печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43496/24-к
пр. № 1-кс-8396/25
24 лютого 2025 року cуддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 757/43496/24-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України, -
14.02.2025 до провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 757/43496/24-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України.
Заява мотивована тим, відповідно до змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, та супровідного листа про направлення обвинувального акта з додатками до суду, вбачається, що кримінальне провадження №620240000000000604, виділено із кримінального провадження №42013110000001029.
Так, суддя ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування кримінального провадження №42013110000001029, як слідчим суддею, здійснювався розгляд клопотання про обшук №757/31295/24-к.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду заяви про самовідвід повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність заявника.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, у провадження судді ОСОБА_3 надійшло кримінальне провадження № 757/43496/24-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України.
Так, з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №620240000000000604, було виділено із кримінального провадження №42013110000001029, у якому на стадії досудового розслідування кримінального провадження №42013110000001029, слідчим суддею ОСОБА_3 як слідчим суддею, здійснювався розгляд клопотання про обшук №757/31295/24-к.
Згідно вимогам ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Враховуючи встановлені обставини та відповідні норми кримінального процесуального законодавства, вбачаю наявність підстав з якими законодавець пов'язує застосування положень, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК України.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 75, 76,77, 79, 80, 81 КПК України, суддя, -
Заяву про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження № 757/43496/24-к, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1