Справа № 569/1461/25
1-кс/569/1238/25
12 лютого 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковник юстиції ОСОБА_3 про арешт майна,
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковник юстиції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів Регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, на усе рухоме та нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 зокрема: транспортні засоби; житлові та нежитлові приміщення; кошти, розміщені на рахунках в банках, в тому числі депозитах як в іноземній валюті так і в гривні, дорогоцінних металах.
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024181010002443 від 24.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що група невстановлених осіб, з числа жителів Рівненської області та інших регіонів України, діючи за попередньою змовою з корисливих мотивів сприяють незаконному переправленню осіб через державний кордон України, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, з метою ухилення від мобілізації, та з відповідну грошову винагороду у розмірі 5000-6000 доларів США забезпечують незаконний перетин державного кордону України в Білорусь поза встановленими пунктами пропуску та контролю.
При цьому, переміщення громадян України здійснюється в обхід прикордонних нарядів ДПСУ та офіційних пунктів пропуску через державний кордон України.
У ході досудового розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований у АДРЕСА_1 ), який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 5620488301:03:002:0026.
Зважаючи на наявність доказів у даному кримінальному провадженні, 10.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковник юстиції ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з'явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як убачається із п.7 ч.2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Санкцією ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, того, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення конфіскації майна, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: рухоме та нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) зокрема: транспортні засоби; житлові та нежитлові приміщення; кошти, розміщені на рахунках в банках, в тому числі депозитах як в іноземній валюті так і в гривні, дорогоцінних металах.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6