?зду № 2 будинку №54 звернув свою увагу на припарковании? малотоннажнии? вантажнии? автомобіль «ГАЗ-2705», реєстраціи?нии? номер НОМЕР_1 , у кузові коричневого кольору, якии? перебуває у власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надалі, у ОСОБА_4 виник раптовии? умисел на умисне знищення вище вказаного автомобілю, після чого, ОСОБА_4 розбив цеглиною переднє пасажирське скло та потрапив до автомобіля, де почав проводити маніпуляціі? з електронними дротами. В ході чого, ОСОБА_4 продовжуючи свіи? умисел, спрямовании? на умисне знищення чужого маи?на, а саме вищевказаного вантажного автомобілю шляхом підпалу, реалізуючи свіи? злочиннии? намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечнии? характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи і?х настання, за допомогою запальнички, яка була при ньому, підпалив салон (кабіни) автомобілю, внаслідок чого виникла пожежа, у результаті якоі? був повністю знищении? малотоннажнии? вантажнии? автомобіль ГАЗ 2705 д/н НОМЕР_2 . У подальшому ОСОБА_4 виконавши всі діі?, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, залишився на місці вчинення злочину, де і був затримании? працівниками поліціі?.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - «умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу».
В ході досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінального правопорушення, що слугувало підставою для повідомлення про підозру.
Сторона обвинувачення як на підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, окрім обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покликається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний зможе вчинити наступні дії: 1) переховуватись від органу досудового розслідування та суду, 3) незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, на потерпілого, свідків; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Мотивація суду
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за ознаками «умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу».
У відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_4 набув статус підозрюваного.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Санкція частини ч. 2 ст. 194 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років позбавлення волі.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри
Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи .
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за ознаками «умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу».
Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194 КК України.
Для визначення причетності ОСОБА_4 до події кримінального правопорушення слідчею суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.02.2025 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25.02.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 25.02.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25.02.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 25.02.2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_8 від 25.02.2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 від 25.02.2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_10 від 25.02.2025 року та інші матеріали у їх сукупності.
При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст.194 КК України) розмір спричиненої майнової шкоди не має правового значення.
При диференціації кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження чужого майна у випадку вчинення відповідного злочину шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом обов'язковою характеристикою є не наслідки, а «загально небезпечний спосіб знищення або пошкодження». Спосіб знищення пріоритетний, оскільки основним аргументом на його користь є більш вагома соціальна значущість (суспільна небезпека) способу знищення або пошкодження чужого майна порівняно з «шкодою у великих розмірах».
Досліджені матеріали досудового розслідування у взаємному зв'язку з обставинами кримінальних правопорушень, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисного пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише визначає причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Заявлені стороною обвинувачення ризики, визначені у пунктах 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.
Ризик втечі суд оцінює у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності .
Слідча суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч.1 ст. 177 КПК), в цьому провадженні достатньо обґрунтований, оскільки ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання від 3 до 10 років позбавлення волі. Окрім того, слід врахувати, що ОСОБА_4 не одружений, дітей на утриманні не має, не має визначеного місця мешкання, тобто не має будь-яких соціальних зв'язків, які б могли слугувати стримуючим фактором, схильний до вживання алкогольних напоїв та наявність у нього досвіду відбування покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, вказує на високий ступінь ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, які б стримували його поведінку, та був звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 2 місяці 6 днів, строк якого сплинув лише на початку лютого 2025 року, за два тижні до подій, які ставляться йому в провину. Крім того, після умовно-дострокового звільнення, до ОСОБА_11 застосовувався запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні, однак він був скасований у зв"язку із декриміналізацією діяння, та підозрюваний отримав шанс на виправлення, однак не став на шлях виправлення, та наразі йому інкримінується вчинення кримінально-караного діяння суспільно-небезпечним способом - шляхом підпалу.
Слідча суддя погоджується що існує ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків (п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України), який обумовлюється тим, що достовірно знаючи анкетні дані, а також місце мешкання потерпілих та свідків, підозрюваний зможе прямо або опосередковано із використанням інших осіб здійснювати моральний або фізичний вплив на них з метою зміни останніми показань та недопущення його викриття у вчиненні злочинів.
Свідки та потерпілий не допитані в судовому засіданні, досудове розслідування на початковій стадії, тому враховуючи характер підозри у сукупності з встановленим способом вчинення протиправних кримінально-караних дій, застосування більш м'якого запобіжного заходу, може негативно вплинути на повне та всебічне дослідження фактичних обставин, унеможливить розкриття осіб, що могли бути причетні до вчинення злочину, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, або які сприяли їх вчиненню.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5, ч.1 ст. 177 КПК України) достатньо обґрунтований, та є цілком вірогідним. Цей ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 не має постійного джерела доходів, що може спонукати його продовжити злочинну діяльність. Крім того, маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість (від 08.07.2021 за ч. 2 ст. 186 КК УКраїни) та можливість виправитись, будучи умовно-достроково звільненим ОСОБА_4 продувжував вчиняти дії, які могли потягнути негативні кримінально-правові наслідки, зокрема судимість за ч. 2 ст. 190 КК України, однак за ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 04.09.2024 згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України дане кримінальне провадження закрито, ОСОБА_4 звільнено з-під варти в залі суду. Попри це, ОСОБА_4 нехтуючи можливістю виправлення, знову вдався до порушень закону, що свідчить про його стійку злочину діяльність та відсутність наміру ставати на шлях виправлення.
Слідча суддя вважає, доведеним, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, і на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як останній полягає в забороні підозрюваному, залишати житло цілодобово або у певний період доби, оскільки підозрюваний раніше судимий, звільнений умовно-достроково, що не стримало його від вчинення дій, які переслідуються кримінальним законом та за які передбачена відповідальність.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, слідча суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним і пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, який має непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень, офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу, кількість епізодів, що інкримінуються останньому в цьому провадженні, та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання його винуватим, а також встановлені ризики, слідча суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Підстав для незастосування застави слідча суддя не вбачає.
Строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строку досудового розслідування, а тому враховуючи, що ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного 25.02.2025 року, строк досудового розслідування - 2 місяці з моменту пред"явлення підозри, запобіжний захід слід обрати не більш ніж на 60 днів.
Крім того, ОСОБА_4 фактично був затриманий 25.02.2025 року, тому строк тримання під вартою слід обраховувати з 25.02.2025 року, а не здати постановлення ухвали.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 25 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041710000210, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3)" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 25 лютого 2025 року до 24 квітня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України на рівні 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні процесуальні обов'язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону (в залежності від стадії кримінального провадження); докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 26 лютого 2025року та проголошено 26 лютого 2025року о 16 год. 15 хв. в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (пр-т Миру, 24, м. Кривий Ріг, зал с/з 309).
Слідча суддя: ОСОБА_1