справа № 631/1574/24
провадження № 2/631/444/25
про закриття провадження у справі
25 лютого 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участі секретаря судового засідання Тиндик С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1715190 від 01 жовтня 2024 року діє адвокат Костюк Яна Романівна, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, що був укладений 17 грудня 2015 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , й зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 678.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 грудня 2024 року за клопотанням представника позивача витребувано від Харківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або копію актового запису № 678, складеного 17 грудня 2015 року, про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 грудня 2024 року визначено про заочний розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
25 грудня 2024 року Нововодолазьким районним судом Харківської області ухвалено заочне рішення у справі з єдиним унікальним № 631/1574/24, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволені, шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, зареєстрований 17 грудня 2015 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 678, розірвано.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 лютого 2025 року було задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 грудня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 631/1574/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заочне рішення, ухвалене Нововодолазьким районним судом Харківської області 25 грудня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 631/1574/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, скасовано та призначено справу до судового розгляду.
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, призначене на 25 лютого 2025 року, не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. На адресу суду засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 направив заяву, що була зареєстрована за вхідним № 962/25-вх. від 20 лютого 2025 року, відповідно до якої зазначив, що відмовляється від позову та своїх позовних вимог до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки вони з ОСОБА_2 примирились, стосунки нормалізувались й вони є подружжям, яке має спільні плани на подальше життя у шлюбі, просив суд закрити провадження у справі, про що постановити відповідну ухвалу.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судові засідання теж не з'явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно та належним чином у відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, 19 лютого 2025 року відповідач звернулась на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 924/25-вх., відповідно до якої просила розгляд справи провести за її відсутності, проти задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу заперечувала, заяву ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог підтримала в повному обсязі.
З приводу неявки у судове засідання учасників справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі , зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки , а також неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (частина 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу, за їх відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось
Суд, вивчивши доводи ОСОБА_1 , викладені у його письмовій заяві, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для прийняття заяви позивача про відмову від позову та вирішення питання про закриття провадження по справі, виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.
Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Приписами частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормами пункту 1 частини 2 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства України суд виходить з того, що оскільки відмова від позову є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та на підставі статті 255 Цивільного процесуального кодексу України закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки позивач, ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до суду, приймаючи до уваги його вільне волевиявлення, підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено.
Також приймаючи заяву позивача про відмову від позову суд бере до уваги, що відмова від позову, так саме як і звернення до суду, є правом особи, а заявлене клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі, оскільки з самого початку його інтереси представляв фахівець у галузі права.
Відповідно до частини 2 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Одночасно, суд вважає за необхідно роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 4, 13, 49, 206, пунктом 4 частини 1 статті 255, статтями 256, 260, 261, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову - задовольнити.
Провадження у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1574/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - закрити, у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до частини 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя Т. М. Трояновська