Справа №: 398/5312/24
провадження №: 1-кп/398/230/25
Іменем України
"25" лютого 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії кримінальне провадження №12024121060001489 від 03.09.2024 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, зі слів маючого на утриманні малолітнього сина, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 ,
02 вересня 2024 року близько 16.50 год, тобто у період дії в Україні режиму воєнного стану, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, направлений на вчинення майнового, корисливого злочину з метою збагачення незаконним шляхом, перебував за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи указаний умиселта перебуваючи за вище вказаною адресою, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, скористався відсутністю уваги сторонніх осіб та, проникнувши до квартири АДРЕСА_3 , таємно заволодів майном потерпілої ОСОБА_6 - телефоном «SamsungGalaxy A32 5G 4/64GB», фіолетового кольору, вартість якого згідно висновку експерта №3352 від 20.09.2024 становить 3 784 гривні 75 копійок.
У подальшому, обвинувачений разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3 784 гривні 75 копійок.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчиненув умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що проник до сусідньої квартири та знайшов у ній мобільний телефон, який забрав з собою, у вчиненому щиро розкаявся, просив розглянути кримінальне провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Згідно ч. 2 ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи роз'яснення, які містяться в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене, призначаючи покарання винному, суд повинен врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
З огляду на встановлені під час судового розгляду дані про особу обвинуваченого та тяжкість і обставини скоєного злочину, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, необхідного для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, з урахуванням індивідуалізації покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
При визначенні ОСОБА_3 виду та розміру покарання судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який є неодруженим, має на утриманні малолітнього сина, не працевлаштований, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, не має непогашеної судимості.
Відповідно до вимог ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Справедливість покарання полягає, насамперед, у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.
З урахуванням принципу індивідуалізації покарання та особи обвинуваченого, який винуватість у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Крім того, судом визнається можливим застосування положень ст.ст.75, 76 КК України та звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки таке покарання буде відповідати безпосередній його меті та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався, під час судового розгляду таких клопотань також не надходило, а тому суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Речовий доказ - мобільний телефон «SamsungGalaxy A32 5G 4/64GB», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити їй за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1