Справа №: 398/125/25
провадження №: 1-кс/398/291/25
Іменем України
"25" лютого 2025 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження внесеному № 12025121060000037 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12025121060000037 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий вказав, що 09.01.2025 о 21 годині 55 хвилини невідома особа, шляхом підпалу, пошкодила легковий автомобіль "Nissan Note" д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився у дворі будинку АДРЕСА_1 та власником якого є ОСОБА_7 , чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду близько 100 000 гривень.
21.02.2025 в період часу з 06 год 40 хв по 09 год 21 хв в ході обшуку відповідно до ухвали Олександрійського міськрайонного суду №1-кс/398/259/25 від 19.02.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_3 було виявлено та вилучено: Мобільний телефон «Samsung SM-А057G» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який упаковано до спец пакету НПУ CRI1168722, власником якого є ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Samsung А05 S» в чохлі типу «книжка» IMEI358202265784876/08, IMEI2: НОМЕР_4 з сім картою оператору «Київстар» НОМЕР_5 , який упаковано до спец пакету НПУ CRI 1168721, власником якого є ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Samsung А05 S» в чохлі типу «книжка» IMEI958202261747026/08, IMEI2: НОМЕР_6 з сім картою оператору «Київстар» НОМЕР_7 , який упаковано до спец пакету НПУ CRI 1168720, власником якого є ОСОБА_8 ; рюкзак чорного кольору з написом «GORANGD» упакований до спец пакету НПУ QHY 0197413, власником якого є ОСОБА_5 .
З урахуванням обставин кримінального провадження, враховуючи, що виявлені при обшуку у осіб, які можуть мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, рюкзак, беручи до уваги, що в ньому могли поміщати засоби для розпалу вогню з метою підпалу автомобіля, мобільні телефони, які могли використовуватись як засіб зв'язку під час вчинення злочину (а саме мобільний телефон ОСОБА_4 ), так і для відправлення погроз та цькувань у соціальних мережах «Фейсбук», «Інстаграм», «Телеграм», 21.02.2025 старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області прийнято рішення про визнання вищевказаного тимчасово вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадженні №12025121060000037.
На даний час органу досудового розслідування необхідно проведення слідчих і процесуальних дій, в тому числі проведенні оглядів телефонів за участі спеціалістів, щодо виявлення інформації, яка могла б становити інтерес для досудового розслідування, а також для проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, детального огляду вилученого рюкзаку, які є тимчасово вилученим майном. Оскільки дані речі та предмети, як інші матеріальні об'єкти підлягають пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню, тому не забезпечення їх збереженості може привести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в свою чергу унеможливить виконати стороною обвинувачення завдань покладених ст. 2 КПК України, а також, в подальшому використати дані речі в якості речових доказів.
Майно вважається тимчасово вилученим під час обшуку, огляду, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що вилучені 21.02.2025 в ході проведення обшуку рюкзак та мобільні телефони можуть бути в подальшому використані як докази вчинення кримінального правопорушення, отже повернення зазначених речей та предметів може призвести до наслідків, які можуть перешкодити встановленню об'єктивної істини кримінального правопорушення.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку 21.02.2025 року, та пояснила, що вилучені мобільні телефони були придбані після 23.01.2025 року, та не мають ніякого відношення до кримінального провадження.
Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти накладення арешту на майно, посилаючись на те, що вилучені мобільні телефони були придбані після 23.01.2025 року та не мають ніякого відношення до кримінального провадження, з приводу рюкзака чорного кольору з написом «GORANGD», то органом досудового розслідування було раніше встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення має відношення зовсім інший рюкзак, а тому вважає, що арешт вказаного в клопотанні майна буде неправомірним.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що органом поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121060000037 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.
Досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025121060000037 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України, дають достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені речі під час проведення обшуку мобільний телефон «Samsung SM-А057G» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який упаковано до спец пакету НПУ CRI1168722, власником якого є ОСОБА_4 та рюкзак чорного кольору з написом «GORANGD» упакований до спец пакету НПУ QHY 0197413, власником якого є ОСОБА_5 , відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальними об'єктами, що можуть зберігати сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки ухвалою слідчого судді від 19.02.2025 року, було надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення мобільного телефону, яким користується ОСОБА_4 , а наявність рюкзака було встановлено органом досудового розілдування, під час вчинення кримінального правопорушення.
З приводу накладення арешту на мобільний телефон марки «Samsung А05 S» в чохлі типу «книжка» IMEI358202265784876/08, IMEI2: НОМЕР_4 з сім картою оператору «Київстар» НОМЕР_5 , який упаковано до спец пакету НПУ CRI 1168721, власником якого є ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Samsung А05 S» в чохлі типу «книжка» IMEI958202261747026/08, IMEI2: НОМЕР_6 з сім картою оператору «Київстар» НОМЕР_7 , який упаковано до спец пакету НПУ CRI 1168720, власником якого є ОСОБА_8 , слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки вказані мобільні телефони, були придбані після 23.01.2025 року, що підтверджується відповідними квитанціями, а тому їх причетність до кримінального правопорушення, не доведена органом досудового розслідування, під час розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, а їх арешт буде порушенням рішень ЄСПЛ, який у с правах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належного зберігання слідів вчиненого кримінального правопорушення, з метою запобігання ризикам, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження внесеному № 12025121060000037 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.
Накласти арешт на:
мобільний телефон «Samsung SM-А057G» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який упаковано до спец пакету НПУ CRI1168722, власником якого є ОСОБА_4 ;
рюкзак чорного кольору з написом «GORANGD» упакований до спец пакету НПУ QHY 0197413, власником якого є ОСОБА_5 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1