20 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/2372/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2917Х/2) Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі № 922/2372/24 (повний текст рішення складено та підписано 20.11.2024 суддею Байбаком О.І. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз», м.Харків,
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків,
про визнання недійсним та скасування рішення,-
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ві дповідач), в якій просить суд:
1) визнати недійсним та скасувати п. 1 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, яким визнано, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи - 03359500) за результатами діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%, оскільки у нього на цьому ринку не було жодного конкурента;
2) визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, яким визнано, що дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (місцезнаходження: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи - 03359500), які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об'єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
3) визнати недійсним та скасувати п. 3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, згідно з яким за порушення, наведене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (ідентифікаційний код юридичної особи - 03359500) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, вказує на те, що оспорюване рішення відповідача прийняте внаслідок: 1) неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи; 2) недоведення обставин, які мають значення для справи і які СМ ТВ АМК України визнало встановленими; 3) порушення і неправильного застосування норми матеріального та процесуального права, що призвело до неповноти розслідування та до необґрунтованих висновків у справі № 1/02- 160-21, недотримано відповідні положення Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р.
Позивач стверджує, що під час розслідування справи та розгляду її у СМ ТВ АМК України він був позбавлений відповідачем можливості вчасного ознайомлення з матеріалами справи, зібрання та подання необхідних для спростування звинувачень доказів, достатнього часу для підготовки заперечень, можливості підтвердити вагомі факти, які вимагають спеціальних знань, висновками експертів, спеціалістів.
Зокрема, позивач стверджує, що оспорюваним рішенням відповідач помилково кваліфікував дії позивача як зловживання монопольним становищем, яке мало місце на ринку послуг з розподілу природного газу, який перебуває у стані природної монополії, монополістом на якому є позивач як оператор газорозподільної мережі, оскільки відповідні дії мали місце на ринку послуг з погодження технічних умов приєднання до газорозподільної системи, що перебуває у власності, господарському віданні та користуванні чи експлуатації АТ «Харківгаз» та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання відповідної газорозподільної системи, наявність монопольного становища АТ «Харківгаз» на якому не встановлено та в оспорюваному рішенні відповідачем досліджувалась лише частина цього ринку, а саме, щодо процедури надання технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання, в той час як відповідачем не встановлено та не доведено вчинення позивачем жодного порушення на ринку розподілу природного газу.
За таких обставин, за доводами позивача, його монопольне становище на ринку послуг з розподілу природного газу не має відношення до тих відносин, які досліджувались відповідачем в оспорюваному рішенні, оскільки діяльність, пов'язана з приєднанням до газорозподільної системи або реконструкцією систем газопостачання, не може бути трактована як монопольна ліцензійна діяльність з розподілу природного газу чи вважатись її складовою, що свідчить про неправильне визначення відповідачем меж ринку й відповідно, про відсутність в діях позивача об'єктивної сторони правопорушення у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з розподілу природного газу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі №922/2372/24, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано пункт 2 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 №70/48-р/к у справі №1/02-160-21, яким визнано, що дії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз», які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об'єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч.1 ст.13, п.2 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; визнано недійсним та скасовано п. 3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 №70/48-р/к у справі №1/02-160-21, згідно з яким за порушення, наведене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи - 03359500) штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Стягнуто зі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Акціонерного товариства 2Оператор газорозподільної системи “Харківгаз» 1614,66 грн витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування рішення суд послався на те, що у оспорюваному рішенні відповідача невірно визначені товарні межі ринку, щодо якого визначено монопольне (домінуюче) становище АТ “Харківгаз» , зловживання яким визнано правопорушенням на такому ринку, внаслідок помилкового віднесення діяльності позивача з погодження технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання газорозподільної системи до ринку послуг з розподілу природного газу, який перебуває у стані природної монополії і монополістом на якому є АТ “Харківгаз» як оператор газорозподільної мережі, що в свою чергу свідчить про відсутність у складі правопорушення ознак об'єктивної сторони правопорушення.
В обґрунтування відмови у задоволенні вимог позивача про визнання недійсним та скасування п. 1 рішення, яким визнано, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" за результатами діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%, оскільки у нього на цьому ринку не було жодного конкурента, суд послався на те, що позивачем не вказано будь-яких аргументів та не надано жодних доказів які б спростовували вказані обставини та більше того, в позовній заяві позивач сам погоджується з тим, що за результатами діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року АТ “Харківгаз» займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%, тоді як саме питання зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області було предметом дослідження в рішенні Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21.
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсними та скасуванні пунктів 2, 3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 №70/48-р/к у справі №1/02-160-21 АТ “Оператор газорозподільної системи “Харківгаз» відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на безпідставність твердження суду першої інстанції щодо неправильного віднесення відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення діяльності позивача з погодження технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання газорозподільної системи до ринку послуг з розподілу природного газу, який перебуває у стані природної монополії і монополістом на якому є АТ “Харківгаз» як оператор газорозподільної мережі, враховуючи те, що за чинним законодавством видача технічних умов приєднання до газорозподільної системи є виключним обов'язком оператора газорозподільної мережі(оператора ГРМ), який здійснює діяльність на ринку послуг з розподілу природного газу, який виконується ним у межах заходів з приєднання до газорозподільної системи, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуг з розподілу природного газу, а тому відповідні послуги з видачі технічних умов надаються оператором ГРМ саме на ринку послуг з розподілу природного газу і не можуть існувати поза межами цього ринку.
З огляду на наведене, скаржник стверджує, що оскільки АТ «Харківгаз» , здійснюючи діяльність як монополіст на ринку послуг з розподілу природного газу видавало технічні умови на приєднання до газорозподільної системи з вимогою щодо повторного погодження проектної документації , якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проектної документації систему газопостачання не було введено в експлуатацію, яка не відповідає положенням ГРМ , такі дії правомірно оспорюваним рішенням відповідача кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку
При цьому скаржник зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про природні монополії» послуги з розподілу природного газу як такі, що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами(послугами), а тому товарними межами ринку, на якому Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України визначалось монопольне становище АТ «Харківгаз» у відповідності до 5унктів 5.1.-5.4. Методики було визначено ринок послуг з розподілу природного газу.
Разом з цим, скаржник наголошує, що встановлення товарних, територіальних та часових меж певних товарних ринків законодавством віднесено до дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України, які суд не повинен перебирати на себе та знов встановлювати такі межі, після того як це зроблено зазначеними органами, а тому перевіряючи дії органів Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) цих органів , з'ясовує і визнає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обгрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним їх рішень через призму, зокрема, з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права. Саме таким чином і здійснює суд перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації,процедурними нормами ,обставинами справи тощо.
З огляду на наведене, скаржник стверджує, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення перебрав на себе функції, які здійснюють виключно органи Антимонопольного комітету України, оскільки визначив товарні межі ринку та поклав це в основу свого рішення, не врахувавши при цьому, що послуга з приєднання до газорозподільної системи надається саме на ринку послуг з розподілу природного газу і не може існувати поза його межами, а видача технічних умов на приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання є виключною компетенцією суб'єкта природної монополії, який здійснює розподіл природного газу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 для здійснення розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - доповідача Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Лакізи В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі №922/2372/24 та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги 20.02.2025 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.
31.01.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ( вх. № 1469), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 задоволено заяву представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Дикань О.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та ухвалено судове засідання 20.02.2025 р. о 11:30 год. та усі наступні судові засідання у справі №922/2372/24 проводити за участю представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Дикань О.М., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, а представник позивача проти її доводів заперечила.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду справи № 1/02-160-21 Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - СМ ТВ АМК України, Відповідач) прийняла Рішення № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року (далі - Рішення).
Пунктом 1 Рішення визнано, що АТ "Харківгаз" за результатом діяльності в період 2020-2022 років та січня-червня 2023 року займало монопольне (домінуюче) положення на ринку послуг розподілу природного газу в межах території м. Харкова та Харківської області, на якій знаходиться газорозподільна система, та перебувала у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Харківгаз", з часткою 100%;
Пунктом 2 Рішення визнано дії АТ "Харківгаз", які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об'єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України “Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюється органами Антимонопольного комітету України.
Статтею 6 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені статтею 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України».
Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами;
- проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень).
Отже, господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, але не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Відповідно до ст. 48, частин 1-2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Статтею 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції» визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як зазначено вище, в обґрунтування висновку про визнання недійсним та скасування пунктів 2, 3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 № 70/48-р/к у справі № 1/02-160-21, яким визнано, що дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", які полягали у включенні до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об'єкта не було введено в експлуатацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та за таке порушення на підставі абз. 1 ч. 2 статті 52 цього Закону накладено штраф на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" штраф у розмірі 68000 грн, суд послався на невірне визначення відповідачем товарних меж ринку, щодо якого визначено монопольне (домінуюче) становище АТ “Харківгаз», зловживання яким визнано правопорушенням на такому ринку, внаслідок помилкового віднесення діяльності позивача з погодження технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання газорозподільної системи до ринку послуг з розподілу природного газу, який перебуває у стані природної монополії і монополістом на якому є АТ “Харківгаз» як оператор газорозподільної мережі, що в свою чергу за твердженням суду першої інстанції, свідчить про відсутність у складі правопорушення ознак об'єктивної сторони правопорушення.
Колегія суддів вважає зазначені висновки суду першої інстанції такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, з огляду на нступні мотиви.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Наявність займання монопольного (домінуючого) становища суб'єктом господарювання на ринку не є порушенням антимонопольного законодавства.
Натомість відповідно до сатті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням антимонопольного законодавства, за яке статтею 52 цього Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафу є зловживання монопольним становищем,яким за визначенням ч. 1 статті 13 Закону визнаються дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" серед порушень антиконкурентного законодавства визначено зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно з абзацем 1 ч. 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення передбачене п. 2 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку
Відповідно до пункту 3.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 за № 317/6605 (надалі - Методика), об'єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкт господарювання; група суб'єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.
Органи Антимонопольного комітету України здійснюють дослідження товарних ринків у відповідності до Методики, з урахуванням інструктивної службової записки Департаменту конкурентної політики від 22.11.2008 № 22-02/284 “Щодо визначення окремих товарних ринків» та інформаційної службової записки Департаменту конкурентної політики від 22.10.2008 № 22-02/231 “Щодо підходів Антимонопольного комітету України при дослідженні ознак наявності колективного монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання», структурним підрозділом Комітету, його територіального відділення визначаються товарні, часові та територіальні (географічні) межі ринку, суб'єкти товарного ринку (споживачі, виробники, постачальники товару, надавачі послуг тощо), а також залежно від фактичних обставин, зокрема від наявності інформації, кон'юнктура ринку та її тенденції.
Відповідно до Закону та положень Методики визначення суб'єкта вчинення порушення пов'язане з визначенням його монопольного становища на певному ринку.
Згідно пункту 11 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має повноваження, зокрема, щодо проведення досліджень ринку.
Дослідження ринку включає в себе принаймні:
- визначення товару, щодо якого вивчається ринок, тобто, його товарних меж, а також територіальних, часових меж;
- визначення переліку продавців товару, конкурентів, а також потенційних конкурентів;
- визначення часток суб'єктів господарювання на цьому ринку.
У даному випадку, згідно з оспорюваним рішенням рішенням СМ ТВ АМК України № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року Об'єктом аналізу є АТ “Харківгаз» - суб'єкт господарювання, який надавав послуги з розподілу природного газу; об'єктом аналізу є послуги з розподілу природного газу (надалі - послуги).
У розумінні пункту 17 частини першої статті 1 Закону України “Про ринок природного газу» АТ “Харківгаз» є оператором газорозподільної системи (надалі - Оператор ГРМ). Основним видом діяльності АТ “Харківгаз» відповідно до ЄДР є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (код за КВЕД 35.22).
Послуги в розумінні статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» є товаром. Таким чином, з урахуванням викладеного, послуги є товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище АТ “Харківгаз». Споживачами послуг є фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи.
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3. Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого. Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими, зокрема, є: подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання, тощо; подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників, тощо; наявність спільної групи споживачів товару (товарної групи); відсутність суттєвої різниці в цінах; взаємозамінність товарів (товарної групи) з точки зору їх виробництва, тобто здатності виробників запропонувати нові товари на заміну існуючих.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про природні монополії» природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари);
Згідно з абзацом другим частини першої статті 1 Закону України “Про природні монополії» товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України “Про природні монополії» діяльність суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, а також діяльність суб'єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону.До таких видів діяльності статтею 5 вказаного Закону віднесено розподіл природного газу.
АТ “Харківгаз» як природний монополіст здійснювало діяльність з розподілу природного газу на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) “Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ “Харківгаз» від 19.06.2017 № 809 (зі змінами, внесеними постановами НКРЕКП від 06.03.2018 № 290, від 02.07.2019 № 1322, від 20.01.2021 № 56) (надалі - Постанова).
Відповідно до Постанови НКРЕКП АТ “Харківгаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ “Харківгаз», відповідно до додатка до зазначеної постанови НКРЕКП.
В оскаржуваному рішенні відповідача № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року встановлено, що АТ “Харківгаз» надавало послуги як на території м. Харкова, так і Харківської області, на якій розташовані мережі газопроводів, що перебували у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ “Харківгаз».
Відповідно до пункту 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило, рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару зі сталою структурою.
На підставі постанови НКРЕКП “Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ “Харківгаз» від 28.06.2023 № 1132, що набрала чинності з 01.07.2023, АТ “Харківгаз» припинено надання Послуг у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.
З огляду на викладене, в оскаржуваному рішенні відповідача № 70/48-р/к від 30 квітня 2024 року встановлено, що АТ “Харківгаз» здійснювало діяльність на ринку послуг до 01.07.2023, При цьому протягом 2020 - 2022 років та січня - червня 2023 року АТ “Харківгаз» було єдиним суб'єктом господарювання, яке надавало послуги у визначених територіальних межах; в зазначений період структура ринку послуг не змінювалась.
Отже, часовими межами ринку послуг відповідачем правомірно визначено 2020 - 2022 роки та січень - червень 2023 року.
Відповідачем в оскаржуванму рішенні правомірно визначено товарні межі ринку з розподілу природного газу та віднесено його діяльність з погодження технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання газорозподільної системи саме до діяльності на ринку послуг з розподілу природного газу, й відповідно, досліджувалась вказана діяльність на предмет зловживання позивачем своїм монопольним сановищен на вказаному ринку.
При цьому відповідно до статті 1 Закону України «Про природні монополії» послуги з розподілу природного газу як такі, що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами(послугами), а тому товарними межами ринку, на якому Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України визначалось монопольне становище АТ «Харківгаз» у відповідності до 5унктів 5.1.-5.4. Методики було визначено ринок послуг з розподілу природного газу.
Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.
Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;
Отже, надання послуг з розподілу природного газу законом віднесено до різновидів діяльності на ринку природного газу, наряду з купівлею-продажем природного газу, постачанням природнго газу, наданням послуг з його транспортування, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.
Відповідні види діяльності на ринку природного газу й утворюють окремі ринки товару.
У досліджуваний в оспорюваному рішенні відповідача період ( протягом 2020 - 2022 років та січня - червня 2023) позивач був природним монополістом на ринку послуг розподілу природного газу,здійснюючи ліцензовану діяльність як оператор газорозподільної мережі на території м. Харкова, так і Харківської області, на якій розташовані мережі газопроводів, що перебували у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ “Харківгаз.
Статтею 19 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що суб'єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газорозподільних систем.
Оператор газорозподільної системи зобов'язаний за зверненням суб'єкта ринку природного газу (замовника) забезпечити йому доступ до газорозподільної системи.
Оператору газорозподільної системи забороняється допускати дискримінацію замовників.
Статтею 19-1 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що суб'єкти ринку природного газу є рівними у праві на приєднання до газорозподільної систем.
Оператор газорозподільної системи зобов'язаний за зверненням замовника забезпечити приєднання його об'єкта газорозподільної системи за умови дотримання замовником вимог кодексу газорозподільних систем.
Послуга з приєднання до газорозподільної системи є платною та надається оператором газорозподільної системи відповідно до договору про приєднання, цього Закону, кодексу газорозподільних систем.
Оператор газорозподільної системи на підставі поданої замовником заяви надає послугу з приєднання до газорозподільної системи відповідно до умов договору про приєднання, цього Закону, кодексу газорозподільних систем або кодексу газотранспортної системи.
Замовник має право на свій розсуд обирати виконавця проектних та будівельних робіт з приєднання серед суб'єктів господарювання, які мають право на провадження відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. При цьому витрати замовника, пов'язані з виконанням проектних та будівельних робіт, не включаються до складу плати за приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Статтею 41 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб'єктами ринку природного газу. Оператор газорозподільної системи розміщує кодекс газорозподільних систем на своєму веб-сайті.
Кодекс газорозподільних систем повинен містити такі положення:
1) основні правила технічної експлуатації газорозподільних систем, планування, оперативно-технологічного управління та розвитку газорозподільних систем та механізми нагляду за їх додержанням;
2) умови, у тому числі комерційні та технічні, доступу до газорозподільних систем, включаючи комерційні та технічні умови приєднання нових об'єктів замовника до газорозподільної системи;
3) правила обліку природного газу (у тому числі приладового);
4) правила поведінки на випадок збоїв у роботі газорозподільних систем;
5) порядок обміну інформацією з іншими суб'єктами ринку природного газу;
6) інші питання щодо експлуатації газорозподільних систем.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, затверджено Кодекс газорозподільних систем.
Відповідно до розділу 1 Кодексу газорозподільних систем Цей Кодекс розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».
Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:
1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості;
2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу;
3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу);
4) доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу);
5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.
Пунктом 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем наведені значення термінів, що вживаються в цьому Кодексі, зокрема:
- договір на приєднання до газорозподільної системи/договір на приєднання - письмова угода між оператором газорозподільної системи та замовником послуги з приєднання, яка укладається відповідно до вимог розділу V та за формою, наведеною в цьому Кодексі, визначає їх правовідносини під час виконання приєднання об'єкта замовника до газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) оператора газорозподільної системи;
- договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;
- приєднання до ГРМ - сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуги розподілу природного газу, які здійснюються у зв'язку з підключенням об'єкта будівництва чи існуючого об'єкта замовника до газорозподільної системи;
- технічні умови приєднання - документ, що визначає комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення приєднання об'єкта (земельної ділянки) замовника до газорозподільної системи і містить вихідні дані для проєктування газових мереж зовнішнього та внутрішнього газопостачання, що створюються для потреб об'єкта замовника.
Пунктом 3 глави 2 розділу Кодексу газорозподільних систем до основних функцій Оператора ГРМ віднесено, серед іншого, забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБМ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів, а також забезпечення приєднання об'єктів замовників до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, за їх зверненням та за умови дотримання вимог цього Кодексу.
Пунктом 3 глави 3 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Пунктом 1 глави 1 розділу V Кодексу газорозподільних систем передбачено, що власники об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (земельних ділянок), які фізично не підключені до ГРМ, мають право на приєднання (технічний доступ) цих об'єктів до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, у порядку, визначеному цим розділом.
За зверненням власника об'єкта чи земельної ділянки (замовника) про приєднання його об'єкта до ГРМ Оператор ГРМ зобов'язаний забезпечити приєднання об'єкта (земельної ділянки) до ГРМ, що на законних підставах перебуває в його власності або користуванні (у тому числі в експлуатації), за умови дотримання власником (замовником) вимог цього Кодексу та чинного законодавства.
Пунктом 4 глави 1 розділу V Кодексу газорозподільних систем передбачено, що приєднання об'єктів (земельних ділянок) замовника до ГРМ здійснюється на підставі договору на приєднання, що укладається за формами, наведеними у додатках 15, 16 до цього Кодексу. При цьому невід'ємною частиною договору на приєднання є технічні умови приєднання (додаток 17), які визначають вихідні дані для проєктування газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання, які будуються Оператором ГРМ, та вихідні дані для проєктування та будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання об'єкта замовника від точки приєднання до газових приладів і пристроїв замовника. Будівництво та введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання забезпечується замовником.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 глави 1 розділу V Кодексу газорозподільних систем за необхідності реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об'єкта, у тому числі в результаті зміни форми власності чи власника цього об'єкта, за умови, що це не призведе до необхідності збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання (не потребуватиме збільшення типорозміру комерційного лічильника газу), новий договір на приєднання з новим чи діючим власником об'єкта не укладається. При цьому у випадку перенесення вузла обліку та/або зменшення його типорозміру (номінальної потужності) або зміни місця розташування газових приладів (пристроїв) в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до проєктної документації, а у разі її відсутності розробляється нова проєктна документація, що забезпечується за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію чи технічне переоснащення вже підключеного до ГРМ об'єкта. Внесення змін до проєктної документації в частині комерційного вузла обліку газу здійснюється на підставі оформлених (виданих) Оператором ГРМ технічних умов на реконструкцію комерційного вузла обліку.
За змістом вищенаведених норм чинного законодавства, видача технічних умов приєднання до газорозподільної системи та технічних умов на реконструкцію систем газопостачання є виключним обов'язком оператора газорозподільної мережі(оператора ГРМ), який здійснює діяльність на ринку послуг з розподілу природного газу, який виконується ним в межах заходів з приєднання до газорозподільної системи, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуг з розподілу природного газу, а тому відповідні послуги з видачі технічних умов надаються оператором ГРМ саме на ринку послуг з розподілу природного газу і не можуть існувати поза межами цього ринку.
Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем якщо розроблення проєкту зовнішнього газопостачання забезпечував замовник, зазначений проєкт та його кошторисна частина мають бути. згідно з пунктом 4 глави 2 розділу V погоджені Оператором ГРМ, при цьому один екземпляр проєкту після його погодження передається (залишається) Оператору ГРМ. Погодження проєкту зовнішнього газопостачання здійснюється Оператором ГРМ у строк, що не перевищує 15 календарних днів, якщо інше не передбачено законодавством. У цей самий строк надається (у разі наявності) вичерпний перелік зауважень з посиланням на конкретне положення Закону України «Про ринок природного газу», законодавства у сфері містобудівної діяльності або цього Кодексу, якому не відповідає розроблений проєкт.
Після погодження в установленому законодавством порядку проєкту зовнішнього газопостачання та його кошторисної частини Оператор ГРМ протягом десяти робочих днів направляє замовнику додаткову угоду до договору на приєднання, у якій визначає строк забезпечення послуги Оператора ГРМ з приєднання об'єкта замовника до ГРМ (будівництва газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання) та вартість цієї послуги (плати за приєднання), розраховану відповідно до методології встановлення плати за приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем, затвердженої Регулятором. При цьому строк забезпечення приєднання визначається в договорі на приєднання з урахуванням строку, необхідного для виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, та строків, необхідних для закупівлі відповідних товарів, робіт і послуг, а також погоджень, передбачених проєктом зовнішнього газопостачання. Вартість розробки проєкту зовнішнього газопостачання не включається до плати за приєднання (вартості послуги Оператора ГРМ з приєднання об'єкта замовника), якщо розробку проєкту забезпечував замовник.
Згідно з пунктом 8 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, якщо технічними умовами приєднання точка вимірювання (місце встановлення комерційного вузла обліку) буде визначена в газових мережах внутрішнього газопостачання, проєкт внутрішнього газопостачання має передбачати заходи з організації вузла обліку та кошторисну частину щодо реалізації цих заходів, а сам проєкт внутрішнього газопостачання в частині організації вузла обліку має бути погоджений з Оператором ГРМ. При цьому, якщо улаштування вузла обліку газу забезпечується Оператором ГРМ за рахунок плати за приєднання, то проєкт внутрішнього газопостачання додатково має бути погоджений з Оператором ГРМ у частині кошторису затрат на організацію вузла обліку.
Погодження здійснюється Оператором ГРМ у строк, що не перевищує 15 календарних днів, або в цей самий строк надається (за наявності) вичерпний перелік зауважень, який повинен містити посилання на конкретне положення Закону України «Про ринок природного газу», законодавства у сфері містобудівної діяльності або цього Кодексу, якому не відповідає розроблений проєкт.
Абзацем 9 пункту 2 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем вартість послуг з надання замовнику технічних умов приєднання визначається відповідно до методології встановлення плати за приєднання, затвердженої Регулятором.
Згідно з абзацем 8 пункту 4 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем вартість послуги Оператора ГРМ з погодження проєкту зовнішнього газопостачання визначається відповідно до методології встановлення плати за приєднання, затвердженої Регулятором.
Пунктом 13 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем установлено, якщо протягом одного року з дати видачі технічних умов приєднання замовник відповідно до умов договору на приєднання не надасть Оператору ГРМ на погодження проєкт зовнішнього газопостачання (якщо замовник був визначений розробником проєкту) та/або проєкт внутрішнього газопостачання (якщо проєкт мав передбачати приєднання третіх осіб та/або організацію вузла обліку в точці вимірювання), якщо продовження строку щодо їх надання не погоджено з боку Оператора ГРМ, Оператор ГРМ залишає за собою право не враховувати зарезервовану технічну (пропускну) потужність за об'єктом замовника при дефіциті технічної потужності для інших замовників (споживачів). При цьому Оператор ГРМ не враховує зарезервовану для замовника технічну потужність лише за умови письмового попередження замовника за 30 календарних днів до вчинення таких дій та за умови, що у цей самий строк замовник не надасть відповідний(і) проєкт (проєкти) на погодження або не буде прийняте рішення щодо погодження терміну його (їх) надання.
Згідно з пунктом 8 глави 2 розділу Х Кодексу газорозподільних систем якщо протягом року після погодження Оператором ГРМ проєкту комерційний ВОГ не було введено в експлуатацію, проєкт на комерційний ВОГ підлягає перепогодженню з урахуванням діючих на дату перепогодження вимог нормативних документів.
Таким чином, положеннями Кодексу газорозподільних систем не передбачено обов'язкове повторне погодження проектної документації в рамках послуги з приєднання до газорозподільних ї систем, крім випадку, передбаченого пунктом 8 глави 2 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, який містить вимоги щодо повторного погодження проектної документації лише в рамках організації комерційного вузла обліку(комерційного ВОГ) і стосується лише проекту на комерційний ВОГ.
Інших положень, окрім вищенаведеного пунктом 8 глави 2 розділу Х Кодексу газорозподільних систем щодо обов'язкового, у тому числі повторного погодження проектної документації на реконструкцію систем газопостачання чиним законодавством, не передбачено.
Натомість АТ «Харківгаз» листом від 10.07.2023 були надані відповідачу копії технічних умов на приєднання до газорозподільної системи та на реконструкцію систем газопостачання, які, в тому числі , не стосуються реконструкції комерційних ВОГта містять умови щодо необхідності повторного погодження проектної документації, якщо протягом року після її погодження систему газопостачання не було введено в експлуатацію.
З огляду на наведене, відповідач в оспорюваному рішенні правомірно зазначив, що включення позивачем до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об'єкта не було введено в експлуатацію є таким, що не передбачено законодавством.
При цьому, як зазначено вище, послуги з видачі технічних умов є платними, їх вартість зазначена в інформації АТ «Харківгаз», наданої відповідачу листами від 21.02.2022 № 610-Сл-4672-0222та від 10.07.2023 № 2452.Зазначена в листах вартість затверджена наказами АТ «Харківгаз» від 03.04.2019 № 05.2Но-198-0419, від 12.03.2020 № 05.2Но-115-0320 та від 15.12.2020 № Но-511=1220.
За відсутності конкуренції на ринку послуг з розподілу природного газу, в рамках якої позивач як оператор ГРМ видає технічні умови на приєднання до газорозподільної системи та на реконструкцію систем газопостачання, споживачі не мають альтернативних джерел придбання відповідних послуг.Відповідно, за умов існування конкуренції на даному ринку при включенні до технічних умов на приєднання до газорозподільної системи та на реконструкцію систем газопостання вищенаведених умов щодо повторного погодження проектної документації, які не передбачені законодавством, споживачі мали б змогу відмовитись від послуги та звернутись до іншого суб'єкта господарювання з метою отримання послуг при умовах дотримання нормативних документів у сфері розподілу природнго газу.
Тобто, поведінка АТ «Харківгаз» щодо включення позивачем до технічних умов приєднання до газорозподільної системи та до технічних умов на реконструкцію систем газопостачання незаконних вимог щодо повторного погодження проєктної документації, якщо протягом року після погодження оператором ГРМ проєктної документації систему газопостачання об'єкта не було введено в експлуатацію була б неможливою за умов існування конкуренції, адже в такому випадку споживачі мали б можливість обирати між кількома виконавцями, і у разі ущемлення їх інтересів могли б обрати іншого надавача послуг на ринку розподілу природного газу, у зв'язку з чим відповідач в пунктах 2 оспорюваного рішення правомірно визнав такі дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з розподілу природного газу, що могли призвести до ущемлення інтересів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та пунктом 3 цього рішення за наведене порушення антимонопольного законодавства відповідно до ч. 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" наклав на позивача штраф у розмірі 68000 грн.
Доводи позивача щодо того, що на час розслідування справи та розгляду її у СМ ТВ АМК України він був позбавлений відповідачем можливості вчасного ознайомлення з матеріалами справи, зібрання та подання необхідних для спростування звинувачень доказів, достатнього часу для підготовки заперечень, можливості підтвердити вагомі факти, які вимагають спеціальних знань, висновками експертів, спеціалістів спростовуються тим, що копію подання адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету з попередніми висновками у справі № 1/02-160-21, направленого відповідачем до АТ «Харківгаз» супровідним листом від 15.04.2024 № 70-02/1-155 рекомендованим повідомленням № 06 009 09783787 отримано останнім 18.04.2024, що підтверджується копією відповідного повідомлення, а також тим, що листом від 15.04.2024 № 70-02/1-1558 було запрошено керівника або уповноважену особу (за довіреністю) для прийняття участі у засіданні адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету.
Позивачем у порядку п. 26 Правил розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділенями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, не подавалось відповідачу клопотання про відкладення розгляду справи. Натомість листом від 30.03.2024, тобто через 12 днів після отримання копії подання з попередніми висновками у справі № 1/02-160-21 № 618 АТ «Харківгаз» надіслало заперечення на відповідне подання.
Отже, господарський суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування пунктів 2,3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 №70/48-р/к у справі №1/02-160-21, у зв'язку з чим рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 у справі №922/2372/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування пунктів 2,3 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.04.2024 №70/48-р/к у справі №1/02-160-21 .
Прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ 03359500) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6-й під., 1-й пов., кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473) 3633 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.02.2025.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза