Справа № 373/1957/24
Номер провадження 2/373/94/25
26 лютого 2025 р. м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого ? судді Реви О. І.
за участю:
секретаря судових засідань Хоменко Н. І.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Петренка П. І.
розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», в особі представника за довіреністю Сироватки С. В., 05.09.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором № 6651311 від 11.05.2023, у загальному розмірі 15 552,00 грн. Також просить стягнути понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.05.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» був укладений електронний договір № 6651311 про надання споживчого кредиту. Сторони узгодили його істотні умови, а саме: сума кредиту ? 6 000,00 грн; строк кредиту - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів; стандартна процентна ставка - 1,99 % в день; порядок та умови надання кредиту; порядок повернення кредиту та сплати процентів; відповідальність сторін; порядок укладення договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання виконало та надало відповідачу кредит у визначеному договором розмірі 6 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів в безготівковій формі на вказану в додатковій угоді від 11.05.2023 до договору про надання споживчого кредиту платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
Зважаючи на те, що термін повернення кредиту в повному обсязі настав, проте відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.
14.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 14.02/24-Ф, згідно якого відступлено останньому право грошової вимоги, зокрема, за даним кредитним договором.
На поштову адресу відповідача було відправлено ряд листів-повідомлень про заміну кредитора і повідомлення-вимогу про погашення заборгованості. Проте, на ці вимоги ОСОБА_1 ніяким чином не відреагувала.
Внаслідок невиконання відповідачем умов договору виникла заборгованість у загальному розмірі 15 552,00 грн, з яких: 6 000,00 грн тіло кредиту та 9 552,00 грн нараховані проценти, яку просив позивач стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду від 12.09.2024 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
16.09.2024 від відповідача ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про призначення адвоката, який надає безоплатну правову допомогу.
Ухвалою суду від 17.09.2024 справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання. У задоволенні клопотання відповідача про призначення адвоката, який надає безоплатну правову допомогу, відмовлено. Роз'яснено відповідачу порядок надання особі безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
11.11.2024 представником відповідача - адвокатом Петренком П. І. в судовому засідання подано заяву про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву а також подано відзив.
В судовому засіданні 11.11.2024 судом у протокольній формі постановлено ухвалу про поновлення відповідачу строку подачі відзиву на позовну заяву до 11.11.2024, прийнято відзив на позовну заяву та приєднано до матеріалів справи.
Представником відповідача - адвокатом Петренком П.І. у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами виникнення кредитних відносин між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , як і не підтверджений факт отримання останньою грошових коштів. Зокрема, договір про надання споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, паспорт споживчого кредиту, інформаційне повідомлення споживача, а також додаткову угоду до договору підписано різними електронними підписами. Разом з тим, з наданих документів неможливо встановити їх належність відповідачу та яким чином вони надсилалися нею ТОВ «Авентус Україна».
Також позивачем наданий лист від 29.02.2024 за № 4216, яким ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» повідомляє ТОВ «Авентус Україна» про зарахування грошових коштів на карту № НОМЕР_1 . Вказаний лист є неналежним доказом на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу, оскільки з нього не зрозуміло яке відношення до відносин має вказаний суб'єкт господарювання, неможливо встановити повний номер карти, на яку перераховувались грошові кошти, та її належність відповідачці. Проте, в договорі про надання споживчого кредиту передбачено перерахування грошових коштів на інший картковий рахунок.
Представником відповідача зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підтвердженням виконаних за операційний день операцій є виписки з клієнтських рахунків, які призначаються для видачі або відсилання клієнту. А тому, доказом про реальне виконання кредитного договору є виписка з рахунка особи, яка відповідає вимогам та надана відповідно до закону.
Також позивачем не надано до позовної заяви належного доказу про перехід права вимоги до відповідача від ТОВ «Авентус Україна» до позивача.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними, достатніми доказами, а тому не підлягають задоволенню.
25.11.2024 представник позивача за довіреністю Сироватка С.В. через систему «Електронний суд» подала до суду відповідь на відзив, який вважає безпідставним та необґрунтованим.
Представник позивача вважає, що є доведеним належними та допустимими доказами факт укладення відповідачем договору в електронній формі та наявності права грошової вимоги до відповідача відповідно до розрахунку заборгованості, яким підтверджено нарахування процентів у межах погодженого строку надання кредиту, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Також представником позивача зазначено, що на підтвердження виконання зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором було надано повідомлення про успішне перерахування коштів у розмірі 6 000,00 грн на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , відповідно до Додаткової угоди до договору, якою сторони домовились про викладення п. 2.1 договору в новій редакції та перерахування коштів на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки, яка зазначена вище. Надане позивачем платіжне повідомлення містить необхідні реквізити, а тому є первинним документом і підтверджує надання позичальнику кредитних коштів.
Відсутність в матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості, оскільки за умовами договору п. 2.1 ТОВ «Авентус Україна» не створює окремий рахунок для позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а тому не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій. Позивачем наданий розрахунок заборгованості, який підтверджує суму боргу, а також рух коштів по рахунку. Розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору.
На аргумент представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи акту приймання-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 14.02/24-Ф від 14.02.2024, представник позивача додав такий акт до відповіді на відзив та просить долучити його до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 15.01.2025 було задоволене клопотання представника відповідача про витребування доказів та витребувано із АТ «Універсал Банк» інформацію про відкриті на ім'я відповідача поточні рахунки та рух коштів по них у період виконання договору позики за цим спором.
Із відповіді АТ «Універсал Банк» було установлено, що інформацію по рахунку № НОМЕР_1 слід витребувати в АТ «Державний ощадний банк України».
Ухвалою суду від 05.02.2025 було задоволене клопотання відповідача про витребування доказів та витребувано із АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 .
13.02.2025 від АТ «Державний ощадний банк України» до суду надійшли витребувані за вищевказаною ухвалою письмові докази.
Представник позивача за довіреністю Сироватка С.В. в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
У судовому засіданні 26.02.2025 відповідач заявила про те, що після ознайомлення із доказами, що надійшли від АТ «Державний ощадний банк України» про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 вона згадала, що дійсно брала у позику в ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти, які були перераховані на її картковий рахунок в АТ «Державний ощадний банк України», а тому пред'явлений до неї позов визнає.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд приймає до уваги усі подані сторонами докази, а також витребувані за клопотанням представника відповідача докази на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи обставини справи, визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд доходить висновку про задоволення позову на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України.
Під час розгляду даного спору суд дійшов висновку про те, що за правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи.
Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшла автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства. Договір про надання споживчого кредиту та додаткова угода до договору підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 11.05.2023 правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Таким чином, сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування.
Товариство «Авентус Україна» належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши 11.05.2023 на картковий рахунок позичальника кошти кредиту в сумі 6 000,00 грн шляхом зарахування 11.05.2023 о 09.52 год кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою за № 4216 від 29.02.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про успішність операції, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020, а також випискою із особового рахунку відповідача в АТ «Державний ощадний банк України» від 05.02.2025.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка свої зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала в зв'язку з чим за період з 11.05.2023 по 30.07.2023 утворилась заборгованість в загальному розмірі 15 552,00 грн, з яких: 6 000,00 грн тіло кредиту та 9 552,00 грн нараховані проценти, що підтверджено розрахунком заборгованості за договором.
Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 15 552,00 грн, що складається із суми кредиту 6000,00 грн та процентів за користування кредитом 9 552,00 грн, ґрунтується на вимогах закону та узгоджена сторонами при укладенні кредитного договору.
14.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу № 14.02/24-Ф. Відповідно до умов договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6651311 від 11.05.2023, що підтверджено витягом з реєстру боржників та актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу.
В матеріалах справи наявні докази того, що відповідач була письмово повідомлена про заміну кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та про наявність заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.
Враховуючи, що в порушення умов договору відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не повернула, чим порушила його права, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 202, 203, 205, 207, 512, 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6651311 від 11.05.2023 у розмірі 15 552 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 00 коп. та судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. № 1, корпус 28, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ 35234236;
представник позивача за довіреністю: Сироватка Соломія Василівна, адреса для листування: а/с № 45, м. Львів, 79000; РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
представник відповідача: адвокат Петренко Павло Іванович, адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: О. І. Рева