Справа № 761/6676/25
Провадження № 1-кс/761/5057/2025
18 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кропивницького, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 17.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100100003346,
установив:
17.02.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 16224) клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 17.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100100003346.
Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 зазначила про таке.
Слідчими слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100003346 від 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
11.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
На думку слідчого, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, здобутих у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 17.02.2025 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, оскільки вважає повідомлену підозру необґрунтованою. Крім того, зазначені у клопотанні слідчого ризики, на її думку відсутні та не доведені прокурором у судовому засіданні. Вважає, що можливо застосувати запобіжний заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення клопотання слідчого без задоволення, виходячи з такого.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100003346 від 17.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва.
11.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слід зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Водночас матеріали клопотання не містять доказів про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки будь-якими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, зазначений ризик не підтверджуються, а його існування не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання слідчого, тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею також враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан, міцність його соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують її особу та спосіб життя.
З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, його віку та стану здоров'я, майнового стану, міцності його соціальних та сімейних зв'язків, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення. Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, із покладенням на останнього таких обов'язків, а саме: прибувати на кожну вимогу до суду, слідчого, прокурора; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання для слідчого у кримінальному провадженні документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
-прибувати на кожну вимогу до суду, слідчого, прокурора;
-не відлучатися із міста Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання для слідчого у кримінальному провадженні документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначити термін дії покладених на підозрюваного обов'язків в межах строку досудового розслідування, до 11 квітня 2025 року.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покладається на слідчого, а з моменту надходження справи до суду - на прокурора.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_8