Справа №760/32530/24 1-кс/760/1022/25
17 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 42024102090000024 від 30 січня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 статті 255, частинами 1, 2 статті 364 Кримінального кодексу України,-
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно яке вилучено у ході проведення обшуку 11 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до матеріалів клопотання, у провадженні СВ Солом'янського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102090000024 від 30.01.24 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 255 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 11 грудня 2024, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 5 грудня 2024 (Справа №760/31626/24; 1-кс/760/14965/24), проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , у квартирі АДРЕСА_2 .
Під час проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено речі, що мають значення для кримінального провадження, питання про накладення арешту на яке ініціюється прокурором в клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 11 грудня 2024 року, виявлене та вилучене майно у ході обшуку 11 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у клопотанні зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке було виявлено та вилучено у ході проведення обшуку 11 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів відповідно до вимог пункту 1 частини 2, частини 3 статті 170 КПК України, а також з метою недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження речових доказів.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд арешту за його відсутності.
Володілець майна та його представник в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду клопотання.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
У провадженні СВ Солом'янського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадженні № 42024102090000024, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 255 КК України.
З протоколу обшуку від 11 грудня 2024 року, який відбувався за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що у ході проведення обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки IPHONE 14PRO кольору DEEP PEARPL (фіолетового кольору) у прозорому чохлі з сім-картою НОМЕР_1 , з IMEI1: НОМЕР_2 .
Постановою старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 11 грудня 2024 року, виявлене та вилучене майно у ході обшуку 11 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно прокурор звернувся до слідчого судді 12 грудня 2024 року, тобто у межах строку, визначеного частиною 5 статті 171 КПК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то ініціатор клопотання повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У відповідності до частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що на даний час матеріали клопотання свідчать про те, що майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме є доказом кримінального правопорушення і відноситься до категорії речових доказів.
Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ту обставину, що виявлене та вилучене згідно протоколу обшуку від 11 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , було визнано речовими доказами; наслідки накладення арешту на майно, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 11 грудня 2024 року.
На даний час, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене під час проведення обшуку 11 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, а саме:
- мобільний телефон марки IPHONE 14PRO кольору DEEP PEARPL (фіолетового кольору) у прозорому чохлі з сім-картою НОМЕР_1 , з IMEI1: НОМЕР_2 .
Роз'яснити, що на підставі частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Організацію виконання ухвали та контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1