Справа № 571/1698/21
Провадження № 1-в/571/2/2025
Ухвала
іменем України
26 лютого 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі судді одноособово ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника органу пробації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши подання Сарненського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Рівненській області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, підприємця, розлученого, засудженого вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02.05.2024 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, ст.. 75 КК України - 1 рік іспитового строку,
про звільнення від призначеного покарання, караність якого усунення законом, -
встановив:
Представник органу пробації звернувся до суду з поданням, у якому просить вирішити питання про звільнення від відбування покарання стосовно засудженого ОСОБА_5 , у зв'язку з декриміналізацією діяння, згідно положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
У судовому засіданні, посилаючись на те, що останнього засуджено вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04.06.2024 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном 1 рік за крадіжку чужого майна на загальну суму 2277 грн., просить задоволити подання, оскільки 9 серпня 2024 року Закон України № 3886-ІХ, яким декриміналізовано діяння на суму меншу 3028,00 грн. набув чинності.
Прокурор подання не підтримала з огляду на те, що відсутні підстави для звільнення засудженого від призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння.
З'ясувавши думку учасників та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_5 засуджений вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02.05.2024 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі та на підставі ст. 75 звільнений від відбування покарання з випробовуванням, із встановленням йому іспитового строку на 1 рік.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, чинним Законом України №3886-ІХ, скасовано кримінальну відповідальність за вчинення крадіжок на суму меншу 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та пп169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пункт 5 підрозділу 1розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2021 встановлений на рівні 2 270,00 грн.
Розмір соціальної пільги, обчислений відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України, він же і є неоподатковуваний мінімум, та складає 1135 грн. ( 2270*50%).
Виходячи з положень ч. 2 ст. 51 КУпАП, порогом розмежування юридичної відповідальності визначена сума 2270 грн. (два неоподатковуваних мінімуми доходу громадян: 1135 грн. *2)
Отже для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, для 2021 року має перевищувати 2 270,00 грн.
Як вбачається із вироку суду, ОСОБА_5 вчинив у серпні 2021 року крадіжку чужого майна на загальну суму 2277,00 грн.
Таким чином на день розгляду клопотання, діяння, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджено цим вироком залишаються вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна за таємне викрадення якого він засуджений перевищує два неоподаткованих мінімуми доходів громадян станом на день крадіжки.
Враховуючи, що ОСОБА_5 згідно вироку здійснив таємне викрадення майна (крадіжку) на суму більшу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ залишається кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання.
Керуючись ст. 74, КК України, статтями376,535,537 КПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні подання щодо засудженого ОСОБА_5 про застосування положень Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення семиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: