Справа № 643/795/24
Провадження № 1-кп/645/169/25
26 лютого 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова в порядку провадження в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № № 12023226220000490 від 05.09.2023 року, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Шосткінського району с. Богданівка, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді стрільця - радіотелефоніста 1 відділення 1 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , засудженого 04.01.2024 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 4 ст. 402 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 62 КК України замінене призначене покарання на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 04.09.2023 року 13 год. 32 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року №188, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, з метою особистого вживання придбав речовину рослинного походження - канабіс обіг якого заборонено.
В подальшому вказану речовину рослинного походження - канабіс, обвинувачений ОСОБА_5 помістив до карману своєї сорочки, яку також перевозив в автомобілі BMW 530D, державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував в його користуванні, де став незаконно її зберігати без мети подальшого збуту.
04.09.2023, приблизно о 13:20 год., обвинувачений ОСОБА_5 , незаконно зберігаючи при собі в автомобілі BMW 530D, державний номерний знак НОМЕР_2 , без мети збуту полімерний пакет з речовиною рослинного походження - канабіс та рухаючись на вказаному автомобілі, неподалік від будинку №278 по вул. Салтівське Шосе м. Харкова був зупинений працівниками поліції. Під час огляду автомобіля BMW 530D, державний номерний знак НОМЕР_2 , працівниками поліції, обвинувачений ОСОБА_5 добровільно видав останнім свою сорочку в якій знаходилась речовина рослинного походження та яку в подальшому було поміщено до експертного пакету WAR 1422599.
Відповідно до висновку судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів Харківського НДЕКЦ МВС України, надана на дослідження речовина рослинного походження, яка знаходилась в експертного пакету WAR 1422599, згідно висновку експертизи № СЕ-19/121-23/20749-НЗПРАП від 22.09.2023, є наркотичним засобом канабіс з домішками насіння рослин роду коноплі. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину та після відділення насіння, склала 43,7555 г., який ОСОБА_5 , незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Таким чином, всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії
незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та
зловживанню ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» обвинувачений ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину - канабіс, обіг якої заборонено, згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та дав суду правдиві показання про обставини вчинення ним проступку, як зазначено в цьому вироку. У скоєному щиросердно розкаюється, просить суворо не карати.
На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту.
Вину обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст.309 КК України суд вважає доведеною.
Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання вини.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатру не перебуває, на час розгляду справи відбуває покарання у дисциплінарному батальйоні за вироком суду, за місцем служби характеризується, як систематичний порушник військової дисципліни.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Судом досліджувався вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.01.2024 року, згідно якого ОСОБА_5 був визнаний у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України та призначене покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення воли. На підставі ст. 62 ч. 1 КК України було замінено ОСОБА_5 призначене покарання на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 роки.
Як свідчить вищевказаний вирок непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану відбулася 06.11.2023 року
При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є проступком, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про призначення покарання, з урахуванням положень ч. 3 ст. 56, ч. 3 ст. 61 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У судових дебатах сторона захисту просила суд застосувати положення ст. 69 КК України
Суд зазначає, що згідно зі ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Підставами призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, визначено дві групи обставин, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, що мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, принаймні одна з встановлених обставин має істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В поєднанні з обставинами (обставиною), яка пом'якшує покарання, та з урахуванням даних про особу, які відповідним чином характеризують винуватого, зазначені чинники у своїй сукупності утворюють підставу для застосування ст.69 КК. Призначення більш м'якого покарання, ніж зазначене в санкції кримінально-правової норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені у справі обставини в своїй сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 листопада 2020 року в справі № 370/2596/18 (провадження № 51-3884 км 20).
Визнання своєї провини обвинуваченого, за відсутності інших пом'якшувальних обставин, не може слугувати підставою для застосування ст. 69 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконується самостійно.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно положень ст.124 КПК України на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення судової експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1000 (тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні Міністерством внутрішніх справ України Харківського Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру судову експертизу СЕ-19/121 -23/20749-НЗПРАП від 22.09.2024 року на суму 1434 гривні 00 копійок.
Вказаний вирок виконувати самостійно від вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.01.2024 року.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: - полімерний пакет WAR1422599, в середині якого перебуває речовина рослинного походження, визначена згідно висновку судової експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» СЕ-19/121 -23/20749-НЗПРАП від 22.09.2024, як особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - канабіс- переданий до камери схову речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Харківської області, після набрання вироку законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суд роз'яснює обвинуваченому, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий суддя-