14.02.2025 Справа № 756/1986/25
Справа № 756/1986/25
№ 1-кс/756/410/25
14 лютого 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду прокурора Оболонської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, подане у кримінальному провадженні за №12023000000000288 від 20.02.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
До Оболонського районного суду міста Києва звернулася з клопотанням про арешт майна прокурор Оболонської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_3 . Клопотання подане у кримінальному провадженні за №12023000000000288 від 20.02.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідча зазначила, що до ГСУ НПУ з ДБН НПУ надійшла інформація про те, що на території України діє група осіб, учасники якої займаються незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням та пересиланням з метою збуту а також збутом наркотичних засобів та психотропних речовин у великих розмірах (ЄО 7).
В подальшому в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали №756/900/25 від 21.01.2025 старшим слідчим слідчого відділу Оболонського УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_4 ,
11.01.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:-тридцять два прозорих зіп-пакета, які було поміщено до спец, пакету №ICR1010000569;-електронні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини, які було поміщено до спец, пакету № ICR0000559;пластиковий подрібнювач, у середині якого знаходиться залишки подрібленої речовини рослинного походження зеленого кольору, який було поміщено до спец, пакету № ICR0000558;прозорий зіп-пакет із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, який було поміщено до спец, пакету ICR0000560;
-пластикова картка «Lifecell» з нашаруванням невідомої речовини, які було поміщено до спец, пакету №ICR0000561;-сім медичних шприців, які було поміщено до спец, пакету №ICR0000562;-чотири пластикові пляшки з невідомою речовиною та одна порожня пляшка, які було поміщено до спец, пакету №ЕХР0455844;-порожній пластиковий бутиль із нашаруванням невідомої речовини, який було поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору, горловина якого скріплена біркою;-металева кружка з невідомою речовиною, яку було поміщено до спец, пакету №NPU1500662;-пластикова колба із невідомими залишками жовтого кольору, які було поміщено до спец, пакету №ICR0000563;-два предмета, ззовні схожих на канабіс, ложку з нашаруванням невідомої речовини, які було поміщено до спец, пакету № NPU1500661;-предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням «НОМЕР_5 , який було поміщено до спец, пакету №ICR0000568;-пластиковий предмет із нашаруванням, металева кружка із нашаруванням, рамка із нашаруванням, стопка, які було поміщено до спец, пакету №SUD3096818;-мобільний телефон марки Iphone 12 PRO MAX IMEI 1: НОМЕР_2 , із сім-картою НОМЕР_3 (пароль: НОМЕР_4 ), який було поміщено до спец, пакету №ICR0000544.
Вилучені під час під час обшуку від 11.01.2025 року речі відповідно до вимог ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву, в якій вказав, що клопотання підтримує у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.
Володілець майна ОСОБА_5 у судове засідання з'явився, подав заяву, в якій вказав, що не заперечує проти задоволення клопотання, просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши документи та надані до суду матеріали в їх сукупності, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в межах якого подається клопотання, слідча суддя доходить до таких висновків.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Вилучення майна є фактичне позбавлення особи, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 ст. 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Таким майном можуть бути речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом (ч. 1 ст. 167 КПК України п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України).
Відповідно до постанови від 11.02.2025 року про визнання речовими доказами, речі вилучені під час проведення обшуку від 11.01.2015 за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідча суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023000000000288 від 20.02.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, постанову про визнання речовими доказами від 11.02.2025, ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 21.01.2025 про дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , протокол огляду предмету від 11.01.2025.
Прокурор зазначає, що підставою, у зв'язку з якою потрібно накласти арешт на вилучене майно, є те, що вказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, крім того оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 167, 170, 98 КПК України, та незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що вказане у клопотанні вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою недопущення його втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слід накласти арешт на це майно шляхом заборони користування та розпорядження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309, 369, 371, 372, 376 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, подане у кримінальному провадженні за №12023000000000288 від 20.02.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме, на: предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням «НОМЕР_5, який було поміщено до спец, пакету №ICR0000568, шляхом заборони користування та розпорядження.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1