Справа № 953/493/25
н/п 1-кс/953/1560/25
"24" лютого 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12024221210000356 від 10.04.2024 про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків, який має вищу освіту, працює на посаді інженера-програміста на ПАТ «ХФЗ «Червона Зірка»», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
встановив:
Сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, але не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання, без визначення розміру застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що представник держави-агресора РФ особа-1, розуміючи, що ОСОБА_5 налаштований проти української влади, в період з початку січня по квітень 2024 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, спілкуючись на військово-політичні теми з останнім та отримуючи у такий спосіб інформацію, яку в подальшому використовував у своїй розвідувально-підривній діяльності, налагодив зв'язок з ОСОБА_5 , після чого залучив останнього до підривної діяльності проти України на території м. Харкова та Харківської області.
Так, у період часу з 01.05.2024 по 09.05.2024, виконуючи вказівку представника держави-агресора РФ особи-1, ОСОБА_5 виготовив саморобний вибуховий пристрій для вчинення подальшого підриву автомобіля військовослужбовця ЗСУ.
Далі, діючи за вказівками представника держави-агресора РФ особа-1, 20.06.2024, в період з 21 год. 30 хв. по 22 год. 17 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , діючи із залученим представником держави-агресора РФ особою-1, ОСОБА_6 , привів саморобний вибуховий пристрій у стан готовності, підійшов до припаркованого транспортного засобу «Hyundai Tucson», з номерним знаком іноземної реєстрації « НОМЕР_1 » військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_7 , який знаходився біля під'їзду №2, будинку за адресою: АДРЕСА_3 , заклав саморобний вибуховий пристрій (з механізмом відкладеного вибуху, який спрацьовує після початку руху транспортного засобу), на нижню частину кузова автомобіля під переднім пасажирським сидінням, про що в подальшому повідомив представника держави-агресора РФ особу-1.
У подальшому, 21.06.2024 о 07 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідування не встановлено, військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_7 , сів в автомобіль Hyundai Tucson, з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_1 » та почав рух, після чого відбулось спрацювання закладеного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 саморобного вибухового пристрою та пролунав вибух.
Разом з тим, у період з 01.06.2024 по 10.06.2024, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, представник держави-агресора РФ особа-1, переслідуючи мету проведення підривної діяльності на об'єктах залізничної інфраструктури Харківській області, надав вказівку ОСОБА_5 здійснити виїзд до м.Мерефа Харківської області, з метою встановлення місця для виявлення та здійснення спостереження за рухом поїздів, які будуть рухатися залізничною колією, що проходить між м. Мерефа та с. Тимченки Харківської області, на що ОСОБА_5 надав добровільну згоду.
Далі, у період з кінця травня 2024 року по середину серпня 2024 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на надання допомоги представнику держави агресора РФ у вчиненні підривної діяльності проти України, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, неодноразово виїжджали до залізничної колії, яка проходить між м. Мерефа та с. Тимченки Харківської області, після чого здійснювали заходи, спрямовані на виявлення поїзду та підготовку подальшого спричинення аварії поїзда, пошкодження та скидання його рухомого складу з рейок, а саме: ОСОБА_5 здійснював спостереження та виявлення поїзду в м. Мерефа Харківської області, а ОСОБА_6 знаходячись в лісосмузі за координатами: 49.7558204, 36.1161643, очікував сигналу ОСОБА_5 про виявлення рухомого складу поїзду, для подальшого встановлення спеціального пристрою «металевого трампліну» на залізничну колію.
Разом з тим, приблизно на початку липня 2024 року, представник держави-агресора РФ особа-1, маючи спільний з ОСОБА_5 умисел на продовження ведення диверсійно-підривної діяльності на території м.Харкова та Харківської області, використовуючи месенджер «Телеграм», надав ОСОБА_5 злочинне завдання на виготовлення ще одного саморобного вибухового пристрою, для подальшої передачі невстановленим особам.
З метою виконання вказаного злочинного завдання, ОСОБА_5 , у період з початку липня по 21.08.2024, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, діючи умисно, розуміючи небезпечність своїх дій, використовуючи придбані раніше на Центральному ринку м. Харкова необхідні елементи для виготовлення вибухової речовини, а також особисті предмети, які вже були у ОСОБА_5 в наявності, перебуваючи за адресою свого фактичного проживання адресою: АДРЕСА_2 , виготовив вибуховий пристрій, з механізмом приведення в дію від телефонного дзвінка, про що повідомив представнику держави-агресора РФ особа-1 в месенджері «Телеграм» та надіслав останньому інструкцію введення вибухового пристрою в дію.
30.08.2024, діючи умисно на виконання вказівки представника держави-агресора РФ особа-1, розуміючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 , забрав виготовлений останнім саморобний вибуховий пристрій з будинку свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , після чого, прибувши о 19:00 до кладовища м. Південне Харківського регіону Харківської області, ОСОБА_5 залишив вибуховий пристрій для подальшого отримання невстановленими слідством особами на узбіччі дороги за координатами: НОМЕР_2, після чого, повідомив інформацію про його місцезнаходження представнику держави-агресора РФ особі-1.
Крім того, ОСОБА_5 , у період з 06.04.2024 по 04.07.2024, перебуваючи у м. Харків, більш точне місце слідством не встановлено, використовуючи особистий профіль в месенджері «Telegram» з ім'ям користувача ОСОБА_8 , підписаний як « ОСОБА_9 », будучи активним користувачем чату телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » групи телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання на канал: ІНФОРМАЦІЯ_3 бажаючи донести свої ідейні погляди, спрямовані на підтримку політичного курсу РФ, неодноразово публікував свої висловлювання та коментував пости інших користувачів в чаті телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » групи телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання на канал: ІНФОРМАЦІЯ_3 в змісті яких, згідно висновку експерта № 83/24 від 09.01.2025, міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
30.08.2024 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
31.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.
01.09.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.10.2024 (включно).
24.10.2024, постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури - ОСОБА_10 , строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні було продовжено до 3 місяців, тобто до 30.11.2024.
24.10.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.11.2024 (включно).
27.11.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова, було продовжено строки досудового розслідування до 6 місяців, тобто до 28.02.2025 (включно).
27.11.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.01.2025 (включно).
22.01.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.02.2025 (включно).
18.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.111, ч.2 ст.258, ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
18.02.2025 на підставі ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221210000356 від 10.04.2024 та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 5 томів.
Згідно до повідомлення про завершення досудового розслідування, яке надано підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_4 , ознайомлення з матеріалами кримінального провадження планується проводити з 18.02.2025 у службовому кабінеті Управління СБ України в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, б 2, та за необхідності - в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, б. 99, про факт ознайомлення з якими свідчать підписи останніх.
На момент складання клопотання про продовження строку тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 частково ознайомився з матеріалами провадження, а саме з томом № 1 із описом, який складається з 250 сторінок.
Разом із цим, в ході виконання с. 290 КПК України необхідно ознайомити з матеріалами кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_11 , підозрюваного ОСОБА_12 та його захисника ОСОБА_13 , підозрюваного ОСОБА_14 та його захисника ОСОБА_4 , а також потерпілого ОСОБА_7 .
Беручи до уваги зазначене, а також те, що ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.111, ч.2 ст.258, ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, дію воєнного стану на всій території України та вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів наразі неможливе.
У зв'язку з викладеним, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , закінчується 28.02.2025 (включно).
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою недопущення порушення прав підозрюваного ОСОБА_5 на захист, права підозрюваного та його захисника на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, необхідно продовжити підозрюваному дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків, наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання, мешкає з бабусею, має міцні соціальні зв'язки, у повному обсязі визнає свою провину, надає показання стосовно інших осіб, завдяки чому було також попереджено інші злочини та викрито виконавців, вказане свідчить про щире дієве каяття, співпрацює зі слідством, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або мінімальний розмір застави.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, під час затримання та в період перебування ва якості затриманої особи.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12024221210000356 від 10.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 436-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.08.2024, 30.08.2024 о 20.38 год. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
31.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України, тобто у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: надания представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному поводженні із бойовими припасами та вибуховими речовинами, а саме у носінні, зберіганні та передачі, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.10.2024 (включно), без визначення розміру застави.
Постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 24.10.2024 строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 30.11.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.10.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 30.11.2024 (включно), без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221210000356 від 10.04.2024 до 6 (шести) місяців, тобто до 28.02.2025 (включно).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 25.01.2025 (включно), без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.01.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 28.02.2025 (включно), без визначення розміру застави.
18.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, тобто державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 258 КК України, тобто вчинення вибуху, який створив небезпеку для життя та здоров'я людини та був вчинений з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання та передача вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; ч. 1 ст. 263-1 КК України, тобто незаконне виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв; ч. 1 ст. 436-2 КК України, тобто виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році; ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повтроно.
18.02.2025 на підставі ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221210000356 від 10.04.2024 та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 5 томів.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 30.08-2024-31.08.2024; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 01.09.2024-02.09.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 від 06.09.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 04.09.2024.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу освіту, працює на посаді інженера-програміста на ПАТ «ХФЗ «Червона Зірка»», раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Як зазначено вище, 18.02.2025 на підставі ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_4 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221210000356 від 10.04.2024 та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 5 томів.
Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як зазначено вище, 18.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Санкція ч. 2 ст. 258 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжких кримінальних правопорушень в сфері злочинів проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, вчинені в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 24.04.2025 включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останньому повідомлено про підозру, в тому числі, за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 258 КК України в період воєнного стану.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів - до 24 квітня 2025 року включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання, без визначення розміру застави.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_15 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії даної ухвали з 24 лютого 2025 року до 24 квітня 2025 року включно, але не більше, ніж до початку підготовчого судового засідання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1