Справа № 567/163/25
Провадження №3/567/187/25
25 лютого 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №657321 від 23.01.2025 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення домашнього насильства при наступних обставинах - 23.12.2024р. близько 14 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою : АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , так як виражався на його адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди його психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив, що 23.12.2024р. близько 14:00 год. між ним та його батьком ОСОБА_2 виник короткочасний словесний конфлікт, який тривав до 1 хв., під час якого його батько ОСОБА_2 звинуватив його у пошкодженні навісного замка на дверях гаража, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказав, що конфлікт, який виник між ним та його батьком був емоційною реакцією на безпідставне звинувачення батька у пошкодженні навісного замка і такі звинувачення в подальшому не знайшли свого підтвердження. Пояснив, що в ході спілкування він висловив декілька нецензурних слів на адресу батька, водночас заперечив висловлювання будь-яких погроз на його адресу. Вказав, що батькові будь-якої шкоди його діями завдано не було.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі даних матеріалів справи та провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст.245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З матеріалів справи вбачається, що доказова база, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, ґрунтується на письмових поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапортів поліцейського офіцера громади СВГ ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Тараса Какайло від 23.01.2025 року, долучених до матеріалів справи.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , доданих до матеріалів справи вбачається, що 23.12.2025р. близько 14:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , між ним та його батьком ОСОБА_2 виник конфлікт, оскільки останній безпідставно звинуватив його у пошкодженні навісного замка на гаражі. Заперечив свою причетність до пошкодження такого замка. Вказав, що замок, який вісить на гаражі є дуже старим, а будь-які пошкодження на ньому були наявні ще раніше, ймовірно по причині корозії та зносу. Словесний конфлік, який виник з батьком пояснив реакцією на безпідставне звинувачення батька на його адресу.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що 23.12.2025р. близько 13:30 год., він попросив свою онуку ОСОБА_4 викликати працівників поліції, оскільки виявив, що в його гаражі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , замок яким він закриває двері має ознаки пошкодження. Вказав, що до цього може бути причетний його син ОСОБА_1 , з яким у нього протягом тривалого періоду часу існує конфлік з приводу даного гаража та автомобіля, який в ньому знаходиться. Зазначив, що син хоче користуватись автомобілем, однак він йому не дає, так як вважає, що син зловживає спиртними напоями. Вказав, що очікуючи працівників поліції біля гаража його побачив син ОСОБА_1 , який відразу почав ображати його нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою.
З письмових пояснень ОСОБА_3 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що 23.12.2025р. близько 13:30 год. за адресою АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого останній висловлювався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою своєму батькові ОСОБА_2 . Вказала, що конфлік виник з приводу пошкодження навісного замка, який можливо міг пошкодити ОСОБА_1 , оскільки в останнього з батьком існують неприязні відносини з приводу користування автомобілем, який знаходиться в даному гаражі.
З письмових пояснень ОСОБА_4 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що 23.12.2024 р. близько 13 год. 45 хв. до неї звернувся її дід ОСОБА_2 з проханням зателефонувати до поліції та повідомити про виявлені ним ознаки пошкодження навісного замка дверей гаража, що в АДРЕСА_2 та у такому пошкодженні він підозрює свого сина ОСОБА_1 . Після цього вона виконала прохання діда та зателефонувала до поліції, в подальшому пішла займатися своїми справами та їй не відомо, що далі відбувалося.
З рапорту поліцейського офіцера громади СВГ ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Тараса Какайло від 23.01.2025 року вбачається, що в ході розгляду ЄО 6467 від 23.12.2024 року по факту звернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , було встановлено, що останній звернувся до працівників поліції, оскільки близько 13 год. 30 хв. виявив, що в гаражі, який йому належить, замки мають незначні ознаки пошкодження, при цьому підозрює свого сина ОСОБА_1 . В подальшому близько 14 год. за адресою АДРЕСА_2 в заявника виник словесний конфлікт з сином ОСОБА_1 , в результаті якого останній ображав ОСОБА_2 нецензурною лайкою. В подальшому під час спілкування з ОСОБА_1 , останній пояснив, що в дійсності між ним та батьком виник словесний конфлікт, в результаті якого він виражався нецензурною лайкою в адресу батька. Також останній пояснив, що протягом останніх 8 років між ним та батьком існують неприязні відносини через цивільний спір з приводу вищезазначеного гаража, і його обурило, що батько звинуватив його в незначному пошкоджені замка. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що замок є дуже старим і ті незначні пошкодження були і раніше та ймовірно виникли по причині корозії та часу експлуатації, у зв'язку із чим інформація про пошкодження замка не знайшла свого підтвердження.
20.12.2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами" № 3733-IX від 22 травня 2024 року, яким статтю 173-2 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до частини 1 якої адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, з 20.12.2024 року обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
На підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.01.2025р., надано письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , які не містять жодних відомостей про заподіяння внаслідок дій ОСОБА_1 шкоди його психічному здоров'ю і такі докази в матеріалах справи відсутні.
Отже, із зібраних матеріалів справи, які передано на розгляд до суду, встановлено, що такі матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів провини ОСОБА_1 та здійснення ним впливу на психічний стан здоров'я потерпілого, а також що від цих дій була завдана шкода його психічному здоров'ю.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції згідно якої суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартами доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід тлумачити на її користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно свого батька ОСОБА_2 , а також, що від цих дій була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, а відтак у його діях суд не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.