Справа № 759/17355/24
26 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Левицька Я.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою про розірвання шлюбу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2024 року матеріали вказаної позовної заяви передані за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 року вказана цивільна справа передана для розгляду судді Левицькій Я.К.
Ухвалою суду від 21.01.2025 вказану позовну заяву залишено без руху з встановленням позивачу строку протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача.
23.01.2025 копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт 10.02.2025 повернувся з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у позовній заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі № 2-4159/12.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відомостей про зміну місця проживання чи зміну адреси/електронної адреси для листування від позивача до суду не надходило.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу та є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Отже, оскільки копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 21.01.2025 була направлена позивачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відправлення «за закінченням строку зберігання», а позивач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що позивач про залишення позовної заяви без руху повідомлений належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу визнати неподаною та повернути разом із усіма доданими до неї документами позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.К. Левицька