іменем України
Справа № 210/1075/25
Провадження № 1-кс/210/388/25
26 лютого 2025 року
Слідча суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , за участі слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 02 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000120,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, осіб похилого віку та інших осіб не маючого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду стрільця-номера обслуги 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 03.03.2017 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2014р., визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. 28.03.2022 умовно-достроково звільнений з Криворізької ВК Дніпропетровської області (№80), невідбутий строк покарання 7 місяців 11 днів.
підозрюється за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
Слідчій судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 26 лютого 2025 року надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 02 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000120, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому.
Слідчий клопотання підтримав.
Підозрюваний просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід. Зазначив, що не заперечує обгрунтованість підозри, такі дії вчинив, оскільки потребував грошей, а сам офіційно не працює. Активно сприяв розкриттю злочину та відшкодуванню збитків.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просив суд обрати до підозрюваного запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою. Вказував на те, що його підзахисний дійсно причетний до скоєння злочину та не заперечує викладені обставини у клопотанні прокурора, крім того відшкодував матеріальні збитки потерпілому та активно сприяв розкриттю . Прокурором не доведено ризики, на які він покликається як на підставу застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Виклад обставин та правова кваліфікація
В провадженні слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2024 року за №120234041710001502, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2024 №231 ОСОБА_4 призначений на стрільця-номера обслуги 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат. Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Незважаючи на це, солдат ОСОБА_4 , усупереч вимог вищенаведеного законодавства, повторно, діючи з прямим умислом, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання, став на злочинний шлях та причетний до вчинення кримінального правопорушення проти власності при наступних фактичних обставинах:
02.02.2025, приблизно о 06:00 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , у якій проживає раніше йому відомий ОСОБА_7 , де у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) і обернення його на свою користь.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливою метою, взяв зі столику у кімнаті вищевказаної квартири ноутбук «HP 15-fc0018ua (8F2B9EA)» та комп'ютерну мишку «GAMEPRO Headshot USB (GM260)», після чого, утримуючи викрадене майно, вийшов з приміщення квартири АДРЕСА_3 , тим самим з місця скоєння кримінального правопорушення зник.
ОСОБА_4 вчинив усі дії для доведення кримінального правопорушення до кінця, чим реалізував злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, та в подальшому розпорядився викраденим ноутбуком «HP 15-fc0018ua (8F2B9EA)» та комп'ютерною мишкою «GAMEPRO Headshot USB (GM260)» на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріального збитку у сумі 18062,28 гривень.
Обґрунтування клопотання.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану».
В ході досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінального правопорушення, що слугувало підставою для повідомлення про підозру.
Сторона обвинувачення як на підставу для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, окрім обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покликається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний зможе вчинити наступні дії: 1) переховуватись від органу досудового розслідування та суду, 3) незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, на експерта та свідків; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор зазначає, що інший більш м'який запобіжний захід не може бути застосований, оскільки ОСОБА_8 ніде не працює, тобто не має засобів для існування, не одружений, дітей на утриманні не має. Тому враховуючи його особистість, підозрюваний ОСОБА_8 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Мотивація суду
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 лютого 2025 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025041710000120 розпочате 02 лютого 2025 р.
ОСОБА_4 21 лютого 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану», що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_4 про її отримання 21 лютого 2025 р.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований додо раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч.4 ст.185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що є тяжким злочином в силу статті 12 КК України.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також обставини, визначені статтею 178 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи .
Для визначення причетності ОСОБА_4 до події кримінального правопорушення слідчею суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02.02.2025; протокол огляду місця події від 02.02.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 03.02.2025; відповідь на запит від ПТ «ЛОМБАРД» ТОП»; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 19.02.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2025; протокол огляду речей (речових доказів по кримінальному провадженню ноутбуку «HP 15-fc0018ua (8F2B9EA)» та комп'ютерної мишки «GAMEPRO Headshot USB (GM260)») від 18.02.2025; висновок експерта товарознавчої експертизи №344 від 10.02.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 22.02.2025; протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 22.02.2025 та інші матеріали у їх сукупності.
Досліджені матеріали досудового розслідування у взаємному зв'язку з встановленими обставинами кримінальних правопорушень, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
На даному етапі провадження, слідча суддя не вирішує питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише визначає причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-вчинити інше кримінальні правопорушення;
-незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.;
Заявлені ризики частково заслуговують на увагу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Ризик втечі суд оцінює у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності .
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідча суддя вважає, що такі дії є вірогідними. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, дійсно не має міцних соціальних зв"язків (неодружений, офіційно не працевлаштований, грошове забезпечення військовослужбовця не отримує, рахується як особа, яка самовільно залишила військову частину). В той же час встановлено, що ОСОБА_4 отримує виплати у зв"язку з отриманням під час несення військової служби, та потребує лікування, зокрема оперативного втручання .
Також встановлено, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу, звідки направлений на лікування, однак останній не повернувся до в/ч, лікування не завершив через власну недбалість, чого останній не заперечував. Також встановлено, що наразі в/ч не зверталась до ДБР із заявою про самовільне залишення військової частини, відомості до ЄРДР не вносились.
Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_4 не повідомлено про підозру за за іншими статтями КК України, отже він не є підозрюваним у іншому кримінальному провадженні, зокрема й за ч. 5 ст. 407 КК УКраїни. Дійсно, сама по собі можливість притягнення до кримінальної відповідальності за смовільне залишення військової частини, у сукупності з притягнення до кримінальної відповідальності у цьому провадженні , може свідчити про настання можливих негативних для підозрюваного наслідків, що не виключає можливості виникнення бажання стати на шлях переховування.
Поряд із цим встановлено, що ОСОБА_4 добровільно викупив викрадене майно і повернув його потерпілому, з"являвся на слідчі дії за викликом, у тому числі й слідчий експеримент, та віпзнання.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя зазначає, що єдиним фактором, який свідчить на наявність такого ризику є те, що на теперішній час ОСОБА_4 не має офіційного джерела доходів., окрім виплат у зв"язку з пораненням, тобто не має засобів для існування, що може стати причиною вчинення інших корисливих кримінальних правопорушень.
Ризик перешкоджати провадженню іншим чином не доведено, оскільки як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_4 активно сприяв органу досудового розслідування, а предмет злочину повернутий власнику. Тому цей ризик не доведений.
Слідча суддя вважає, що ризики, передбачені пунктом 1 та 5 частини 1 статті 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор, частково підтверджені.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Однак, в порушення пункту 3 частини 2 статті 183 КПК України стороною обвинувачення не надано доказів, що у цьому провадженні ОСОБА_4 , перебуваючи на волі переховувалася від органу досудового розслідування та/або перешкоджав кримінальному провадженню, а так само і не доведено що останнього повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, а застосування менш суворих запобіжних заходів не сприятиме виконанню його обов"язків як підозрюваного.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України
Під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу слідча суддя враховує: вагомість на даному етапі наявних доказів про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється та альтернативність видів покарання, які можуть бути йому призначені; відсутність відомостей про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, зважаючи на поведінку підозрюваного та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою не може бути застосовано , оскільки стороною обвинувачення в порушення п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи наведене клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Слідча суддя враховує те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Для попередження ризику переховування, слідчий суддя вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є більш м'який, аніж тримання під вартою. Переміщення ОСОБА_4 має бути обмеженим на час проведення розслідування.
Згідно з вимогами статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідча суддя також вбачає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Слідча суддя не вбачає підстав для застосування такого запобіжного заходу, як особиста порука - у зв'язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов'язання не можуть бути застосовані у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_4 , на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 02 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000120, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити частково.
У застосуванні до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання на строк до 60 (шістдесят) днів, а саме з 26 лютого 2025 року до 20 квітня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження, такі обов'язки:
-не залишати цілодобово у період з 26 лютого 2025 року до 20 квітня 2025 року включно місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за виключенням випадків необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги; відвідування лікарень, аптек та магазинів - з метою забезпечення життєдіяльності (лікування, придбання медикаментів, продуктів харчування); та з"явлення за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
-прибувати за викликом до визначеної службової особи - слідчого, прокурора, слідчого судді або суду - в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту (м. Кривий Ріг), в якому він, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду - в залежності від стадії кримінального провадження;
-носити електронний засіб контролю;
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати для виконання органу Національної поліції за місцем його проживання, а саме ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 26 лютого 2025року та проголошено 26 лютого 2025року о 16 год. 45 хв. в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (пр-т Миру, 24, м. Кривий Ріг, зал с/з 7, 3-й поверх).
Слідча суддя: ОСОБА_1