Справа № 758/9627/24
3/758/164/25
20 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Петров Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «ПФ «Камертон», зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
за участю представника Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю.,
за участю представника ОСОБА_1 адвоката Корольової С.В.,
25.03.2023 через пункт пропуску "Рава-Руська - Хребенне" митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці з Латвійської Республіки на митну територію України на адресу підприємства ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» (адреса підприємства на момент вчинення порушення митних правил: 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Б. Хмельницького, буд. 1, кв. (офіс) 3б, код ЄДРПОУ 44732579) було переміщені товари «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 38 700 кг, 71,667 тис. л при 15 град. С та загальною вартістю 17 608,50 євро.
Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі:
-митних декларацій типу ІМ40ЕА: від 24.03.2023 № № 23UA903050012047U9, 23UA903050012051U9;
- сертифіката (паспорта) якості від 10.03.2023 № 163321_4975171;
- рахунків фактур (інвойсів): від 24.03.2023 № № 23100963, 23100962;
- міжнародних автомобільно-транспортних документів CMR: від 24.03.2023 № № LV-23100963, LV-23100962;
- зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №02/11-2022.
26.03.2023 зазначені товари були випущені у вільний обіг в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу ІМ40ЕА: № № 23UA903050012047U9, 23UA903050012051U9.
Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №02/11-2022, укладеного між латвійським підприємством Latvijas propana gaze SIA. (Kurzemes prospekts 19, Riga, Latvija, LV-1067), в особі А. Синегубова та ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН», в особі директора ОСОБА_1 .
Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений» якість яких має відповідати нормативно-технічній документації завода-виробника.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Газ вуглеводневий скраплений» походженням з Литовської Республіки. Відповідно до відомостей, зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 10.03.2023 № 163321_4975171, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 589:2018+А1:2022.
01.03.2023 листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю, щодо використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Lietuva».
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.
12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».
За результатами опрацювання зазначеної відповіді було встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 10.03.2023 № 163321_4975171 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений» у кількості 25 150 кг, яка була реалізована латвійському підприємству Latvijas propana gaze SIA.
Проте, ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» з використанням паспорта (сертифіката) якості від 10.03.2023 № 163321_4975171 фактично ввезено на митну територію України товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 38 700 кг, що більше на 13 550 кг ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству Latvijas propana gaze SIA згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 10.03.2023 № 163321_4975171.
Тобто ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» до митних органів України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 10.03.2023 № 163321_4975171, який виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (25,150 тон).
Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» є ОСОБА_1 .
Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувався.
Таким чином, директором ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 13 550 кг, 25,093 тис. л при 15 град. С, вартістю 6 165,25 євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 245 170,41 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, чим вчинив порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005р. № 8 (далі - Пленум № 8), якщо предмет контрабанди чи порушення митних правил вивезено за межі України, реалізовано, знищено або ж місце його знаходження не встановлено, при визначенні його вартості можуть бути використані відомості, наявні у митних, товаросупровідних та інших документах.
А тому, вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил складає 245 170,41 грн. (відповідно до розрахунку вартості ПМП (27 арк. справи).
Відповідно до п. 6 Пленуму № 8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
З огляду на викладене, Енергетична митниця просить застосувати основне і додаткове стягнення, передбачені частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, - штраф в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
16.09.2024 від захисника ОСОБА_1 адвоката Корольової С.В. на адресу суду надійшли письмові пояснення у справі.
Статтею 458 Митного кодексу України визначено, що порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Об'єктивною стороною порушень митних правил є зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій.
Об'єктивну сторону характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями й наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення порушень митних правил.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене частиною першою статті 483 Митного кодексу України, може бути вчинено у такі способи приховування: використання спеціально виготовлених сховищ (тайників); використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення товарів; шляхом надання одним товарам вигляду інших подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів; подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом; подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Виходячи з фабули протоколу про порушення митних правил, фактично Енергетична митниця зазначає: що сертифікат якості № 163321_4975171 був виданий на партію товар «газ нафтовий скраплений» у кількості 25 150 кг, яка була реалізована латвійському підприємству Latvijas propana gaze. При цьому, митний орган стверджує, що директором ТОВ «ПФ «КАМЕРТОН» ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 13 550 кг, 25,093 тис. л при 15 град. С, вартістю 6 165,25 евро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 245 170,41 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Разом з тим, таке твердження митного органу не відповідає положенням чинного законодавства.
Крім того, Львівська митниця листом від 16.07.2024 № 7.4-1/10/8.19/19734 з додатками та у доповнення до нього листом від 18.07.2024 № 7.4-1/10/8.19/20063 повідомила, що при митному оформлені пропуску на митну територію України товару водієм була надана європейська декларація (MRN) № 23LV00021020697048 (копія додається). Як свідчать наявні у декларації відомості серед інших документів для митного оформлення експорту з території ЄС подавався сертифіат якості № 164098_5039575 (код документу 0864).
Викладене вказує на те, що інвойс №23101439 був виставлений та наданий для перевезення товару саме продавцем товару - компанією Latvijas propana gaze SIA; сертифікат якості на партію товару мав бути отриманий в компетентних органах/організаціях, лабораторіях безпосередньо продавцем товару - компанією Latvijas propana gaze SIA .
Отже, сукупний аналіз наведених обставин дає підстави для наступних висновків:
- обов'язок отримати в компетентних органах/організаціях сертифікат якості на партію товару та надати його перевізнику для перевезення покладений на продавця товару - компанію Latvijas propana gaze SIA;
- обов'язок виставити/оформити/скласти інвойси на партію товару покладений на продавця товару - компанію Latvijas propana gaze SIA;
- громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості № 164098_5039575 в компетентних органах/організаціях, лабораторіях не отримував та не мав права/обов'язку його отримувати, або обов'язку перевіряти відомості, вказані у сертифікаті;
- громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа жодних дій щодо складення товаросупровідних, комерційних документів, пов'язаних із експортом товарів, у тому числі інвойсів, сертифікату якості не вчиняв та не мав права/обов'язку вчиняти:
- «ПФ «КАМЕРТОН» є покупцем товару та жодних дій щодо отримання, складення товаросупровідних, комерційних документів, пов'язаних із експортом з території Європейського Союзу, у тому числі сертифікату якості № 164098_5039575 та інвойсу №23101439, не вчиняло та не мало права/обов'язку вчиняти. Отже, твердження Енергетичної митниці є припущеннями.
24.10.2024 від представника Енергетичної митниці на адресу суду надійшли письмові заперечення на пояснення захисника.
18.11.2024 від захисника ОСОБА_1 на адресу суду надійшли додаткові пояснення на спростування доводів, викладених у запереченні Енергетичної митниці в справі про порушення митних правил.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Корольова С.В. наполягала на закритті провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил з підстав, указаних у поясненнях.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи.
Також у судовому засіданні представник митного органу Носко Ю.Ю. просила визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 100% вартості товарів із конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Відповідно до ч. 2 ст. 541 МКУ у разі застосування конфіскації просила зазначити про стягнення вартості цих товарів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил № 0204/90300/24 додано копії таких документів: митних декларацій типу ІМ40ЕА: від 24.03.2023 № № 23UA903050012047U9, 23UA903050012051U9; сертифіката (паспорта) якості від 10.03.2023 № 163321_4975171; рахунків фактур (інвойсів): від 24.03.2023 № № 23100963, 23100962; міжнародних автомобільно-транспортних документів CMR: від 24.03.2023 № № LV-23100963, LV-23100962; зовнішньоекономічного контракту від 02.11.2022 №02/11-2022.
Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.
Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно зі ст. ст. 10, 11 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Оскільки відповідь від митних органів Латвійської Республіки надійшла до Енергетичної митниці 12.02.2024, що свідчить про момент фактичного виявлення правопорушення, а протокол про порушення митних правил надійшов до суду 05.08.2024, тобто у 6-місячний строк з моменту виявлення правопорушення, то слід вважати, що строк накладення адміністративного стягнення не сплив.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що директором ТОВ «ПФ «Камертон» ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.
Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, частиною 3 статті 3 Митного кодексу України передбачено, що норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
На момент вчинення правопорушення санкція ч. 1 ст. 483 МК України передбачала накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов'язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).
Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв'язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов'язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.
Означену позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов'язкове.
Відповідно до ч. 1 ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.
Проте у даному випадку конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, не може бути застосована, оскільки відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, а тому саме накладення штрафу забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який з урахуванням практики ЄСПЛ буде достатнім заходом впливу за вчинене порушення.
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0204/90300/24 вартість товару «скраплений вуглеводневий газ» (безпосереднього предмету порушення митних правил) складає 245 170 грн 41 коп.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів, що складає 122 585 грн 21 коп.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
Керуючись ст. ст. 465, 483, 527, 529 МК України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 122 585 грн (сто двадцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн 21 коп., що становить 50 відсотків вартості товару.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ