ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.02.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/679/24 (909/927/24)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядник майна ТОВ "КОСТАНЗА" арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович
про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 843 480 грн 21 коп. у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА"
за участю:
від позивача: Коваль Тетяна Іванівна,
від відповідача: представник не з"явився,
арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович не з"явився
встановив: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство ТОВ "КОСТАНЗА" із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" про стягнення заборгованості в сумі 843480 грн 21 коп.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
13.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" та ввів процедуру розпорядження майном боржника.
01.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" про стягнення заборгованості в сумі 843 480 грн 21 коп.
07.10.2024 суд постановив позовну заяву від 01.10.2024 вх.№8617/24 залишити без руху; позивачу у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду докази сплати судового збору у сумі 12 652 грн 20 коп.
На виконання вимог ухвали суду від 07.10.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків (від 16.10.2024 вх.№16134/24), до якої приєднав Платіжну інструкцію № 2835 від 11 жовтня 2024 року, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 12 652 грн 20 коп.
23.10.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 25.11.2024.
25.11.2024 суд постановив підготовче засідання відкласти на 11.12.2024; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядника майна ТОВ "КОСТАНЗА", арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича.
11.12.2024 судове засідання не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області та технічною неможливістю проведення судового засідання.
11.12.2024 суд повідомив сторони, що розгляд справи у підготовчому засіданні відбудеться 20.01.2025.
20.01.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 12.02.2025, який суд відклав на 18.02.2025 у зв"язку із нез"явленням учасників спору.
17.02.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку заборгованості вх.№2635/25.
В судове засідання 18.02.2025 представник відповідача та арбітражний керуючий не з"явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа.
18.02.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в силу частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІУ та п. 6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663, (далі - Інструкція) у відповідача виник обов'язок сплачувати в установлені строки фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 та за Списком № 2. Проте, всупереч вимогам Закону України № 1058-ІУ та Інструкції, відповідач допустив заборгованість по пільгових пенсіях за Списком №1 та Списком №2 за період серпень-вересень 2024 року в сумі 843480 грн 21 коп.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву не подав, позовні вимоги не заперечив.
Позиція третьої особи.
Арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович письмових пояснень по суті спору не подав.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
ТОВ "КОСТАНЗА" включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зобов'язане вносити до Пенсійного фонду кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки, встановлені вищезазначеними нормативними документами.
Як вказано у розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України та особам, які були на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахована заборгованість за період серпень- вересень 2024 року по списку № 1 в сумі 26 800 грн 46 коп та по списку № 2 в сумі 816679 грн 75 коп за період серпень- вересень 2024 року.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надіслані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на адресу ТОВ "КОСТАНЗА", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, фіскального чека та копії реєстру поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.
На розгляді Господарського суду Івано-Франківської області на стадії розпорядження майном знаходиться справа про банкрутство ТОВ "КОСТАНЗА". Провадження у справі здійснюється з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна Глеваський Віталій Васильович.
ТОВ "КОСТАНЗА" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період серпень- вересень 2024 року в сумі 843480 грн 21 коп. не сплатило.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача з цим позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 лютого 2003 року № 21-1.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону. У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 1.2. розділу 1 Інструкції).
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до пункту 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, територіальним органом Пенсійного фонду відповідачу направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2017 року по березень 2021 року становить 843 480 грн 21 коп.
На підставі викладеного, суд встановив, що у ТОВ "КОСТАНЗА" наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у вказаному вище розмірі.
Склад витрат та факт їх понесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, копіями фіскальних чеків та копіями реєстрів поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є обґрунтованими та такими , що належать до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 12 652 грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №2835 від 11 жовтня 2024 року.
Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 12 652 грн 20 коп. покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 843 480 грн 21 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА", 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, офіс 1 (код 39822094) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців,15 (код 20551088) - 843 480 (вісімсот сорок три тисячі чотириста вісімдесят) грн 21 коп. заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, а також 12 652 (дванадцять тисяч шістсот п"ятдесят дві ) грн 20 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 26.02.2025
Суддя Т. В. Максимів