Справа № 638/3223/25
Провадження № 2/638/3347/25
26 лютого 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ", Центру надання адміністративних послуг ум. Суми, ОСОБА_2 про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити реєстраційні дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ", Центру надання адміністративних послуг ум. Суми, ОСОБА_2 у якій просить припинити трудові відносини між Позивачем та Виробничо-комерційною приватною фірмою "УНІКОМ" на підставі частини першої статті 38 КЗпП та зобов'язати державного реєстратора юридичної осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внести зміни щодо відомостей про юридичну особу Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ" з 01.10.2024.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, суд встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Позивач долучив до позовної заяви копію до рішення №1 власника Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ" від 27.04.2023 відповідно до якого ОСОБА_1 призначено директором Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ", та копію наказу про призначення №1 від 28.04.2023 відповідно до якого ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ".
Згідно із пунктом 5.1. Статут Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ" керівництво Фірмою здійснюється директором.
Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).
Однак, правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством.
Відтак, з огляду на чинне правове регулювання, спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України не є трудовим, помилковим є твердження про те, що такий спір стосується реалізації особою, як працівником, виключно права на працю.
За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов'язані з управлінням юридичної особою.
Аналіз пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов'язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов'язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов'язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов'язаного з управлінням товариством.
Наведене повністю узгоджується із висновком, викладеном у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про те, що розгляд даного позову не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною п'ятою статті 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Розгляд цієї справи повинен відбуватися за правилами господарського судочинства, а відтак позивач має право на звернення з позовом до Господарського суду Сумської області.
Керуючись статтею 20 ГПК України, статтями 19, 186, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційної приватної фірми "УНІКОМ", Центру надання адміністративних послуг ум. Суми, ОСОБА_2 про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити реєстраційні дії.
Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими неї документами.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя О.В. Малахова