СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3115/25
ун. № 759/3705/25
26 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, -
У лютому 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
24 лютого 2025 року представник позивача - Білоконь І.В. за допомогою системи «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків, яка зареєстрована у Святошинському районному суді м. Києва 25 лютого 2025 року за вхідним №13012.
Дослідивши подану заяву, позовну заяву з доданими до неї документами, суд дійшов наступного висновку.
На виконання положень ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суд здійснив запит до Реєстру територіальної громади м. Києва та Єдиного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до інформації про задеклароване / зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у період із 11.06.2004 року по 15.07.2024 року (відповідь №126608480 від 24.02.2025 року).
Відповідно до відповіді №1149568 від 26.02.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що за параметрами «ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » особу не знайдено.
Окрім зазначеного, судом здійснено запит до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в матеріалах справи вказана інформація відсутня.
Так, судом отримано відповідь №1149611 від 26.02.2025 року щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у відповідності до котрої - особу ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито / серія (за наявності) та номер паспорту знято з обліку, у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
У відповідності до інформації із Реєстру територіальної громади м. Києва, ОСОБА_1 вибув з проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 15.07.2024 року. Крім того, в Реєстрі територіальної громади м. Києва наявна інформація про дату смерті ОСОБА_1 .
Таким чином, суд встановив, що наявна інформація про смерть ОСОБА_1 .
Так, у Реєстрі територіальної громади м. Києва наявна інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ про підтвердження смерті: НОМЕР_1, Київський відділ державної реєстрації смерті ЦМУМЮ (м. Київ).
Зважаючи на викладене, суд вважає необхідним розглянути питання щодо відкриття провадження у справі.
Пункт 1 частини 1 статті 251 ЦПК України встановлює обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Пунктом 1 частини 1 статті 253 ЦПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Судом встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_1 помер, що підтверджується відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Реєстру територіальної громади м. Києва.
Спір у цивільній справі, що розглядається, виник щодо стягнення із ОСОБА_1 відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Відповідно до положень ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
За змістом норми ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У ч. ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). До такого правового висновку дійшов Верховний суд у складі судової палати Касаційного господарського суду в постанові від 13.04.2021 року у справі № 910/11702/18.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво за померлою особою може мати місце у випадку спадкування іншою особою майнових прав померлого у відносинах, щодо яких виник спір.
Верховний Суду у постанові від 23 січня 2018 року у цивільній справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630св17) висловив правову позицію щодо застосування судом норм процесуального права у випадку смерті відповідача до подання позову до суду.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно у разі, коли відповідач у справі на момент відкриття провадження у цивільній справі мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у цивільних справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Отже, суд робить висновок, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Із отриманої судом інформації вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовна заява Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» надійшла до суду 18 лютого 2025 року, що підтверджується вхідним штампом від 18 лютого 2025 року за №11328.
Виходячи з наведеного, враховуючи той факт, що відповідач помер до подання позивачем позову до суду, його цивільна процесуальна правоздатність на цей момент припинилася.
Цивільна справа за позовом, пред'явленим до померлої особи, розгляду в порядку цивільного судочинства не підлягає, тому у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Щодо сплаченого судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
П. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе повернути сплачену суму судового збору, оскільки у відкритті провадження за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 46, 47, 55, 186, 259, 260 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою - відмовити.
Копію ухвали разом направити позивачу для відома. Копія позовної заяви залишається в суді.
Повернути Приватному акціонерному товариству «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533) сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) повернути позивачу Приватному акціонерному товариству «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533) сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, відповідно платіжної інструкції №005392 від 22 жовтня 2024 року.
Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Роз'яснити позивачу, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено 26 лютого 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко