печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52167/23-ц
20 серпня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
розглянувши заяву представника позивача - адвоката Золотопупа Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» (далі - позивач, ТОВ «РАДА 4») до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період часу з 01.10.2021 року по 30.09.2023 року у розмірі 60 187,11 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 грн.
07.08.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в системі «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Золотопуп Сергія Васильовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 407,36 грн. 20.08.2024 року зазначена заява зареєстрована та передана головуючому судді.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Аналізуючи викладене, суд вважає за можливе вирішити питання про ухвалення додаткового рішення без виклику учасників справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши заяву про ухвалення додаткового рішення, зміст судового рішення, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив наступне.
Так, за наслідком розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 13.06.2024 року ухвалено заочне рішення про задоволення позову, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період часу з 01.10.2021 року по 30.09.2023 року у розмірі 60 187,11 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 грн.
Разом з тим, у вказаному рішенні суду не вирішено питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 407,36 грн, з яких: складання позовної заяви 2 000,00 грн * 2 годин 30 хвилин = 5 000,00 грн; послуги з отримання інформаційної довідки - 2 000,00 грн. * 9 хвилин = 300,00 грн; відшкодування витрат адвокату на оплату адміністративного збору за отримання інформації з державного реєстру у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 107,36 грн.
У матеріалах справи на підтвердження надання адвокатом Золотопупом С.В. правової допомоги містяться наступні документи: копія договору про надання правової допомоги № 14/09/2023-4 від 14.09.2023 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі Керуючого партнера Кулачко Т.М. та директора ТОВ «Рада 4» Гіневська-Гайдай М.О.; копія акту прийому-передач наданих послуг від 14.09.2023 року; копія платіжної інструкції № 155/1513 від 21.09.2023 року на суму 5 000 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).
Так, представником позивача долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме, копії договору про надання правничої допомоги, акту наданих послуг, платіжної інструкції та витяг з державного реєстру.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена представником позивача до стягнення з відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 407,36 грн є пропорційною ціні позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Аналізуючи викладене, суд вважає заяву адвоката Золотопупа С.В. про ухвалення додаткового рішення обґрунтованою та з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 407,36 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 133-141, 247, 264, 265, 270, 269, 353, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву представника позивача - адвоката Золотопупа Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 4» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 407 (п'ять тисяч чотириста сім) грн. 36 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 4», адреса: 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 3, ЄДРПОУ 32070536.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на додаткове рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.08.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко