ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3276/25
провадження № 1-кс/753/566/25
"25" лютого 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР,
17 лютого 2025 року надійшла скарга представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що 31 січня 2025 року він надіслав електронною поштою заяву до Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві про вчинення кримінального правопорушення, а саме замах (спробу) невідомих осіб у шахрайський спосіб, шляхом обману, з використанням документів від реєстратора щодо зміни даних у реєстрі, незаконно позбавити ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . 03 лютого 2025 року його заява була зареєстрована. Однак, відповідь Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві, отримана ним 10.02.2025 року, свідчить про те, що його звернення прийнято та зареєстровано до ЄО за № 7215 від 03.02.2025. Вважає зазначені дії посадових осіб поліції протиправними, оскільки відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді від 17 лютого 2025 року відкрито провадження за скаргою та призначено судовий розгляд.
В судове засідання призначене на 25 лютого 2025 року скаржник та його представник не з'явився, направив заяву з проханням слухати скаргу без його участі, скаргу підтримав та просив задовольнити.
Особа бездіяльність якої оскаржується в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, своїм правом надати пояснення по суті скарги не скористалася.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві з заявою, яка була зареєстрована за № 7215 від 03.02.2025 року. У прохальній частині просив прийняти його заяву про кримінальне правопорушення за ст.15, ч.2 ст.358, ст.190 КК України, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування; визнати ОСОБА_3 потерпілою особою від кримінального злочину, передбаченого ст.15, ч.2 ст.358, ст.190 КК України; вручити пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого.
Листом Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві (Вих. №45831-2025 від 10.02.2025 року) заявника було повідомлено, що на даний час перевірку завершено. За результатами отриманої відповіді, в разі надходження інформації, що матиме ознаки вчинення правопорушення, перевірку буде поновлено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 4 глави 1 Розділу І Положення Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231 (надалі - Положення) зазначено, що Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 2 глави 3 Розділу ІІ Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищевказаних положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, які мають обов'язково бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 по справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.
Дослідивши зміст заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 31.01.2025 слідчий суддя констатує, що в ній не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Заявник не наводить об'єктивних даних, які б підтверджували зазначені ним відомості, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних (злочинних) дій, надаючи суб'єктивну оцінку правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та бачення (трактування) норм закону України про кримінальну відповідальність.
Указане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності / відсутності в діяннях особи складу злочину (злочинів). У той же час здійснення на стадії внесення до ЄРДР відомостей попередньої перевірки викладеної в заяві інформації покликано не допустити перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, позаяк призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що обставини, які викладені у заяві ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 31.01.2025, не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 214, 303, 307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1