вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1073/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ» про забезпечення позову у справі №907/1073/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн», м. Ужгород Закарпатської області, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ», м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача ОСОБА_1 , Закарпатська обл., місто Ужгород Закарпатської області, директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ»
про стягнення збитків у розмірі сум сплаченої пені, що становить 207 932,42 грн та 405 495,22 грн суми сплаченого штрафу.
шляхом:
накладенням арешту в межах ціни позову на все майно, що належить ОСОБА_1 (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн», м. Ужгород Закарпатської звернулось в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ», Ужгород Закарпатської області із позовом до відповідача - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ» Дутка Євгенія Володимировича, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення збитків у розмірі сум сплаченої пені, що становить 207 932,42 грн та 405 495,22 грн суми сплаченого штрафу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ», Ужгород Закарпатської області через підсистему «Електронний суд» подано заяву б/н від 24.01.2025 (вх. №02.3.1-02/603/25 від 24.01.2025) та заяву б/н від 27.01.2025 (вх. №02.3.1-02/655/25 від 27.01.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04 березня 2025 р. на 16:00 год.
Представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав заяву б/н від 21.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1779/25 від 24.02.2025) про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на все майно, що належить ОСОБА_1 (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 14.02.2025, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали Договір дарування 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Факт здійснення дарування підтверджується також долученими до матеріалів заяви Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Договором дарування НТС №254143 від 14.02.2025, зареєстрованим в реєстрі за №379.
Крім того, відповідач вже є відповідачем в інших судових справах (зокрема, №907/1073/24, №907/421/24, №907/426/24, №907/406/24, №907/405/24), що свідчить про наявність інших вимог щодо нього, дізнавшись про які, останнім було вчинено дії спрямовані на уникнення звернення стягнення на майно. Зокрема, 09.04.2024, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, чітко визначено що відповідач обтяжив іпотекою нерухоме майно (в АДРЕСА_3 ), відповідно до іпотечного договору, серія та номер: 1533, виданий 09.04.2024, видавник: Рак О.І., приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області; договір, що обумовлює основне зобов'язання, серія та номер: 1532, виданий 09.04.2024, видавник: Рак О.І., приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області.
Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 свідомо вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, тому існує об'єктивна імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Позивач вказує, покликаючись на актуальну правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2023 у справі №904/1934/23, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною обставиною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 04.11.2021 у справі №907/416/21).
Також судом звертається увага що відповідно до ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
До заяви про забезпечення позову додано, зокрема Договір дарування НТС №254143 від 14.02.2025, зареєстрованим в реєстрі за №379, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, рішення у справах №907/1073/24, №907/421/24, №907/426/24, №907/406/24, №907/405/24, позовна заява про відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), а також докази сплати судового збору заяви про забезпечення позову.
До позовної заяви додано: Наказ на Директора, Витяг з ЄДРПОУ, Наказ про призначення директора від 27.11.20218, Протокол відсторонення від 07.02.2024, Протокол загальних зборів учасників №3 від 27.11.2018 (про призначення директора), Статут ТОВ «МОЕКОТАКСІ» в редакції від 2018, Акт службового розслідування №4 від 19.11.2024, виписка ТОВ «МОЕКОТАКСІ» 2019, виписки ТОВ «МОЕКОТАКСІ» 2020 розхід 1 та 2, виписка ТОВ «МОЕКОТАКСІ» 2021 розхід, виписка ТОВ «МОЕКОТАКСІ» 2022 розхід, виписка ТОВ «МОЕКОТАКСІ» 2023 розхід, виписка ТОВ «МОЕКОТАКСІ» 2024 розхід, квитанція №2 за 2021, квитанція №2 за 2023, квитанція №2 за 2022, фінансова звітність 2023, фінансова звітність за 2021, фінансова звітність за 2022, Лист №УФ-73533_ТФП від 05.11.2024, Акт звірки по пені за період січень 2020 - грудень 2023, Акт звірки по штрафу за період січень 2020 - грудень 2023, Претензії, детальний розрахунок по пені, детальний розрахунок штрафу, Бухгалтерська довідка 05-11-20241, Бухгалтерська довідка 05-11-2024 від 05.11.2024, Карта зі зразками підписів, Договір №6797/05/20-Г від 25.05.2020, Договір 6798/05/20-Г від 25.05.2020, Договір №6851/06/20-Г від 02.06.2020, Договір №6852/06/20-Г від 02.06.2020, Договір №7553/08/20-Г від 26.08.2020, Договір №7554/08/20-Г від 26.08.2020, Договір №7675/09/20-Г від 16.09.2020, Договір №7676/09/20-Г від 16.09.2020, Договір №7841/10/20-Г від 05.10.2020, Договір №7842/10/20-Г від 05.10.2020, Договір №7843/10/20-Г від 05.10.2020, Договір №8044/10/20-Г від 23.10.2020, Договір №8060/10/20-Г від 27.10.2020, Договір №8061/10/20-Г від 27.10.2020, Договір №8062/10/20-Г від 27.10.2020, Договір №8063/10/20-Г від 27.10.2020, Договір №8064/10/20-Г від 27.10.2020, Договір №8253/11/20-Г від 19.11.2020, Договір №8254/11/20-Г від 19.11.2020, Договір №8689/12/20-Г від 22.11.2020, Договір №8690/12/20-Г від 22.12.2020, Договір №8691/12/20-Г від 22.12.2020, Договір №8692/12/20-Г від 22.12.2020, Договір №8960/01/21-Г від 26.01.2021, Договір №9101/02/21-Г від 12.02.2021, Договір №9102/02/21-Г від 12.02.2021, Договір №9377/03/21-Г від 23.03.2021, Договір №9378/03/21-Г від 23.03.2021, Договір №9379/03/21-Г від 23.03.2021, Договір №9380/03/21-Г від 23.03.2021, Договір №9381/03/21-Г від 23.03.2021, Договір №9382/03/21-Г від 23.03.2021, Договір №9592/04/21-Г від 09.04.2021, Договір №9593/04/21-Г від 09.04.2021, Договір №9594/04/21-Г від 09.04.2021, Договір №9595/04/21-Г від 09.04.2021, копія загальних умов договору фінансового лізингу в редакції 2018, копія загальних умов договору фінансового лізингу в редакції 2020, копія загальних умов договору фінансового лізингу в редакції 2021.
Таким чином додані до заяви про забезпечення позову докази підтверджують наявність у ОСОБА_1 майна та факт дарування ним 14.02.2025 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 .
Додані до позовної заяви докази стосуються позовних вимог про стягнення коштів.
Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту в межах ціни позову на майно, що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суд, при цьому, звертає увагу, що приписами ч. 4 ст. 143 ГПК України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.
В такому разі, надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 143 ГПК України, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 143 ГПК України).
Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до змісту ч. 1-4 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
При вирішенні питання зустрічного, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, суд вважає за доцільне застосувати захід зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 10% від ціни позову, а тобто 61 342,76 грн, що за позицією суду з урахуванням обставин справи є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним, у зв'язку з цим, негативним наслідкам для відповідача у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.
Слід також звернути увагу заявника, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 141 ГПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву позивача про забезпечення позову б/н від 23.12.2024 (вх. №02.3.1-02/1779/25 від 24.02.2025) у справі №907/1073/24 шляхом накладення арешту в межах ціни позову на майно, що належить ОСОБА_1 АДРЕСА_4 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову (в сумі 613 427,64 грн (Шістсот тринадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 64 коп) на майно, що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
3. Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ», вул. Собранецька, будинок 158, корпус Б, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ 42424267) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 61 342 (Шістдесят одна тисяча триста сорок дві гривні 76 коп) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОЕКОТАКСІ», вул. Собранецька, будинок 158, корпус Б, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ 42424267)
Боржник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
4. Ця ухвала набирає законної сили з 26.02.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 26.02.2028.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалу складено та підписано 26.02.2025.
Суддя А.А. Худенко