Справа № 709/2151/24
25 лютого 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з цивільним позовом до Іркліївської сільської ради (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який постійно проживав у с. Васютинці Золотоніського району Черкаської області, спадщину якого прийняла його дружина - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка проживала в АДРЕСА_1 . В будинку була зареєстрована разом із сином - ОСОБА_5 , який фактично прийняв спадщину останньої. У вересні 2015 року помер ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами та земельна ділянка площею 0,257 га. Позивач у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подала. Зазначила, що труп ОСОБА_5 було знайдено з ознаками насильницької смерті, конкретний день його смерті не відомий. Після проведення судово-медичних експертиз було видане лікарське свідоцтво про смерть на підставі якого Васютинською сільською радою 08 лютого 2016 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , в якому у графі "помер" зазначено " ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто період виявлення трупа ОСОБА_5 , проведення судово-медичної експертизи та видача свідоцтва про смерть становить 6 місяців. На підставі викладеного, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, позивач просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2024 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити. Представник відповідача-1 ОСОБА_6 подалала заяву, в якій просила розгляд справи проводити в її відсутність, заперечення щодо задоволення заявлених вимог відсутні. Відповідач-2 подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити в її відсутність, не заперечувала проти задоволення позову.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2024 року (а.с. 7).
Згідно з довідкою Іркліївської сільської ради від 18 листопада 2024 року, ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку проживав з дружиною ОСОБА_4 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19 листопада 2012 року (а.с. 9).
Згідно з довідкою Іркліївської сільської ради від 18 листопада 2024 року, ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку проживала з сином ОСОБА_5 (а.с. 10).
Позивач є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 25 січня 1956 року (а.с. 13) та копією свідоцтва про укладення шлюбу, відповідно до якого позивач змінила дівоче прізвище " ОСОБА_7 " на шлюбне " ОСОБА_8 " (а.с. 14).
01 лютого 2008 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Васютинської сільської ради Кобзар Н. М. Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_4 заповіла будинок з надвірними спорудами та присадибну ділянку синові ОСОБА_9 , земельну ділянку - дочці ОСОБА_1 (а.с. 15).
Позивач оформила право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 та отримала свідоцтво про право власності за заповітом (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08 лютого 2016 року (а.с. 18).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 13 листопада 2024 року, після реєстрації шлюбу у 2013 році ОСОБА_9 змінив прізвище на " ОСОБА_10 " (а.с. 12).
ОСОБА_5 після розірвання шлюбу у 2014 році залишив прізвище " ОСОБА_10 ", що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 22 січня 2025 року (а.с. 64).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 закінчився у березні 2016 року.
Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 08 січня 2025 року (вих. № 4/01-16) (а.с. 16), який надійшов у відповідь на запит суду, після смерті
ОСОБА_5 заяв про прийняття спадщини та відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 , яка засвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мала Н. А., ОСОБА_2 , яка є дочкою ОСОБА_5 , не претендує і не буде заявляти свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 (а.с. 51).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Абзацом 4 п. 24 цієї Постанови встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) вказано, що «вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з б'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строкові службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємці про наявність заповіту тощо.
Зважаючи на те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність визначається у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, позивачем зазначено про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та його тіло видано ОСОБА_1 наприкінці шестимісячного строку для прийняття спадщини, а саме 08 лютого 2016 року та в подальшому ОСОБА_1 здійснювала його поховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.
Враховуючи лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилається позивач, як на поважні, заслуговують на увагу.
За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що позивач є спадкоємцем за законом, який бажає прийняти спадщину, вказана спадщина після смерті
ОСОБА_5 до цього часу ніким не прийнята, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю
2 (два) місяці.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_5 , який помер у вересні 2015 року, тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Іркліївська сільська рада, Золотоніського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 7, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 34177193.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В. В. Левченко