Рівненський апеляційний суд
21 лютого 2025 року м. Рівне
Справа № 568/1691/24
Провадження № 33/4815/119/25
Суддя Рівненського апеляційного суду Збитковська Т.І.
з участю:
захисника - адвоката Кандаурової А.П.
представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - Півторак І.В.
секретарів судового засідання - Супрунюк К.Р, Міщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами захисника матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2024 року, -
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 850 грн.
З постанови суду слідує, що 29 вересня 2024 року о 15 год. 56 хв. на автодорозі Київ - Чоп М-06 414 км. 500 м. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Citroen «Berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, внаслідок чого здійснила зіткнення з металевим огородженням (відбійник), чим порушила вимоги п. 2.3 б, п. 12.1 ПДР України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною, винесеною без належного дослідження фактичних обставин справи. Зазначає, що суд формально та вибірково перелічив окремі процесуальні документи, без розкриття їх доказового змісту, не дав їм порівняльного аналізу з іншими доказами та обставинами, зокрема, щодо її пояснень про наявність вибоїни, неналежного оформлення схеми місця ДТП, актів обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29 вересня 2024 року та 01 жовтня 2024 року, у яких зазначені недоліки в утриманні та експлуатації ділянки, відсутність відповідних попереджувальних знаків.
На її думку, причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди стало не порушення нею Правил дорожнього руху України, а незадовільний стан дорожнього покриття, а, відтак, просить постанову Радивиілвського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлена про день і час розгляду апеляційної скарги. До початку апеляційного розгляду на адресу апеляційного суду надіслала письмове клопотання, згідно якого просить розглянути справу за її відсутності, однак, за участі її представника.
Заслухавши доводи захисника - адвоката Кандаурової А.П. на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - Півторак І.В, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані.
Згідно ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.3 б, п. 12.1 ПДР України.
Згідно п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №139420 від 29 вересня 2024 року (а.с. 4), схемою місця ДТП від 29 вересня 2024 року, яку ОСОБА_1 підписала без будь-яких зауважень (а.с. 2), первинними поясненнями ОСОБА_1 від 29 вересня 2024 року, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на автодорозі Київ - Чоп М-06 414 км. 544 м. від 29 вересня 2024 року о 17 год. 30 хв. (а.с. 8), відеозаписом працівників поліції.
Як вбачається зі схеми місця ДТП від 29 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Citroen «Berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зіткнення з металевим огородженням (відбійником) на ділянці автодороги Київ - Чоп М-06 414 км. 500 м.
У первинних письмових поясненнях від 29 вересня 2024 року (відразу після ДТП) ОСОБА_1 зазначила, що причиною зіткнення її автомобіля з металевим огородженням (відбійником) на протилежній стороні проїздної частини був сильний дощ та слизька дорога. Стверджує, що вона рухалася зі швидкістю 40 км. за годину і зробила все від неї залежне, щоб уникнути зіткнення, однак, погодні умови були несприятливими.
При цьому, ОСОБА_1 жодним чином не стверджувала про наїзд на вибоїну чи іншу перешкоду для руху її транспортного засобу.
Апеляційний суд бере до уваги первинні пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони повністю узгоджуються зі схемою місця ДТП від 29 вересня 2024 року та долученим до матеріалів справи відеозаписом працівників поліції, згідно якого на запитання працівника поліції, що стало основною причиною ДТП, ОСОБА_1 відповіла, що причиною була мокра дорога, що повністю узгоджується з її первинними письмовими поясненнями.
З відеозапису також вбачається, що після події ДТП ОСОБА_1 , поспілкувавшись по телефону, змінила свої пояснення щодо причин ДТП, вказавши, що причиною зіткнення її транспортним засобом з металевим огородженням була яма на дорозі.
У своїх додаткових поясненнях від 29 вересня 2024 року ОСОБА_1 вже вказала, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення вона ще раз оглянула місце зіткнення і прийшла до висновку, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є яма на автодорозі, у яку в'їхав її автомобіль. Після цього транспортний засіб підкинуло і через слизьку дорогу відбулося зіткнення з металевим огородженням (відбійником).
Апеляційний суд критично оцінює додаткові пояснення ОСОБА_1 , адже вони повністю суперечать її первинним поясненням, де вона вказала причиною зіткнення з відбійником саме складні погодні умови, схемі місця ДТП від від 29 вересня 2024 року, яку підписала без будь-яких зауважень, на якій не зазначено про наявність ямковості на дорожньому покритті. Додаткові пояснення ОСОБА_1 суперечать і наявному у матеріалах справи відеозапису, де ОСОБА_1 чітко вказує, що причиною ДТП була мокра дорога і її «закрутило».
В акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на автодорозі Київ - Чоп М-06 414 км. 544 м. від 29 вересня 2024 року о 17 год. 30 хв., не зазначено будь-якої інформації про наявність ямковості на дорожньому покритті, і зазначений акт повністю узгоджується зі схемою місця ДТП від 29 вересня 2024 року.
Щодо наявного у матеріалах справи акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на автодорозі Київ - Чоп М-06 414 км. від 01 жовтня 2024 року о 15 год. 50 хв., де зафіксовано наявність вибоїни довжиною 275 см., шириною 157 см., глибиною 10 см., то апеляційний суд відхиляє даний документ у якості доказу сторони апелянта щодо причини ДТП, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №139420 від 29 вересня 2024 року вбачається, що зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 відбулося на ділянці автодороги Київ - Чоп М-06 414 км. 500 м., тоді, як акт складено про наявність дефектів дорожнього покриття на ділянці автодороги Київ - Чоп М-06 414 км., тобто, за 500 метрів до місця зіткнення автомобіля апелянта з металевим огородженням. Отже, даний акт жодним чином не спростовує вину ОСОБА_1 у зіткненні з металевим огородженням (відбійником) саме на ділянці дороги, де сталося зіткнення.
У судовому засіданні представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - ОСОБА_2 наголосила, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в порушення вимог ПДР, пошкодила 16 метрів металевого дорожнього огородження, що не узгоджується з твердженнями ОСОБА_1 про те, що рух на даній ділянці дороги здійснювався нею зі швидкістю 40 кілометрів за годину.
Неправомірні, на думку ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання схеми місця ДТП у встановленому законом порядку нею не оскаржувалися.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Citroen «Berlingo» д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу, не стежила за дорожньою обстановкою, порушивши вимоги п. 2.3 б, п. 12.1 ПДР України, що призвело до зіткнення з металевим дорожнім огородженням (відбійником).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і призначив їй мінімальне стягнення, передбачене законом.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду: Т.І.Збитковська