ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 лютого 2025 року Справа № 902/646/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Новосельська О.В.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Хмільницької міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2024 у справі №902/646/24 (вх.№160/25 від 13.01.2025) (суддя Тварковський А.А., м.Вінниця, повний текст складено 16.12.2024)
за позовом: Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
до: Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар'єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310)
про стягнення 397 602,49 грн за фактичне землекористування
Хмільницька міська рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар'єр" про стягнення 397 602,49 грн за фактичне землекористування.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.12.2024 у справі №902/646/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Хмільницька міська рада звернулась до суду з апеляційною скаргою (вх.№160/25 від 13.01.2025) в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області по справі № 902/646/24 від 05 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Хмільницької міської ради.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на те, що право на землю під багатоквартирним будинком можуть отримати громадяни через об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Хмільницька міська рада визначила ВАТ «Гніванський кар'єр», як власника нерухомості (співвласника) відповідача у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами спору щодо використання, а саме спільного використання земельної ділянки за кадастровим номером 0510900000:00:003:1650 усіма власниками нерухомості, що розташована у м. Хмільнику по вул. Столярчука, 56, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03) та права на цю земельну ділянку, на якій розташовано багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, і прибудинкова територія.
На підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 06.06.2011 року за №14311007190 відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар'єр" замовник будівництва об'єкту 124-квартирного житлового будинку з вбудованим магазином по вул.Столярчука. 56 м.Хмільник. ВАТ «Гніванський кар'єр» набуло на праві власності нерухоме майно у вигляді квартир, підвалів, вбудованого приміщення. Скаржник вважає, що з цього моменту ВАТ стало безпосереднім власником житлових та нежитлових приміщень в будинку за адресою м. Хмільник, вул. Столярчука, буд. 56. Будівля розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 0510900000:00:003:1650.
Скаржник зазначає, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, належить до спільної власності співвласників будинку. Без створення ОСББ відповідальність за договір оренди землі несе саме замовник будівництва багатоквартирного будинку. Згідно ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» Замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об'єднання, протягом 30 календарних днів з дня направлення об'єднанням відповідного звернення забезпечує передачу такому об'єднанню одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок Отже, висновком з вищезазначеного є те, що до створення ОСББ замовник фактично залишається управителем оскільки всі установчі документи знаходяться саме у замовника будівництва.
Також, позивач вважає, що твердження суду першої інстанції, щодо того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. спростовується тим, що нормативна грошова оцінка виготовлена та введена в дію в 2015 році, відповідно до Закону України «Про оцінку земель». Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Позивач зазначає, що нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки визначає такий елемент плати за землю, як база оподаткування плати за землю (стаття 271 Податкового кодексу України). Відповідно до інформації Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6%, враховуючи п.289.2 ст. ПКУ, у разі перевищення індексу споживчих цін 115%, такий індекс застосовується із значенням 115. Отже, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,15; значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1; за 2019- 2020 роки для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,0. Тому, маючи НГО станом на 30.08.2023 у розмірі 4167154.16 гривень, можливо визначити НГО цієї ж земельної ділянки у 2019-2022 р.р., відрахувавши коефіцієнт індексації, а саме: 2022 рік-4167154.16/1,15= 3623612.31 грн, 2021 рік- 3623612.31/1.1 = 3294193.01 грн, 2019-2020 роки - 3294193.01/1.0 = 3294193.01 грн.
Ухвалою суду від 23.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмільницької міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2024 у справі №902/646/24 (вх.№160/25 від 13.01.2025). Розгляд справи призначено на 19.02.2025.
Ухвалою суду від 04.02.2025 заяву представника Хмільницької міської ради Юрчишина Миколи Васильовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/646/24 задоволено. Доручено Хмільницькому міськрайонному суду Вінницької області проведення судового засідання у справі №902/646/24, яке відбудеться 19.02.2025 о 10:00 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області за участю уповноваженого представника позивача.
Відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар'єр" (відповідач) правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзив до суду апеляційної інстанції не надав, однак, згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
19 лютого 2025 року Хмільницькою міською радою подано через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю уповноваженого представника Хмільницької міської ради 19.02.2025 10:00 в судовому засіданні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у справі №149/203/24. В підтвердження вказаного додано відповідну роздруківку про слухання Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області справи №149/203/24.
Судова колегія розглянувши клопотання Хмільницької міської ради про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.
Згідно з частинами 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції констатує, що позивач ще 24.01.2025 повідомлений про дату, час і місце розгляду справи №902/646/24. Згідно довідки Північно-західного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, ухвала про відкриття апеляційного провадження від 23.01.2025 доставлена до електронного кабінету Хмільницької міської ради 24.01.2025 о 15:34, відповідно Хмільницька міська рада мала достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.
Виходячи з поданого 19.02.2025 позивачем до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового розгляду, вбачається, що причиною неявки представника позивача є надання ним переваги участі у розгляді іншої справи №149/203/24.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника позивача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.
Зважаючи на те, що правова позиція позивача викладена в апеляційній скарзі, яка містяться в матеріалах справи, а явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Хмільницької міської ради про відкладення розгляду справи та можливість розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.
В судове засідання 19.02.2025 Відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар'єр" своїх представників не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомило.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Хмільницької міської ради та Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар'єр".
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку - апеляційну скаргу Хмільницької міської ради (вх.№160/25 від 13.01.2025) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2024 у справі №902/646/24 без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за Відкритим акціонерним товариством "Гніванський кар'єр" 15.07.2010 зареєстровано право приватної власності на житловий 124 квартирний будинок з добудовами загальною площею 8943,6 кв.м. за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, буд. 56. Підстава набуття права власності - рішення Господарського суду Вінницької області у справі №2/87-10 від 09.06.2010. За вказаною адресою 02.04.2012 зареєстровано право власності Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар'єр" на приміщення підвалу та вбудовано - прибудованого магазину (а.с.15-16 т.1).
06 червня 2011 року затверджено Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №14311007190, згідно якої Відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар'єр" є замовником будівництва об'єкту "124-квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином по вул. Столярчука, 56 м.Хмільник (а.с. 202-206 т.1).
18 січня 2012 року рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради №12 вирішено ВАТ «Гніванський кар'єр» оформити право приватної власності на житло, складається з 120 квартир, 3 вбудовано-прибудованих магазинів, 1 вбудовано-прибудованого приміщення офісу та приміщення підвалу, розташованих в м.Хмільнику, Вінницької області по вул.Столярчука, 56 (а.с.195-201 т.1).
01 серпня 2023 року Виконавчий комітет Хмільницької міської ради звернувся до ВАТ «Гніванський кар'єр» з листом №1567/018 в якому довів до відома останнього, що ним використовується без встановлюючих документів земельна ділянка під його нерухомим майном, площею 0,4689 га, що розташована в м. Хмільнику по вул. Столярчука 56, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 за користування якою не вноситься плата. Засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам планується 30.08.2023 (а.с.23 т.1).
07 серпня 2023 року Виконавчий комітет Хмільницької міської ради звернувся до відділу №7 Управління з надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з проханням надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, що розташована в м. Хмільнику по вул. Столярчука, 56, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03) та для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) (а.с.41).
Згідно із витягом №3407/22-23 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 площею 0,4689 га, який сформовано Відділом № 7 Управління з надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області сформованого 30.08.2023, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 4167154,16 грн (а.с.40 т.1).
30 серпня 2023 року на засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам оформленого протоколом №79 постановлено скласти акт про визначення розміру збитків за фактичне землекористування ВАТ «Гніванський кар'єр» за несплату при фактичному використанні земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів, яка знаходиться в м.Хмільнику по вул. Столярчука, 56 площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03) за період з 01.12.2019 по 30.08.2023 року в загальній сумі 397 602,49 грн (а.с.29). Комісією по визначенню розміру збитків 30.08.2023 складено акт про визначення розміру збитків, завданих територіальній громаді, відповідно до фактичного використання вказаною земельною ділянкою в розмірі 397 602,49 грн (а.с.28 т.1).
Рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 28.09.2023 року №554 затверджено акт про визначення розміру збитків за фактичне землекористування земельною ділянкою, складений 30.08.2023 комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам про нарахування ВАТ «Гніванський кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292385, юридична адреса: 23310, вул. Соборна, 85 м. Гнівань, Тиврівський район Вінницька область), яка знаходиться в місті Хмільнику по вул. Столярчука, 56, площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за період з 01.12.2019 по 30.08.2023 роки. Протягом одного місяця з дня офіційного оприлюднення цього рішення сплатити нараховану суму збитків в загальній сумі недоотриманих коштів 397 602,49 грн (триста дев'яносто сім тисяч шістсот дві гривні 49 копійок) на розрахунковий рахунок міської ради (а.с.26-27 т.1).
02 жовтня 2023 року Виконавчий комітет Хмільницької міської ради листом за №2032/01-18 повідомив ВАТ "Гніванський кар'єр" про нарахування йому збитків в розмірі 397 602,49 грн за період з 01.12.2019 по 30.08.2023 (а.с.25 т.1).
За відсутності реагування відповідача на такий лист, Хмільницькою міською радою направлено ВАТ "Гніванський кар'єр" відповідне повідомлення повторно (лист від 30.11.2023 №2495/01-19) (а.с.22 т.1).
11 грудня 2023 року ВАТ «Гніванський кар'єр» листом №225 повідомлено Виконавчий комітет Хмільницької міської ради про те, що за адресою: вул. Столярчука, 56, в м.Хмільнику розташований багатоквартирний будинок, в якому більшість квартир належать іншим особам; квартири, що належать ВАТ «Гніванський кар'єр» на праві власності в будинку №56 по вул. Столярчука в м. Хмільнику, становлять 1/3 частку від загальної їх кількості. Вищезазначене спростовує висновок виконавчого комітету Хмільницької міської ради про безумовне користування земельною ділянкою по вул.Столярчука, 56, в м. Хмільнику виключно ВАТ «Гніванський кар'єр». ВАТ «Гніванський кар'єр» застосовує заходи по доведенню інформації, а саме про рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 28.09.2023 року №554 до інших власників квартир будинку №56 по вул. Столярчука в м.Хмільник. Крім того товариство зазначило, що ВАТ «Гніванський кар'єр» не має можливості одноразовим платежем здійснити виплату грошовий коштів в розмірі 397 602,49 грн. в силу скрутного фінансового становища, на який вплинуло широкомасштабне вторгнення рф на територію України. Тому відповідач звернувся з пропозицією про розгляд питання щодо визначення розміру збитків, відповідно до частки права власності ВАТ «Гніванський кар'єр» та її розстрочки (а.с.21 т.1).
27 грудня 2023 року Виконавчий комітет Хмільницької міської ради листом №5719/01-19 повідомила ВАТ «Гніванський кар'єр», що розглянуто лист останнього щодо розстрочки та перегляду боргу у сумі 397 602,49 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,4689 га без належного оформлення правовстановлюючих документів, яка знаходиться за адресою: м. Хмільник, вул. Столярчука, 56, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, де розміщене власне нерухоме майно ВАТ «Гніванський кар'єр». Позивач значив, що в листі не зазначено період розстрочки зазначеної вище суми боргу та не зазначено період додаткового строку розстрочки для сплати суми боргу. З метою належного розгляду листа щодо розстрочки та перегляду суми боргу виконавчий комітет Хмільницької міської ради рекомендовано надати у найкоротший термін власні пропозиції із чіткими датами та сумами розстрочки боргу (а.с.18).
08 березня 2024 року ВАТ «Гніванський кар'єр» звернувся до Виконавчого комітету Хмільницька міська рада Вінницької області з листом №57, в якому повідомлено, що листом від 28.11.2023 за №2475/0119 надано договір оренди землі по вул.Столярчука, 56, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, основним і єдиним орендарем за вказаним правочином визначено ВАТ «Гніванський кар'єр» проте товариство не є єдиним власником нерухомого майна в будинку №56 по вул.Столярчука в м.Хмільник. Підтвердженням цьому надано копії договорів відчуження та відповідно свідоцтва про право власності та квартири, що перебувають у власності. У вказаному листі товариство зазначило, що вказані документи встановлюють факт того, що товариство не є одноособовим власником (а.с.69, 75-155 т.1).
08 квітня 2024 року ВАТ «Гніванський кар'єр» звернувся до Виконавчого комітету Хмільницька міська рада Вінницької області з листом №58, в якому просив здійснити перегляд суми боргу в розмірі 397 602,49 грн відповідно до частки власності в нерухомості майна по вул. Столярчука, 56 в м.Хмільнику, оскільки товариство не є одноосібним власником майна, зокрема у власності товариства перебувають квартири з №1-38, всі інші квартири належать іншим особам. Вбудовані офісні приміщення належать іншим юридичним особам, зокрема: 27/100 належить Фермерському господарству «Ірина-О.Т.», 38/100 часток належить Селянсько-фермерському господарству «ЯВІР» (а.с.67 т.1).
Колегія судів відзначає, що предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги позивача про стягнення з ВАТ "Гніванський кар'єр" 397602,49 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м.Хмільник, вул. Столярчука, 56 на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
За приписом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за Відкритим акціонерним товариством "Гніванський кар'єр" 15.07.2010 зареєстровано право приватної власності на житловий 124 квартирний будинок з добудовами загальною площею 8943,6 кв.м. за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, буд. 56. Підстава набуття права власності - рішення Господарського суду Вінницької області у справі №2/87-10 від 09.06.2010. За вказаною адресою 02.04.2012 зареєстровано право власності Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар'єр" на приміщення підвалу та вбудовано - прибудованого магазину (а.с.15-16 т.1).
06 червня 2011 року затверджено Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №14311007190, згідно якої Відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар'єр" є замовником будівництва об'єкту "124-квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином по вул. Столярчука, 56 м.Хмільник (а.с. 202-206 т.1).
18 січня 2012 року рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради №12 вирішено ВАТ «Гніванський кар'єр» оформити право приватної власності на житло, складається з 120 квартир, 3 вбудовано-прибудованих магазинів, 1 вбудовано-прибудованого приміщення офісу та приміщення підвалу, розташованих в м.Хмільнику, Вінницької області по вул.Столярчука, 56 (а.с.195-201 т.1).
Рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 28.09.2023 року №554 затверджено акт про визначення розміру збитків за фактичне землекористування земельної ділянки, яка знаходиться в місті Хмільнику по вул. Столярчука, 56, площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03). ВАТ «Гніванський кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292385), загальною площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03) за період з 01.12.2019 по 30.08.2023 роки без належних оформлених правовстановлюючих документів (а.с.26-27 т.1).
Однак, відповідно до наявних у матеріалах справи копій договорів купівлі-продажу у період 2012 - 2019 роки ВАТ "Гніванський кар'єр" відчужено ряд квартир та нежитлових приміщень за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, буд. 56 (а.с. 75-155 т.1).
Поряд з цим, 08 квітня 2024 року ВАТ «Гніванський кар'єр» звернувся до Виконавчого комітету Хмільницька міська рада Вінницької області з листом №58 в якому просив здійснити перегляд суми боргу в розмірі 397602,49 грн відповідно до частки власності в нерухомості майна по вул. Столярчука, 56 в м.Хмільнику оскільки товариство не є одноосібним власником майна, зокрема у власності товариства перебувають квартири з №1-38, всі інші квартири належать іншим особам; вбудовані офісні приміщення належать іншим юридичним особам, зокрема: 27/100 належить Фермерському господарству «Ірина-О.Т.», 38/100 часток належить Селянсько-фермерському господарству «ЯВІР» (а.с.67 т.1).
З урахуванням обставин справи та доказів в їх обґрунтування, судова колегія дійшла висновку, що ВАТ «Гніванський кар'єр» в межах спірного періоду визначеного Хмільницькою міською радою з 01.12.2019 по 30.08.2023 роки не було одноосібним власником багатоквартирного будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Столярчука, 56 в м.Хмільнику, Вінницької області.
Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Колегія суддів відзначає, що спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління є Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Нормою частини 1 статті 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками (тобто управляючим компаніям або ОСББ).
Згідно з частинами 2, 3 зазначеної статті земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові у справі №263/68/17 від 18 березня 2019 року зазначив, що нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, або її частини.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №463/4419/17.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на квартиру у багатоквартирному будинку, право користування на земельну ділянку не переходить.
Земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (постанова Верховного Суду у справі №263/68/17 від 18 березня 2019 року).
Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №368/513/16-ц, у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №755/12517/16-ц.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).
Згідно статті 202 Земельного кодексу України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон №417).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону №417 співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Поряд з цим, враховуючи приписи ч.2 ст.382 ЦК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, відповідно до частини 2 статті 42 Земельного кодексу України повинні передаватися безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, чинне законодавство не передбачає можливість надання в оренду окремому співвласнику багатоквартирного будинку земельної ділянки на якій розташований багатоквартирний будинок, у тому числі для обслуговування цим окремим співвласником належного йому вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення у цьому багатоквартирному будинку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у ВАТ «Гніванський кар'єр» як співвласника багатоквартирного будинку відсутні правові підстави для одноосібного оформлення права на вказану земельну ділянку. В даному випадку ВАТ «Гніванський кар'єр» не є суб'єктом права, якому за законом може передаватися у власність або у користування земельна ділянка, на якій розміщено багатоквартирний будинок.
Таким чином, ВАТ «Гніванський кар'єр» не є фактичним користувачем земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок Хмільницької міської ради власника земельної ділянки, яка знаходиться в місті Хмільнику по вул. Столярчука, 56, загальною площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03) зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою за період з 01.12.2019 по 30.08.2023 роки.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що відсутність ОСББ у багатоквартирному будинку за адресою: вул. Столярчука, 56 в місті Хмільнику на дату подачі позову та приписи Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не передбачають правових підстав визначати ВАТ «Гніванський кар'єр», як колишнього замовника будівництва вказаного будинку та співвласника приміщень, відповідачем у спірних правовідносинах.
Твердження скаржника, з посиланням на приписи ст.6 Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», що замовник будівництва фактично залишається управителем будинку, оскільки всі установчі документи знаходяться саме у замовника будівництва, колегія суддів вважає безпідставним, так як приписи вказаної статті лише передбачають обов'язок замовника будівництва протягом 30 календарних днів з дня направлення об'єднанням відповідного звернення забезпечити передачу такому об'єднанню одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов'язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов'язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов'язань тощо.
Крім того, колегія суддів відзначає, що управителем багатоквартирного будинку, є особа яка здійснює утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку. Проте доказів про ухвалення рішення співвласників багатоквартирного будинку про визначення ВАТ «Гніванський кар'єр» управителям багатоквартирного будинку за адресою: вул. Столярчука, 56 в місті Хмільнику або заключення з вказаним товариством відповідного договору матеріали справи не містять.
Таким чином, посилаючись на наявне у відповідача право власності на багатоквартирний будинок за адресою: вул. Столярчука, 56 м.Хмільник, позивач не надав жодних доказів, які б свідчили, про те, що відповідач у період від 01.12.2019 по 30.08.2023 років одноособово користується земельною ділянкою комунальної власності, площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, і за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування Відкритому акціонерному товариству "Гніванський кар'єр" 397 602,49 грн за фактичне землекористування земельною ділянкою кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 за період з 01.12.2019 по 30.08.2023 роки є безпідставним, оскільки відповідач є лише співвласником багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002856902024 від 19.11.2024, за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, буд. 56, земельну ділянку кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 площею 0,4689 га, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, зареєстровано - 18.02.2022 (а.с.171-176 т.1).
Суд апеляційної інстанції, досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, врахував, що відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону).
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5- 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель до 06.05.2023 визначалась Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку №489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп): Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу II Порядку №489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку, як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Водночас у пункті 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку №1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В свою чергу, на підтвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, що розташована у м.Хмільнику по вул. Столярчука, 56 в матеріалах справи наявні наступні письмові документи:
- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 площею 0,4689 га, що становить 4167154,16 грн, який сформовано 30.08.2023 (а.с.40 т.1).;
- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Хмільник, вул. Столярчука, 56, Вінницька область, що становить 1335,54 грн за 1 кв.м. земельної ділянки, який сформовано 08.11.2019; при цьому у витягу зазначено, що НГО є неточна, оскільки земельна ділянка відсутня в НКС (а.с. 177 т.1).
Проте, колегія суддів вважає витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Хмільник, вул. Столярчука, 56, Вінницька область, що становить 1335,54 грн за 1 кв.м. земельної ділянки, який сформовано 08.11.2019 неналежним доказом нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за 2019 рік, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який сформовано 30.08.2023, не відображає у який саме період нормативна грошова оцінка в розмірі 4167154,16 грн була актуальною, оскільки нарахування відповідачу за фактичне землекористування здійснено за період з 01.12.2019 по 30.08.2023.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявний в матеріалах справи, акт про визначення розміру збитків від 30.08.2023, затверджений рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 28.09.2023 року №554 не є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Хмільник, вул. Столярчука, 56, відповідно до приписів статті 20 Закону України "Про оцінку земель".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц виснувала, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункт 71).
Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов'язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.
Таким чином, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який сформовано 30.08.2023, не відображає у який саме період нормативна грошова оцінка в розмірі 4167154,16 грн була актуальною та інших доказів нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки позивачем не надано, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в місті Хмільнику по вул. Столярчука, 56, загальною площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03) за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, які є основою для визначення розміру орендної плати для земель комунальної власності для визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за період з 01.12.2019 по 30.08.2023.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 79-1 ЗК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка знаходиться в місті Хмільнику по вул. Столярчука, 56, загальною площею 0,4689 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:1650, що належним чином підтверджують нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019, 2020, 2021, 2022, чим спростовуються доводи позивача про обгрунтованість і підставність нарахування розміру збитків по вказаній земельній ділянці (безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати) (а.с.34 на звороті - 35 т.1).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності у матеріалах справи витягів з технічної документації грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 за спірний період, заявлений до стягнення з відповідача розмір безпідставно збережених коштів не може вважатися обґрунтованим.
Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність нарахування збитків за фактичне землекористування земельною ділянкою за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, буд.56 кадастровий номер 0510900000:00:003:1650 площею 0,4689 га у період з 01.12.2019 до 18.02.2022, оскільки державну реєстрацію вказаної земельної ділянки здійснено лише 18.02.2022, тобто саме з цієї дати відповідна земельна ділянка стала об'єктом цивільних прав.
Проте, судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що з набранням чинності з 01.01.2002 Земельним кодексом України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частина друга статті 83 вказаного кодексу).
Тобто, всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що з 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.
Законом України від 05.02.2004 "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (втратив чинність 01.01.2013 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VI від 06.09.2012 - далі Закон №5245-VI) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.
У статті 5 вищевказаного закону від 05.02.2004 було визначено, що суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (стаття 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності").
Починаючи з 01.01.2013 правовідносини у цій сфері регулює Закон №5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Вказані правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.
З огляду на викладене, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов'язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об'єкт нерухомості.
Водночас, колегія суддів відзначає, що вищевказаний висновок суду першої інстанції не призвів до ухвалення незаконного по суті рішення про відмову Хмільницькій міській раді у задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства "Гніванський кар'єр" про стягнення 397 602,49 грн за фактичне землекористування з підстав і мотивів зазначених судом апеляційної інстанції.
Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2024 у справі №902/646/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Хмільницької міської ради (вх.№160/25 від 13.01.2025) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2024 у справі №902/646/24 без змін.
2. Справу №902/646/24 повернути Господарському суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "26" лютого 2025 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.