печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59785/24-к
пр. 1-кс-3569/25
12 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2024, у рамках кримінального провадження № 12023000000000666,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2024 року по справі № 757/30012/24-к, вилучене майно, виявлене у ОСОБА_5 під час проведення обшуку 02.07.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , крім того просить повернути вилучене майно.
Мотивуючи зазначене клопотання, заявник вказує, що арешт майна накладено необґрунтовано, без всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин по справі, накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. До того ж, при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для його арешту.
Окрім того вказує, що слідчим не було наведено жодних доказів необхідності в накладенні арешту на майно, не обґрунтовано зв'язок арештованого майна з кримінальним провадженням, а посилання слідчого на те, що грошові кошти підпадають під ознаки речових доказів як майно, здобуте злочинним шляхом, не відповідає дійсності.
Зазначає, що 02.07.2024 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2024 року у справі №757/29438/24-к, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час проведення обшуку вилучене майно, яке належить третій особі, сестрі ОСОБА_7 , - ОСОБА_5 , а саме грошові кошти у розмірі 770 100,00 грн. (сімсот сімдесят тисяч сто гривень) та планшет Ipad model А1489 s/n F4MMGF90FCM8.
У протоколі обшуку від 02.07.2024 року зазначено, що обшук проведено за участю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До протоколу обшуку від 02.07.2024 року адвокатом ОСОБА_8 у розділі: «Від учасників слідчої дії надійшли такі пропозиції та зауваження», зазначено, що мобільні телефони та комп'ютери і планшет вилучені поза межами ухвали слідчого судді, а грошові кошти в сумі 770100,00 грн, є особистими коштами ОСОБА_5 , яка жодного відношення до справи немає.
Адвокат у клопотанні вказує, що ОСОБА_5 , зареєстрована у АДРЕСА_3 . Житловий будинок ОСОБА_5 було пошкоджено внаслідок воєнної агресії Російської Федерації (акт обстеження №5749 від 16.04.2024), у зв'язку з чим, ОСОБА_5 разом з дітьми змушена була виїхати на проживання до Німеччини. У червні місяці 2024 року ОСОБА_5 повернулась в Україну (наявні відмітки про перетин кордону у паспорті для виїзду за кордон НОМЕР_1 ) для пошуку та придбання житла. Зупинилась у орендованій квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 .
Наступного дня, після проведення обшуку, а саме 04.07.2024 органу досудового розслідування в особі старшої слідчої в КП № 12023000000000666 ОСОБА_4 подано клопотання від володільця майна, в особі представника - адвоката ОСОБА_3 , про повернення тимчасово вилученого майна у громадянки ОСОБА_5 , а саме грошових коштів у сумі 770 100,00 грн. (сімсот сімдесят тисяч сто гривень). В обґрунтування, що вказане майно належить саме ОСОБА_5 , а не іншій особі, до клопотання долучено належним чином завірені докази, а саме копію розписки від 28.06.2024 року про отримання ОСОБА_5 безвідсоткової позики у розмірі 20 000,00 доларів США.
У клопотанні зазначено, що орган досудового розслідування достовірно знав, що грошові кошти в сумі 770 100,00 грн., вилучені під час обшуку належать ОСОБА_5 , про що було поінфоромвано 02.07.2024 під відеозапис слідчого ОСОБА_9 та внесено зауваження до протоколу обшуку, а 04.07.2024 поінформовано старшого слідчого групи слідчих у цьому ж кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , шляхом подання клопотання з доказами походження грошових коштів.
Вказує заявник, що грошові кошти належні ОСОБА_5 не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримав, просить задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечила, вказує на обґрунтованості підстав подальшого збереження арешту майна.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000666 від 21.04.2023 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27 ч. 2 ст.255, ч.5 ст. 27 ч.4 ст.28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 229, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 229, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч.ч. 1 і 2 ст. 204, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 229 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2024 року по справі № 757/30012/24-к, накладено арешт, в тому числі, на вилучене майно, виявлене у ОСОБА_5 під час проведення обшуку 02.07.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- Ipad model s/n F4MMGF90FCM8,
- грошові кошти у розмірі 770 100 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Разом з тим, під час проведення обшуку вилучене майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме грошові кошти у розмірі 770 100,00 грн. та планшет Ipad model А1489 s/n F4MMGF90FCM8.
При цьому, відповідно до протоколу обшуку від 02.07.2024 року адвокатом ОСОБА_8 зазначено, що мобільні телефони та комп'ютери і планшет вилучені поза межами ухвали слідчого судді, а грошові кошти в сумі 770100,00 грн, є особистими коштами ОСОБА_5 , яка жодного відношення до справи немає.
Крім того, відповідно до розписки від 28.06.2024 року ОСОБА_5 отримала у борг від ОСОБА_22 безвідсоткову позику у розмірі 20 000,00 доларів США.
Поряд з цим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно.
Окрім цього, є слушними доводи заявника про те, що слідчим необґрунтовано зв'язок арештованого майна з кримінальним провадженням, а посилання прокурора на те, що грошові кошти підпадають під ознаки речових доказів як майно, здобуте злочинним шляхом не знаходить свого підтвердження.
За таких обставин, слідчий суддя знаходить обґрунтованими доводи заявника, що лягли в основу підстав для скасування арешту майна.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи вказане, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,
Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2024, у рамках кримінального провадження № 12023000000000666 - задовольнити частково.
Скасувати частково арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2024 року по справі № 757/30012/24-к, вилучене майно, виявлене у ОСОБА_5 під час проведення обшуку 02.07.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- Ipad model s/n F4MMGF90FCM8,
- грошові кошти у розмірі 770 100 гривень.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1